Презентацією адвокаційної кампанії, чудовим мініконцертом від юних музикантів ЗДМШ №3 (викладач В.І. Бутко) та показом кінороману в трьох частинах «Хворісукалюди» про життя безпритульних наркоманів відкрився проєкт «Гавань надії: соціальному готелю для бездомних у Запоріжжі -бути».
На урочисте відкриття проєкту та кінопоказ документальної стрічки запросили партнерів, громадських активістів, студентську молодь у Запорізьку обласну бібліотеку для юнацтва.
В обласному центрі Запоріжжя, з населенням більше 720 тисяч, завдяки наполегливим зусиллям волонтерів, небайдужих громадян і налагодженню співпраці з владою з 1 лютого 2021 року нарешті, відкрилося відділення нічного перебування центру реінтеграції бездомних, яке фінансується з міського бюджету. Зараз владою схвалена петиція громадян про соціальний захист жінок, які постраждали від домашнього насилля і надання їм можливості перебування у соціальному закладі. Але це вирішило тільки невелику частину проблеми.
Великому місту гостро не вистачає соціального готелю, який зможе надати кімнати для людей, що опинилися у важких життєвих ситуаціях, наразилися на домашнє насилля.
Під час адвокаційної кампанії, організованої кіноклубом Docudays UA «Долоні», планується активна інформаційна робота для громади, внесення пропозицій до Запорізької міської ради щодо створення соціального готелю для безпритульних, організація громадських слухань.
Проєкт реалізует ГО «Комунікаційний центр «Долоні» з березня по липень 2021 р. завдяки підтримці мережі кіноклубів з прав людини Docudays UA в рамках адвакаційної кампанії «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації.»
Після перегляду документального фільму «Хворісукалюди» , почалась активна діскусія серед учасників засідання. Ця стрічка здобула головні призи в Лондоні, Сараєво й Відні, ставши сенсацією на фестивалях у Мексиці та Франції. Але в Україні реакція багатьох глядачів часто зводится до шоку і запитання: «Навіщо ви показуєте нам цей бруд про безпритульних?», замість «Що ми можемо зробити, щоб допомогти цим людям»?
Експертом на заході виступила Ірина Климова, психолог та волонтер Запорізької Філії Міжнародної Антинаркотичної Асоціації, яка розповіла аудиторії багато нової цікавої інформації про людей з залежностями та про кваліфіковану допомогу, яку хворі можуть отримувати в центрах реінтеграції: «Не треба зупинятися сам на сам зі своєю бідою. Якщо в сім’ї з’є алко, або наркозалежний, не треба намагатися допомогти йому самотужки, так можна тільки зашкодити. Краще звернутися до фахівців. Ми організуємо зустрічі груп созалежних людей, де вони консультуються з досвідченими психологами та допомогають один одному. В Запоріжжі і в Україні зараз багато таких центрів.»
Учасники поділились своїми думками:
Ірина, кєрівник підрозділу служби пробації: « Це важкий фильм навіть для мене. Обов’язково на його перегляд треба запрошувати міську владу, щоб вони зрозуміли, що відбувається поза межами їх погляду».
Ольга, волонтер : «Чому знімальна група все це бачила і не підказала, що робити підліткам, не допомогала їм, а тільки спостерігала за їх бідою? Як можна на це так спокійно було дивитися. В мене є подружка, її дочка наразі пішла з дому. Я намагаюся їм допомогти, знайти спільну мову між дитиною і батьками, налагодити відносини».
Ірина, громадській діяч: «Ми допомогаємо військовим, які захищають нас на Сході України. А у нас тут теж іде війна за гідність людей, за небайдужість кожного з нас. Після перегляду, я більш толерантно стала ставитися до безпритульних. Хочеться ім більше допомогати. Щоб ніхто не залишався на вулиці та у підвалі».
Модератор Лариса Головко підвела підсумки засідання: « Сьогодні ми з вами почали працювати з новою для нас темою – адвокацією. Але ми знаємо багато чудових прикладів в нашій громаді, коли багатьом людям вдалося покращити свої умови. Треба не зупинятися, а робити все, щоб люди залишалися людьми і не соромилися допомогти,тому хто цього потребує».
