Олексій Львович Плющ: до 135-річчя від дня народження українського письменника та перекладача

Олексій Львович Плющ

25.05.1887 – 26.06.1907

Український письменник та  перекладач  Олексій Львович Плющ народився в селі Оленівка, нині Чернігівської області Березнянського району.

Гімназію Олексій закінчив вже у Варшаві, куди довелося переїхати його родині.

Вже у 1902 році Олексій береться за переклад «Слова о полку Ігоревім» українською мовою. Також він перекладає рідною мовою поезії Генріха Гейне, починає писати власні вірші.  У цьому ж році з’являються його новели «Записки недужої людини» та «Моя муза». У 1905 році побачила світ збірка його поезій. Згодом публікуються твори, які до того  ще не були видані: поема «Гнилий» (1903), новели «Сповідь (записки одного з багатьох)» (1903) та «Палкий мисленник і учитель» (1904), яка була «присвячений коханій матусі».

Молодий письменник продовжує своє навчання: у 1906 – 1907 роках  він став студентом  Ніжинського історико-філологічного інститута.


У ці роки з-під його пера виходять  повість «Великий в малім та малий у великім», драма «Смерть поета», оповідання «Плач шаленого», «Страшна помилка». Всі ці твори написані під впливом ліберально-народницьких ідей та позначені філософсько-психологічним спрямуванням, застосуванням елементів імпресіонізму та засобів художньої умовності. В оповіданні “В пивниці” письменник змалювує тяжке життя робітничої сім’ї.

Олексій Плющ захоплюється громадською роботою. Через скрутне  матеріальне становище йому доводиться займатися репетиторством, він читає платні лекції. Багато уваги молода людина  приділяє роботі в ніжинській  «Просвіті». На одному з засідань «Просвіти» Олексій Плющ зачитує  реферат «На роковини Т. Г. Шевченка» (на жаль, нині втрачений).

Свої твори письменник публікував під псевдонімами О. Дафненко, О.Дафне-Гедеренко, Смутненко.

Молодий письменник зазнав впливу Тараса Григоровича Шевченка як поборника національних ідеалів української інтелігенції. Рядки Шевченка стали епіграфами до  новел Олексія Плюща «Плач шаленого», «В пивниці». Епіграфи з творів Шевченка вміщені в повісті «Великий в малім та малий у великім».

У доробку Олексія Плюща  неодноразово спостерігаються ремінісценціі з лірики Тараса Шевченка: герої його творів читають «Кобзар», ведуть розмови  про Шевченка, якого називають національним генієм; персонажі «Великий в малім та малий у великім» співають пісню «Реве та стогне Дніпр широкий…». У драматичній фантазії «Смерть поета» (1905) портрет  Шевченка фігурує як символ-заклик до звитяжної праці. У цьому творі навіть виведено уявний образ Шевченка («Тінь Шевченка»), чий монолог  визначає кульмінацію твору.

В 1911 році в «Одеському літературному союзі» було опубліковано ранні твори письменника.

Багато з художніх творів Олексія Плюща до нас не дійшли. Як зазначають літературознавці, у 1905—1907 рр. були написані, але не опубліковані романи «Вперед» та «В катовні», великі п’єси «Перед світом», «Годі», щоденник, близько 15 незавершених творів, серед яких повість «Два приятелі, або Чи Христос, чи революція?», роман «Метаморфози».

Молодий письменник передчасно помер 26 травня 1907 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *