Віталій Портников “Евора”.
Журналіст Сашко прилітає до улюбленого Лісабону.
З першого свого приїзду сюди він був упевнений, що це місто створене для щастя. Але щастя ніякого не було, бо Майя несподівано покинула його.
Хлопець не хотів, аби Лісабон став містом втраченого кохання. 
Тому взяв квиток на найближчий потяг. І за якусь годину був уже в Еворі, затишному містечку з жовто-білими будиночками.
Блукаючи заплутаними вуличками, дійшов до приватного музею. На виході однієї з кімнат, він побачив статую, що зображувала середньовічного юнака. Сашко не міг відвести від неї очей, бо закохався у витвір мистецтва так, майже, як учора був закоханий у Майю.
Але Майя – дівчина, а тут – статуя, до того ж, чоловіча, відомого португальського поета середньовіччя Бернандина Рибейро!
Аби розгадати цю парадоксальну загадку, він занурюється у світ Бернандина, погідно намагаючись розібратися в собі.
Прочитайте, дуже гарна книжка, до того ж, дуже маленька. Поміститься і у великій кишені, і в крихітній сумочці. (Світлана Чучко)