Анатолій Кос-Анатольський
01.12.1919 – 30.11.1983
«Життя – коротке, а мистецтво – вічне!»
(А. Кос-Анатольський)
Родина Косів
Анатолій Кос народився 100 років тому в гуцульській інтелігентній родині в Коломиї. Мати була піаністкою. Батько Анатолія, лікар по професії, мав абсолютний музичний слух, любив музику і навіть листувався зі славетною оперною примадонною Соломією Крушельницькою.
Одночасно з навчанням в Станіславській гімназії (1919-1927), Анатолій отримує і музичну освіту у філії Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Він навчався в класі відомого піаніста Тараса Шухевича. Однак незабаром Шухевич перейшов до Польської консерваторії ім. К. Шимановського і запропонував Анатолію вчити його безкоштовно. Під час випускного концерту-звіту відбулася зустріч Анатолія з композитором Станіславом Людкевичем, який, послухавши Анатолія Коса під час випускних іспитів, сказав йому: «Ваше життя має належати музиці». Юнак сприйняв слова відомого композитора як благословення.
Однак перш ніж цілковито присвятити себе музиці, Анатолій ще здобув освіту адвоката – в 1927 році він став студентом юридичного факультету Львівського університету, і закінчивши його в 1931, пішов працювати в приватну юридичну контору, але завжди знав, що його справжнє покликання – мистецтво.
Анатолій Йосипович влаштувався викладачем музики в школу, працював концертмейстером в музичному училищі, допомагав оформляти лялькові вистави у Палаці піонерів. Першою його самостійною творчою роботою стало музичне оформлення лялькового спектаклю «Дівчинка і білочка».
Перед Другою світовою війною Анатолій Йосипович став музичним оформлювачем вистав Львівського музично-драматичного театру, писав дитячі п’єси.
У грудні 1939 р. новою радянською владою у Львові при обласному радіокомітеті був створений симфонічний оркестр (диригентами були Ісак Паїн та Микола Колесса).
В повний голос твори Анатолія Кос-Анатольського прозвучали в післявоєнні роки.
Анатолій Йосипович писав музику на вірші відомих поетів – П. Воронька, М. Рильського, Райніса. Особливо близькою і співзвучною настроям композитора стала творчість Володимира Сосюри. Вона надихнула композитора на створення численних романсів.
Анатолій Йосипович увійшов до Спілки радянських композиторів.
Як зазначає композитор Олександр Козаренко, очоливши спілку, Кос-Анатольський допоміг повернутись із заслання багатьом митцям, клопотав про Соломію Крушельницьку, яка, по суті, бідувала у Львові.
«Майже 40 років Кос-Анатольський очолював Спілку композиторів, Львівську організацію. Завдяки йому народилась велика плеяда музикантів, диригентів, композиторів. Стараннями Анатолія Йосиповича був звільнений із заслання Василь Барвінський. Мирослав Скорик, який приїхав з Сибіру, був освячений допомогою Кос-Анатольського. Він був людиною, яка допомагала, як у творчих питаннях, так і вирішенні життєвих питань. Це був будівничий музичної культури», – розповідав композитор Олександр Козаренко.
Рубіж 40-50-х рр. XX століття – важливий етап хорової творчості А. Кос-Анатольського. В 1951 р. композитор був удостоєний Сталінської премії (хори «Зустріч на стерні”, “На горах Карпатах», «Від Москви до Карпат» на слова П. Воронька та ін.).
Музика Кос-Анатольського щедро увібрала різноманітні інтонації, фольклорні форми, поширені в західних областях України: оптимістичні, завзяті коломийські мотиви, жанрові поєднання побутових танців – польки, вальсу і т. п.
З дружиною
Нерідко романсово-побутові та карпатські коломийські мотиви схрещуються в творах композитора, викликаючи до життя мелодійно насичені романси, такі, як «Затрембітай мені, вівчарю» на слова Л. 3абашти.
Важливе місце в доробку композитора займають кантата «Безсмертний заповіт» (на власні слова, 1963), вокальний терцет «Шевченко», романс «Не він один» ( «На роковини Шевченка», на слова Лесі Українки).
Величезну популярність має пісня-романс А. Кос-Анатольського «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» на слова Івана Франка, яку він поклав на музику більше півстоліття тому. Її називають просто народною.
Твори композитора для колоратурного сопрано (незабутні романси: «Солов’їний романс», «Ой піду я межи гори», пісні «Думи німі», «На горах Карпатах», «Гей, браття опришки», «Коломия-місто») стали чудовим придбанням для концертних програм таких видатних українських співачок, як Белли Руденко, Євгенії Мірошниченко, Діани Петриненко, Марії Стеф’юк та ін.
Балетна музика займає найважливіше місце в композиторській спадщині Анатолія Кос-Анатольського. У своєму першому балеті «Хустка Довбуша», поставленому у Львові (1951), композитор використав цілі пласти гуцульського танцювального фольклору.
Серед творів Анатолія Кос-Анатольського чимало зразків театральних, симфонічних і камерно-інструментальних жанрів. Серед них, зокрема, – перший в українській музиці концерт для арфи з оркестром (1954), два фортепіанні концерти, «Закарпатська рапсодія» для скрипки і фортепіано, ряд фортепіанних і оркестрових мініатюр (1960-70-і рр.).
В останні роки життя Анатолій Йосипович багато зусиль доклав для розшуку і реставрації пам’яток вітчизняної культури, для створення музеїв і музейних кімнат (наприклад – для музею М. Лисенка), установки меморіальних знаків та ін .. Багато було зроблено для увічнення пам’яті буковинського поета і драматурга, фольклориста і композитора Сидора Воробкевича.
Анатолія Йосиповича називали «співцем Карпатського краю», він написав 500 музичних творів і сотню критичних публікацій, а ще Анатолій Кос-Анатольський писав поезію, і уже його вірші лягли в основу пісень інших композиторів.
«Він був щасливою творчою натурою, який писав легко. Таких в історії музики мало, таких, які пишуть музику, як співають птахи…», – каже Козаренко.
Більшість учнів Кос-Анатольського нині відомі на світовому рівні. Це Олег Криса, Юрій Мазуркевич, Богдан Янівський, Віктор Єресько, Богодар Которович та інші. Вони говорять про свого педагога, як про людину глибоких знань, чудового оратора, прискіпливого митця.
Раптова смерть забрала митця напередодні його 74-річчя. Але понад 20 років, кожного 1-го грудня у Коломиї відбувається фестиваль імені Кос-Анатольського. Твори маестро звучать із українських і світових сцен. До його 100-літнього ювілею у Львові перевидані твори митця, вийшла друком книга спогадів про маестро, заплановані численні мистецькі заходи. Кос-Анатольський належить до тих, кого пам’ятають, чиї твори живі.
Список літератури:
Терещенко, А.К. Анатолій Кос-Анатольський / А.К. Терещенко. – К.: Муз. Україна, 1986. – 80 с. – (Творчі портр. укр. композиторів).
Березка, А. Відомі композитори України / Андрій Березка. – К.: ФОП “Мунін Г.Б.”, 2016. – 368 с.: іл.