Ернест Сетон-Томпсон: до 160-річчя від дня народження канадського письменника, натураліста

Ернест

Сетон-Томпсон

14.08.1860 – 23.10.1946

Ернест Еван Томпсон народився в британському місті Саут-Шилдс. Його батько, Сетон, походив із старовинного англійського дворянського роду.

Незважаючи на те, що народився письменник  в Великобританії, а помер в США, Ернест Сетон-Томпсон вважається канадським автором, так як в 1866 році його сім’я емігрувала до Канади.

Більшу частину свого дитинства він провів в місті Торонто провінції Онтаріо. Ернест  був наймолодшою дитиною в родині. З раннього  дитинства він був небайдужим до тварин, комах, птахів. Слухаючи казки, які він дуже любив, про «Червону Шапочку» і «Вовка та семеро козенят», він завжди симпатизував вовку. Його батько був жорстокою людиною, тому з ранніх років хлопчик тікав від нападок батька в лісові хащі неподалік, там спостерігав поведінку тварин і вчився зображати їх в малюнках.

Ернест був дуже здібним. У шість років він прочитав перший рядок в газеті і почав вирізати з дерева птахів і звірів. Побачивши в магазині книгу «Птахи Канади», він вирішив купити її у що б то не стало. Книга коштувала один долар. Щоб зібрати ці гроші, Ернест продав своїх кроликів, переніс дрова сусідам, зібрав комах для колекції однієї англійці і цілий місяць змагався з братом в рубання дров, заробляючи відсутні центи.

У 1879 році Ернест закінчив Коледж мистецтв міста Торонто і протягом шести років з 1890 по 1896 роки навчався образотворчому мистецтву в Парижі. Остаточним розривом відносин з батьком послужив рахунок, який Сетон отримав на свій двадцять перший день народження. Батько зажадав, щоб Ернест сплатив йому всі витрати, пов’язані з його дитинством і юністю. Сетон рахунок оплатив, але з батьком більше не розмовляв ніколи.

В результаті відчуження, яке виникло між сином і батьком, майбутній письменник змінив своє ім’я на Ернест Томпсон-Сетон (або, вірніше, Томпсон Сітон).

Життя у Сетона-Томпсона було  насиченим, він кочував по прерії, ніколи не залишався надовго жити у великих містах, його неминуче тягнуло до канадських і американських мисливців, фермерів, індіанців, а головне – до тварин. У Канаді він отримав посаду «державного натураліста», що дало йому можливість з головою віддатися вивченню тварин. Сетоном -Томпсоном написаний ряд наукових праць із зоології. За ці роботи він був удостоєний вищої нагороди, що присуджується в США за наукові праці, – золотої медалі «Еліот».

Зіткнувшись з варварством сусідських хлопчаків, Сетону-Томпсону  в 1900 році довелося стати на захист свого власного маєтку. На основі отриманого досвіду роботи з дітьми фермерів, він в 1902-1906 роках публікує в журналах серію статей, присвячених ігровому вихованню дітей на природі. Всі ці починання вилилися в створення загальнонаціональної американської організації на чолі з автором. Було опубліковано спільне ігрове керівництво – «Берестяний згорток», а організація отримала назву «Ліги лісових умільців».

Сетон-Томпсон розробив виховну систему «Піонерінг» (pioneering, дослівно означає першопрохідництво), пов’язану з іграми та побутом на природі. Свою назву організація отримала на честь знаменитого роману Фенімора Купера «Піонери», що розповідає про життя перших поселенців у Північній Америці. Ернест Сетон-Томпсон став засновником і керівником руху слідопитів в Північній Америці. У своїх роботах письменник спирався на традиції індіанців.

Основоположник скаутського руху, англійський генерал і лорд Баден-Пауелл, який  прочитав одну з робіт Ернеста Сетона-Томпсона в 1906 році, прийшов у захват. У той же період чоловіки були представлені один одному особисто, обмінялися кількома ідеями і стали добрими приятелями. У тому ж році Сетон-Томпсон поїхав з лекційним турне до Англії, де передав Бадену-Пауеллу свої матеріали для формування подібної організації в Англії.

Однак після виходу в 1908 році книги Бадена-Пауелла «Скаутинг для хлопчиків» виникла справа про плагіат і спотворення ідей Сетон-Томпсона, який, правда, відмовився від судового розгляду.

З 1908 року і в США набула поширення модель скаутингу Бадена-Пауелла. Ернест Сетон-Томпсон став президентом комітету «Бойскаути Америки» і його першим (і єдиним) Головним Скаутом. Таким чином, він перетворився в одного з основоположників традицій руху скаутів, який тоді тільки зародився і який в підсумку став невід’ємною частиною національної традиції виховання дітей по всій Америці. Але Сетон-Томпсон був невійськовою людиною, йому навряд чи припали до душі воєнізовані дитячі збори, не для того він купував велику ділянку землі, де влаштовував власний заповідник. В результаті Сетон-Томпсон відійшов від громадських справ, нічого більше не організовував, пославшись на брак часу. Є листи і спогади близьких Сетона-Томпсона про той час, про причини відходу від організації дитячих скаутських таборів.

Успішний письменник, художник і натураліст, Ернест Сетон-Томпсон вважається піонером сучасної школи письменників реалістичної літератури про тварин. Перший його літературний твір – «Життя лугового тетерева», було опубліковано в 1883 році. Його найпопулярнішою роботою вважається написана в 1898 році книга «Дикі тварини, яких я знав», в якій розповідалося про полювання Сетона-Томпсона на вовків в південно-західній частині Америки. Популярність в США і Канаді письменникові принесли також збірники «Життя тих, на кого полюють» (1901), а також 8-томна праця «Життя диких звірів» (1925-1927). Ілюстрації до своїх оповідань і повістей Ернест вельми майстерно малював сам – його малюнки відрізняються точністю і виразністю. Сетон-Томпсон був не тільки цікавим письменником, а й талановитим художником. Малюнки Сетона-Томпсона на полях книг передають не тільки зовнішній вигляд звірів або птахів, а й їх характер, настрій і ставлення до них автора, наповнені любов’ю і добродушним гумором. Письменник не боявся малювати життя лісів, гір, степів таким, яким воно є, з усією його жорстокістю. Нерідко його тварини-герої гинуть в кінці оповідання. Але така правда життя, смерть героїв Сетона-Томпсона тоне в загальному потоці життя і не залишає відчуття безвиході.

Письменник написав близько 40 книг, головним чином, про тварин. Кілька книг присвятив він побуту і фольклору індіанців і ескімосів. Теми індіанського побуту і життя на природі, серед диких тварин, з’єдналися в захоплюючій та пізнавальній автобіографічній книзі «Маленькі дикуни». Ернест також опублікував книги «Біографія грізлі» (1900), «Береста» (1902), «Книга про ліс» (1912) і ще багато інших книг.

До прози Сетона, тварин, особливо диких, в літературі дуже часто представляли жорстокими істотами, але саме йому вдалося показати, що всі тварини, навіть самі дикі, мають індивідуальні якості, притаманні тільки їм. І всі вони заслуговують на співчуття. Намагаючись зупинити безглузде і безцільне винищення диких тварин, Сетон-Томпсон організував в Канаді «Лігу лісознавства», метою якої було вивчення молоддю рідної природи і охорона тварин. Він створював справжні біографії тварин, ставив їх поруч з людьми в своїх творах, люди і тварини були у Сетона-Томпсона партнерами, друзями. Письменник був переконаний, що кожна тварина – дорогоцінний спадок, який люди не мають права знищувати і мучити. Все життя їм володіла невситима пристрасть розгадувати таємниці і загадки в житті птахів і звірів, пристрасть розповідати про ці таємниці людям і передавати красу тварин в малюнках і вирізаних з дерева фігурках. Подібне ставлення до тварин стало причиною нападок з боку іншого натураліста, Джона Берроуза, який звинуватив Сетона-Томпсона  в надмірній сентиментальності щодо тварин. Полеміка з цього питання мала великий резонанс, навіть сам президент Теодор Рузвельт брав в ній участь.

Письменник двічі був одружений. Перший шлюб з Грейс Галлатін він уклав в 1896 році. У цьому шлюбі народилася дівчинка Енн. Пізніше вона прославилася під ім’ям Ані Сітон (Anya Seton), як автор бестселерів на історичні та біографічні теми. З Грейс шлюб розпався в 1935 році, але через деякий час Сетон уклав інший шлюб. Його обраницю звали Джулія Мосс Баттрі, яка також займалася літературною діяльністю (сама і в співавторстві з чоловіком). Власних дітей у пари не народилося, але в 1938 році вони усиновили дівчинку Бьюлу (Ді) Сетон (в заміжжі Ді Сетон-Барбер).

У 1933 році Ернест Сетон-Томпсон придбав 100 акрів землі в Санта-Фе, штат Нью-Мексико, США. Там він керував навчальними таборами для молодих лідерів і мав маленьке видавництво Seton Village Press, яке було змушене закритися в 1943 році з-за Другої світової війни. В кінцевому підсумку його володіння зросли до 2500 акрів, і перетворилися в невеличке селище, де він і помер у віці 86 років. Сетон-Томпсон був кремований в Альбукерке, штат Нью-Мексико. У 1960 році, на честь 100-річчя від дня народження письменника і 350-річчя Санта-Фе, його дочка Бьюла і внук Сетон Котто (син Енн) розкидали попіл Ернеста Сетона-Томпсона з літака над селищем Сетон.

Сетон-Томпсон став одним із зачинателів літературного жанру творів про тварин; його творчість мала сильний вплив на багатьох письменників-анималістів.

Список літератури:

Сетон-Томпсон, Е. Два маленьких дикуни: повість / Ернест Сетон-Томпсон. – К.: Знання, 2017. – 367 с. – (Скарби).

Сетон-Томпсон, Э. Животные – герои / Эрнест Сетон-Томпсон. – М.:Мысль, 1989. – 374 с.

Сетон-Томпсон, Э. Крэг – кутенейский баран: для млад. шк. возраста / Эрнест Сетон-Томпсон. – М.:Малыш, 1974. –110 с.

Сетон-Томпсон, Э. Лобо: сборник / Эрнест Сетон-Томпсон. – Харьков:Клуб Семейного Досуга, 2017. – 352 с. – (Верные, отважные, свободные).

Сетон-Томпсон, Э. Моя жизнь. Маленькие дикари / Эрнест Сетон-Томпсон. – М.:Политиздат, 1991. – 431 с.

Сетон-Томпсон, Э. Моя жизнь. Животные-герои. Судьба гонимых. Мои дикие друзья / Эрнест Сетон-Томпсон. – М.:Моск. рабочий, 1982. – 223 с.:ил.

Сетон-Томпсон, Е. Прерії Арктики: роман / Ернест Сетон-Томпсон. – К.: Зелений пес, 2008. – 224 с.

Сетон-Томпсон, Э. , Кервуд, Д.О. Рассказы о животных / Эрнест Сетон-Томпсон; Бродяги севера / Д.О. Кервуд. – Пермь, 1994. – 509 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *