Гійом Мюссо “Квартира в Парижі”.
“ЇЇ фетишем завжди був і лишався Париж, адже саме до нього вона поверталася загоювати свої рани”. Повернулася Медлін і зараз, після найтяжчої у житті трагедії.
Кожного разу, прилітаючи в Париж, модний драматург Гаспар питав себе: “Якого дідька я тут забув?” Відповідь була очевидна – він тут, аби написати нову п‘єсу для театру.
Іронія долі – через помилку ріелтера вони опиняються в одній квартирі, прагнучи самотності й доводячи один одного до сказу.
Квартира належала відомому художнику, який помер після загадкової смерті трирічного сина.
Магнетична творчість художника захопила їх. Медлін і Гаспар поринають у минуле митця. Стає зрозуміло: художник не вірив у загадкову смерть свого сина… Гаспар починає шукати сліди хлопчика, сподіваючись спокутувати власні помилки, а Медлін втягується в це розслідування, бо колишніх поліцейських не буває. (Світлана Чучко).