Звідки походить “Україна”?

Ми – нація землеробів, бо любимо землю. Українці завжди брали з собою грудочку рідної землі в далеку дорогу.
Ми – нація винахідників, бо це ми створили перший у світі гелікоптер, перший пілотований космічний корабель «Восток-1», вигадали гасову лапму, ноосферу та імунологію.
Ми – нація мрійників.
Але в критичній ситуації мрійливі й сентиментальні українці перетворюються на непереможних воїнів.
Ми – нація воїнів. Бо свобода прописана в нашому ДНК найбільшими літерами.

Бібліотека пропонує нову інформаційну рубрику «Хто ми, чому ми, куди ми…», яка розповідатиме про Україну та українців, історію та сучасність.

Так що ж таке «Україна»?

Слово «Україна» вперше з`явилося в літописі 1187 р. Це відбулося ще до монголо-татарської навали, що підривало імперські байки про «спільну колиску» України з російським народом. Тому Росія довго намагалася вивести назву Україна від слова «околиця». Росія користалася тим, що в умовах цензури мало хто навіть з учених читав літописи.

У літописному повідомленні 1187 р. йшлося, що за Переяславським князем Володимиром Глібовичем «тужила вся Україна».

У повідомленні літопису, датованому 1189 р., згадується про те, як князь Ростислав Берладник приїхав «в Україну Галицьку» (князь в`їхав у князівство володіти ним як одним цілим, а не якимись його околицями). У Галицько-Волинському літописі про події 1213 р. записано: «Данило ж повернувся додому і їхав з братом і прияв Берестій, і Угровеськ і Верещин, Столпе, Комов і всю Україну». Тобто знову йдеться не про околиці, а про все князівство Забужжя.

Відомі згадки про польських князів, які після походу на Галичину й Волинь верталися «в свою Україну», тобто у власне князівство.

Окраїною чого могли бути неодноразово згадані в літописах Чернігівська Україна, Сіверська Україна, Київська Україна?

Вживання назви «Україна» в літературі 12-15 ст. однозначно свідчить, що вона була синонімом «князівства», «землі». Україна – це «наше князівство», «наша земля», «країна». І нині українською слово «країна» означає власне країну.

Тому Україна є більш молодою назвою Русі.

Джерело інформації з історії: Палій О. Короткий курс історії України / Олександр Палій. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018, вид. 3-тє. –  С. 147 – 149.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *