12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос
Освоєння космічного простору завжди хвилювало уми вчених і випробувачів. І ось 12 квітня 1961 року корабель-супутник «Восток» був виведений у відкритий космос вперше з людиною на борту. Пілотом корабля став радянський льотчик-космонавт Юрій Гагарін, що перетворився після цього в символ підкорення космосу і став одним з найвідоміших людей XX століття. Знаменним пуском керували Сергій Корольов, Леонід Воскресенський і Анатолій Кирилов. Старт корабля пройшов успішно, і після відділення останнього ступеня ракети-носія «Восток» здійснив вільний політ навколо нашої планети.
Обліт земної кулі зайняв 108 хвилин, після чого корабель приземлився в запланованому місці. Так Юрій Гагарін проклав дорогу в космос сотням людей (на даний час налічується більше 500 чоловік, які вчинили космічний політ, а в сумі космонавти провели за межами нашої планети понад 10 000 днів ).
Аж до листопада 1968 року День космонавтики, заснований за пропозицією космонавта Германа Тітова, відзначався тільки в СРСР, а вже після – на Генеральній конференції Міжнародної авіаційної федерації було вирішено його відзначати в багатьох європейських країнах і в США. Однак лише 7 квітня 2011 року на спеціальному пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН була прийнята резолюція, в якій 12 квітня проголошувалося Міжнародним днем польоту людини в космос.
Ця подія – колосальний крок для всього людства, який відкрив людям кероване дослідження космосу.
Незважаючи на те, що з кожним роком перший політ людини в космос все далі від нас, важливо пам’ятати, яка величезна робота була пророблена, щоб це відбулося.
Багато вчених, які в значній мірі вплинули на розвиток вивчення космосу, мають українське коріння. Саме їх ідеї і дослідження зіграли величезну роль у подальшому розвитку космонавтики.
Костянтин Ціолковський – російський вчений-теоретик, є одним із засновників ракетобудування і сучасної космонавтики. Він гарячий пропагандист ідей освоєння космосу, а також автор науково-фантастичних творів. Його наукові і художні твори надихнули багатьох провідних 
ракетних інженерів. Хоча він народився і прожив усе життя на території Росії, його предки з Волині були родичами гетьмана Северина Наливайка. Вчений даним фактом завжди пишався.
Микола Кибальчич, який народився на території Чернігівської області, – винахідник і автор схеми першого в світі реактивного літального апарату.
Український радянський вчений-винахідник Юрій Кондратюк був одним з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Саме Кондратюк – автор “траси Кондратюка”, по якій подорожували на Місяць космічні кораблі “Аполлон”.
Олександр Засядько, який створив перші в світі бойові ракети, був нащадком українських козаків, генерал-лейтенантом і видатним інженером. Саме уродженець Полтавщини організував у російській армії першу ракетну роту. Його ім’ям названо один з кратерів Місяця.
Поки єдиний астронавт України, який побував в космосі – це Леонід Каденюк. У космос він полетів 20 років тому в складі американської команди на шатлі Columbia.
Спочатку Каденюк був пілотом. Він зробив польоти на більш ніж 50 типах та моделях літаків різного призначення, а згодом він потрапив до загону радянських космонавтів-випробувачів в групу багаторазової космічної системи “Буран”.
У 1990-1992 роках Каденюк пройшов підготовку в якості командира транспортного корабля “Союз-ТМ”. А в 1995 році він переміг у конкурсі на загальний українсько-американський політ.
Його політ на кораблі NASA став і залишився справжнім проривом для космонавтики незалежної України.
«Я був першим, хто полетів в космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн прозвучав у відкритому космосі », – розповів космонавт.
Хоча Каденюк є єдиним космонавтом з України, який побував в космосі, український прапор там бував частіше. Так, космонавт NASA Рендольф Брезник розгорнув на орбіті український прапор. Кілька років тому він усиновив хлопчика з Дніпра, і тепер Рендольфа з нашою країною пов’язують родинні зв’язки.
Брезник був в космосі двічі, 5 разів виходив у відкритий космос. Саме Ренді – другий після Каденюка – розгорнув на орбіті український прапор.
Одною з найуспішніших астронавтів NASA є видатна жінка з українським корінням – Хайдемарі Стефанишин-Пайпер. Інженер пройшла довгу і складну робочу кар’єру від військово-морських сил до виходу у відкритий космос.
Успішна українка була в космосі двічі, в цілому – 27 діб. І здійснила при цьому 5 виходів у відкритий космос.
Її батько зробив все, щоб зберегти українську ідентичність дівчинки. Хайдемарі ходила в українську Недільну школу, танцювала народні танці і була пластуном. Виходячи заміж, вона залишила своє українське прізвище: Стефанишин.
У 2007 році Хайдемарі Стефанишин-Пайпер вперше побувала в Україні. Тут вона вразила всіх своїм знанням української мови.
Україна зарекомендувала себе як космічна держава на самих витоках космонавтики як такої. Значних успіхів наші співвітчизники досягають і сьогодні.
Так, недавно європейська ракета-носій легкого класу Vega з українським двигуном успішно стартувала з космодрому Куру у Французькій Гвіані.
Також українське державне підприємство КБ “Південне” займається розробкою ракетних комплексів і ракетно-космічних систем. Зокрема, в світі добре відомі українські ракети-носії “Зеніт” і “Циклон”. Україна дійсно може похвалитися своїми ракетами-носіями, які доставляють супутники на орбіту.
Хоча українці не мають можливості самостійно відправляти космічні екіпажі, ми постійно беремо участь у створенні космічного транспорту.
Українське підприємство КБ “Південне” працює над проектом постійної бази на поверхні Луни. Проект має п’ять етапів реалізації. Останній з них передбачає запуск постійної бази, на якій буде знаходитися людина. Заплановано це на 2062 рік. За словами начальника проектного відділу КБ “Південного” по розробці спеціальних ракетно-космічних систем, Геннадія Осинового, втілити цей проект в життя можна буде тільки спільними зусиллями фахівців і компаній з багатьох країн світу, а фінансування робіт за проектом також передбачає участь урядів найбільш розвинених країн.
В космічній галузі трудяться сотні тисяч людей, зробивши польоти в космос реальністю. Після 2011 року у багатьох європейських країнах і США влаштовують вечірки і назва у них досить цікава – “Юр’єві ночі”, які названі так на честь Юрія Гагаріна.
На честь свята в країні проводяться численні заходи, покази фільмів, освітні програми, концерти, виставки та експозиції, де розповідають про професію космонавта. У цей день прийнято вшановувати вчених, інженерів, конструкторів, льотчиків-космонавтів і всіх тих, хто має відношення до космічної галузі.
Список літератури:
Даценко, А.В. «Я полечу туда…»: докум. повесть [об одном из пионеров создания ракет. космич. техники Ю.В. Кондратюке]/ А.В. Даценко. – Харьков: Прапор, 1989. – 269 с.: ил.
Михайлов, Ю. Он сказал: «Поехали!..» и полвека тому назад открыл человечеству Космос / Майя Дэн. Земляк: документальная повесть / Ю.Михайлов. – Запорожье: Тандем, 2011. – 83 с. – (Запорізький родовід. Вип. 6).
Липкин, И.А. О ракетах, космических кораблях и космических апаратах: для любознательных читателей / И.А. Липкин. – М.: Вузовская книга, 2004. – 104 с.
Степанов, В.А, Юрий Гагарин. – М.:Мол. гвардія, 1987. – 333 с.: ил. – (ЖЗЛ).
Романенко, Б.И. Юрий Васильевич Кондратюк / Б.И. Романенко. – М.: Знание, 1988. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. «Космонавтика, астрономия»; № 8).
Шевчук, С. Сергій Корольов / С.Шевчук. – Харків: ПЕТ, 2015. – 128 с.