Еразм Роттердамський: до 550-річчя від дня народження філософа-гуманіста епохи Відродження

Еразм Роттердамський

28.10.1469 – 12.07.1536

“Жити гідно не забороняється нікому.”

Еразм Роттердамський

Батьківщиною великого вченого Північного Відродження, прозваного «князем гуманістів», стала Гауда, що розташовується неподалік від Роттердама.

Еразм був незаконнонародженою  дитиною служниці і сина високоповажних бюргерів, якому пророкували духовну кар’єру і категорично не дозволили одружуватися. Еразм виховувався матір’ю під ім’ям Гергард, тобто «бажаний». Пізніше в перекладі з латинської мови його ім’я стали озвучувати як Дезидерій Еразм.

Початкову освіту отримав спочатку в місцевій початковій школі; звідти перейшов до школи Герта Грота в Девентері, в програму якої входило вивчення стародавніх класиків.

У 13 років юнак втратив батьків. Сім’я Еразма стала жертвою чуми, а його самого відправили до монастиря. З 1486 по 1492 роки Еразм жив в обителі ченців-августинців, де прийняв сан. Але від природи він не був прихильним  до чернецтва, а те, що бачив він в Еммаусському монастирі, розвинуло в ньому відразу. Він до кінця життя з обуренням говорив про сухість серця еммаусськіх ченців, про вульгарність їх розмов, про їх обжерливість і пияцтво.

Еразм присвячував навчанню весь вільний час, поринаючи в читання книг, вдосконалюючись в латині та давньогрецькій мові, пізнаючи ази ораторської майстерності. Успіхи юнака не залишилися без уваги, і він отримав пост секретаря єпископа французького міста Камбре.

Про паризьких богословів Еразм говорив: розум у них зіпсований, мова варварська, манери поводження грубі, життя лицемірне, слова отруйні, серце підступне. Еразм сподівався прожити своєю працею, відмовився від чернечої кар’єри, став добувати їжу собі приватними уроками і літературною роботою; це було тоді новиною. У своїх творах Еразм Роттердамський їдко висміював лицемірів і обскурантів, огиду до яких зберіг на все життя.

Ім’я його вже користувалося великою популярністю, коли він поїхав до Англії з молодим вельможею, вихователем якого був; там він знайшов собі друзів і покровителів  серед гуманістів – Колета  і Томаса Мора. Деякий час Еразм жив в Оксфорді і удосконалив своє звання грецької мови.

Пробувши рік в Англії, він в 1499 р. повернувся на континент і жив то у Франції, то в Нідерландах, займаючись вченими працями по класичній літературі і по богослов’ю. В цей час Еразм Роттердамський видав свої знамениті «Прислів’я» (Adagia), компіляцію афоризмів і повчальних історій, прототипом яких послужили праці стародавніх письменників.

У 1501 р. Еразм створив релігійно-етичний трактат «Зброя християнського воїна», опублікований в 1504-му. Філософію духовного самовдосконалення він ставив понад традиційних обрядів.

Еразм постійно подорожував між Нідерландами, Британією, Францією та Італією. У Турині він отримав диплом доктора богослов’я і був радо прийнятий Папою Римським. В Оксфорді в 1506 р. філософа запросили до викладацької діяльності, але він віддав перевагу Кембриджу. На шляху до Англії їм було написано початок його знаменитого сатиричного трактату «Похвала глупоті». Він протиставляє в ньому здоровий глузд вченим безглуздостям і висміює пороки. Ця маленька книга Еразма Роттердамського, видана з малюнками Гольбейна, мала величезний успіх і була переведена на всі мови західних народів. Книгу перевидавали 40 разів за життя автора. Вона переведена на популярні мови світу. «Похвала глупоті» зайняла місце в ряду нестаріючих творів людського слова – не в силу художньої краси форми, а внаслідок присутності в ній того загальнолюдського елемента, який робить твір зрозумілим і цікавим для будь-якої людини, до якого б часу, до якої б нації, до якого б прошарку суспільства вона не належала.

У 1515 р. вийшла книга «Повчання християнського государя», а в 1516-му – «Скарга світу», що описували позицію мислителя щодо завойовницьких воєн і пацифістських ідей.

Авторитет Еразма Роттердамського був великий: до нього приходили за порадою високопоставлені чиновники і керівники. Він відповідав на питання наукового, політичного і філософського характеру. Як справжній гуманіст, Еразм Роттердамський дотримувався ідей про науковий  дух, що дбає за дослідження і істинне знання.

Еразм Роттердамський мав чудове почуття гумору, ерудицію і оптимізм, тому свою віру в людину, готову боротися з власною недосконалістю, письменник відстоював. У творчості Еразм Роттердамський поєднував принципи філософа з звичками вченого і талантом письменника. Сучасники називали його «європейський оракул», так як діяльність і погляди мислителя серйозно впливали на світогляд людини в 16 столітті.

З 1516 р. Еразм Роттердамський жив здебільшого в Базелі. Там Еразм надрукував своє видання грецького тексту Нового Заповіту, що склало епоху в богослов’ї. Він відновив текст, переробивши безліч рукописів з глибоким знанням мови і геніальною критичною проникливістю; порівнюючи варіанти і пояснювальні примітки. Еразм Роттердамський користувався тоді глибокою повагою вчених у всій західній Європі, вів велике листування. З його літературних праць цього часу особливо важливі «Розмови» (Colloquia), написані чудовою латинською мовою.

Своїми працями Еразм Роттердамський підготував Реформацію. Потім говорили навіть, що «Еразм зніс яйце, а Лютер його висидів». Але сам Еразм Реформацію не прийняв. Він радив противникам церковних зловживань діяти помірковано і сподівався, що церковна ієрархія сама зробить необхідні поліпшення. Щоб показати, що він чужий справі Реформації, Еразм писав проти прийнятого Лютером вчення Августина про приречення. Обидві ворогуючі між собою партії були ворожі Еразму; але католики все-таки вважали його своїм.

Еразм Роттердамський помер 12 липня 1536 року. Причиною смерті стала дизентерія. Його останнім притулком виявився кафедральний собор Базеля, що знаходиться на Соборній площі в серці міста. У 1538 р. на могилі філософа встановили пам’ятник з червоного вапняку. Настрій його думок був філософсько-язичницьким, а не християнським. Він вів бездоганне життя і вважав чесне життя достатнім для душевного спокою.

Еразм Роттердамський займає особливе місце в історії німецького гуманізму ще й по тому небувало почесному і впливовому положенню в суспільстві, яке – вперше в європейській історії – отримала в його особі людина науки, літератури і мистецтва.

У спадок після себе він залишив велику бібліотеку і дороге майно. У Базелі сьогодні знаходиться університет, де десятиліттями існує Еразмовська стипендія. Студенти тут пам’ятають цитати великого гуманіста.

“Даруй світло, і темрява зникне сама собою.”

(Еразм Роттердамський)

Список літератури:

Роттердамский, Э. Похвала глупости / Эразм Роттердамский. – М.: Худож. лит-ра, 1983. – 236 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *