Шарль Перро
12 .01.1628 – 16.05.1703
Напевно, нема такої людини, яка в дитинстві не читала казок. При перерахуванні авторів творів для дітей серед перших, поряд з братами Грімм і Гансом Християном Андерсеном, на думку спадає ім’я Шарля Перро. Уже кілька сотень років хлопчики й дівчатка зачитуються дивовижною історією Попелюшки, стежать за пригодами Кота в чоботях, заздрять винахідливості Хлопчика-з-пальчик.
Шарль Перро і брат-близнюк Франсуа народилися в Парижі в 1628 році у великій родині і були молодшими синами. У заможній родині парламентського судді П’єра Перро і домогосподарки Пакетти Леклеркуже було четверо дітей – Жан, П’єр, Клод і Ніколя. Батько, який чекав від синів великих звершень, вибрав для них імена французьких королів – Франциска II і Карла IX. На жаль, через півроку Франсуа помер.
Батько Шарля працював в парламенті і був іменитим юристом, троє старших братів теж проявили себе, хто в юриспруденції, а хто в архітектурі. З його братів Клод Перро був відомим архітектором, автором східного фасаду Лувру (1665-1680).
Спочатку освітою спадкоємців, яким батьки надавали великого значення, займалася мати. Вона навчила дітей читати і писати. У вісім років Шарль, як і старші брати, пішов вчитися в університетський коледж Бове, недалеко від Сорбонни, на факультет мистецтв. Весь час навчання він був зразковим учнем і по поведінці, і по оцінкам, але через конфлікт з викладачами хлопчик кинув навчання. Разом з другом Бореном продовжив самоосвіту. Все те, що викладали в коледжі, хлопчики вивчили самостійно за кілька років, а це грецька і латинська мови, історія Франції, антична література.
Пізніше Шарль брав уроки у приватного педагога.
Перші кроки, як письменник , Шарль Перро зробив ще під час навчання в коледжі – писав вірші і комедії. У 1653 році опублікував пародію «Стіни Трої, або Походження бурлеску».
У 1673 році Шарль разом з братом Клодом написав казку у віршах «Війна ворон проти лелеки» – алегорію війни прихильників класицизму і нової літератури. Цьому протистоянню присвячено твір 1675 року «Критика опери, або Розбір трагедії під назвою « Алкеста ». Робота написана спільно з братом П’єром. Взагалі, Шарль багато співпрацював з братами. П’єси, включені в «Збірку вибраних творів», пронизані атмосферою дружнього змагання і діалогу.
У 1651 році Шарль Перро отримав диплом юриста і недовго попрацював в адвокатській конторі.
Душа Шарля не лежала до права, він звернувся до брата за допомогою і той влаштував його до себе секретарем.
На щастя, ті поеми, які Шарль опублікував у 1659 році, принесли йому успіх. Кар’єра почала зростати, Шарля навіть допустили до Людовика XIV з його поемами.
Завдяки покровителю Кольберу, Перро в 1663 році був призначений секретарем новоствореної Академії надписів і витонченного письменства та генеральним контролером сюрінтендатства королівських будівель.
Шарля цікавило культурне світське життя, він продовжував активно і довго писати. Незабаром майбутній відомий письменник познайомився з дівчиною Марі Гюшон, яка була молодша за Шарля на 25 років, і одружився на ній. Йому було 44 роки. У шлюбі народилися три сини і дочка – Шарль-Самюель, Шарль, П’єр і Франсуаза. Однак через шість років після весілля, при останніх пологах, Марі Гюшон раптово померла.
Це було глибоке потрясіння для Шарля, він ніколи більше не одружився, а своїх синів ростив і виховував сам.
Після смерті дружини Перро став дуже релігійний. Навесні 1682 року до дня народження 
герцога Бургундського письменник видав оду «На народження герцога Бурбона» і вірш «Росток Парнасу».
У 1683 році він звільнився з роботи, йому була призначена відмінна пенсія, на яку можна було проживати безбідно до кінця днів. Отримавши стільки вільного часу, Перро став писати. Цей період можна назвати розквітом його творчості.
У ці роки він написав релігійну поему «Адам і Створення світу». А після смерті свого покровителя Кольбера в 1683 році – поему «Святий Павло». Цією працею, опублікованою в 1686-му, Шарль хотів повернути втрачену увагу короля.
В цей час він впав у немилість і втратив свою літераторську пенсію, а в 1695 році втратив і місце секретаря.
Через рік Перро представив на суд читачів поему «Століття Людовика Великого». Черговою спробою звернути на себе увагу монарха в 1689 році стала «Ода на взяття Філсбурга». Але Людовик проігнорував звернення. У 1691 році Шарль Перро написав оду «Причини, за якими бій підвладне королю» і «Оду Французької Академії».
Перро був досить плідним літератором, але його художні твори, за винятком казок, 
незабаром були забуті. В історію літератури він увійшов як головний ідеолог руху «нових» в суперечці про древніх і нових. На доказ того, що сучасники не гірше героїв минулих століть, Перро видав твір “Знамениті люди Франції XVII століття”. У книзі описані біографії знаменитих учених, поетів, лікарів, художників – Рене Декарта, Жан Батіста Мольєра, Ніколя Пуссена, Рішельє. Всього понад сто життєписів.
У 1688-1692 роках вийшов у світ тритомник «Паралелі між древніми і новими», написаний у формі діалогу. Перро в своїй праці руйнував непорушний авторитет античного мистецтва і науки, критикував стиль, звички, спосіб життя того часу.
Перро віддавав перевагу прозі перед поезією і вважав, що наступником античного епосу є роман.
У світському суспільстві, поряд з балами і полюванням, читання казок стало популярним захопленням. І одного разу йому прийшла думка викласти деякі народні казки літературною мовою таким чином, щоб вони залучали і дорослих в тому числі, а не тільки дітей. У 1694 році опубліковані твори «Смішні бажання» і «Ослина шкура». Через два роки надрукована казка «Спляча красуня». Книги, хоча і друкувалися тоді невеликими тиражами, швидко знайшли шанувальників.
Уже в 1697 році вийшов його збірник казок “Казки матінки гуски, або Історії і казки минулих часів з повчаннями”, який перетворився на бестселер того часу. Збірник містив 8 казок. Всі вони є народними, крім однієї, «Рікі – Хохолок», яку він написав сам. Решта ж були просто записані їм, однак при цьому, принесли небувалу популярність самому письменникові і популярність жанру казок взагалі – на вищий щабель. Казки Шарля Перро читати приємно і просто, адже вони написані відмінною літературною мовою. Герої говорять мовою звичайних людей, вчать долати труднощі і 
проявляти кмітливість, як Жан і Марі з «Пряникового будиночка». Замок, в якому спить Принцеса з «Сплячої красуні», списаний з замку Юссе на Луарі. В образі Червоної Шапочки відображений образ дочки Перро, яка померла в 13 років. Синя Борода – теж реальний персонаж, маршал Жиль де Ре, страчений в 1440 році в місті Нанті. І будь-який твір Шарля Перро закінчується певним висновком, мораллю.
Книга опублікована в 1695-м і за перший рік чотири рази перевидана.
Книги французького письменника є в кожному будинку, де ростуть маленькі діти. Не злічити і кількості перекладень творів Перро в кіно і на сцені. Шедеврами театрального мистецтва визнані опери «Попелюшка» Дж. Россіні, «Замок герцога Синя Борода» Б. Бартока, балети «Спляча красуня» П. І. Чайковського, «Попелюшка» С. С. Прокоф ‘єва та ін. Казка «Красуня і Чудовисько» – лідер за кількістю екранізацій, як в художньому кіно, так і в мультфільмах і мюзиклах.
Одночасно з написанням казок Шарль Перро займався і серйозною академічною діяльністю. В Академії Перро очолював роботу над «Загальним словником французької мови», який зайняв у письменника майже сорок років життя і був закінчений в 1694 році.
У біографії Шарля Перро є сумна сторінка. Син П’єр, який допомагав батькові збирати матеріал для творів, потрапив до в’язниці за вбивство. Шарль пустив в хід всі свої зв’язки і гроші, щоб визволити сина і купив йому чин лейтенанта королівських військ. П’єр загинув в 1699 році на полях однієї з воєн, які тоді вів Людовик XIV. Смерть сина стала безжалісним ударом для Шарля Перро.
Він помер через чотири роки, 16 травня 1703 року, за одними даними – в своєму замку Розьє, за іншими – в Парижі.
Список літератури
Перро, Ш. Сказки матушки гусыни / Шарль Перро. – Л.: Лира, 1990. -462 с.