Богдан Михайлович Стельмах нар. 02.10.1943 р.
Український поет, драматург, перекладач, автор численних українських пісень Богдан Михайлович Стельмах народився 2 жовтня 1943 року у с. Туркотин Золочівського району Львівської області.
Попри потужну творчу кар’єру, Богдан Стельмах зумів відчути різноманітний смак життя. Так, доля його звела до навчання на механіко-математичному факультеті ЛНУ імені Івана Франка. Щоправда, згодом він осягнув і філологію на однойменному факультеті.
Були у його біографії й важкі будні у Радянській армії у Красноярському краю, непроста робота на лісозаводі у Раві-Руській. Попрацював пан Стельмах і кореспондентом молодіжної газети у Львові.
Також відчув поет, і що таке робота на адмінпосадах – головний спеціаліст відділу мистецтв Львівського обласного управління культури, заступник голови Львівського міськвиконкому, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики, радник міського голови Львова тощо.
Богдан Стельмах – автор книжок “Примула, квітка віща”, “Земний вогонь”, “Батькові слова”, “Пшеничне перевесло”, “Сто пісень”, “Тарас: дилогія “Писанка”, “Початок радісних пісень”, “Вірші про Україну”, “Тарас: драматична поема-тетралогія”, “Ця осінь називається Марія”, “Правдива пісня”.
Першу свою пісню «Аеліта» Богдан Стельмах написав у1962 році з Мирославом Скориком.
Неможливо не зупинитись на плідній співпраці Богдана Стельмаха з Володимиром Івасюком. Ті шість віршів, на які створив мелодію геніальний композитор, стали хорошим результатом дружби обох творчих людей. Зокрема, це – «Два перстені», «Лиш раз цвіте любов», «Запроси мене у сни свої» та ін.
Також Богдан Стельмах співпрацював і з іншими композиторами – Ігорем Білозіром, Мирославом Скориком, Віктором Камінським, Олексієм Екімяном та ін.
Упродовж останніх років автор плідно працює як драматург. В репертуарі театру ім. М. Заньковецької дві його п’єси для дітей – «Чари правдивої пісні» та «Біда навчить». У Першому українському театрі для дітей та юнацтва донедавна йшли п’єси Стельмаха «Тарас» і «І золотої й дорогої»,комедія «Фрак для доцента».
А ще Богдан Стельмах пише вірші для дітей. І не тільки забавлянки і поетичні картинки, а й цілком політичні – про мовну ситуацію, починаючи з дитсадка і до спілкування на міських вулицях, а також досить критичні до міської влади Львова, як от віршики „Вулиця Льва” та „Мер живий”. Вони вміщені у збірці „Львів’єнятко і Левенятко”, виданій коштом … міської влади Львова.
Крім того, Богдан Стельмах переклав та переспівав кілька іноземних творів – збірку давньоєгипетської лірики «Початок радісних пісень», еротичні п’ятивірші (танка), «Сто одинадцять хайку Мацуо Басьо», «Ночі Коматі» (2007) інтерпретація поеми «Слово о полку Ігоревім», комедія Тірсо де Моліни «Благочестива Марта», п’єси Едмона Ростана «Шантеклєр» та «Романтики», лібрето опери Дж. Верді 
«Фальстаф» й інші драматичні твори..
Богдан Михайлович – член Національної Спілки письменників України (від 1977), лауреат літературної премії ім. І. Котляревського (1992), ім. М. Шашкевича (1994), ім. Л. Українки (1996). Його кандидатуру свого часу навіть кілька разів виставляли на Шевченківську премію, але кожен раз у комітеті знаходили «гідніших». Така вже доля талановитих: уступати місце сірятині. Від 1977 – на творчій роботі. Живе і працює у м. Львові.
Упродовж 2007—2008 років вийшло семитомне видання творів Б. Стельмаха із назвою кожної книги зокрема («Мольфар», «Тарас», «Атентат», «Чудасія», «Гребля», «Романтики», «Світлиця»).
Богдан Стельмах – один з авторів всеукраїнських дитячих видань«Ангелятко»та «Ангеляткова наука».
З 1977 року – член Національної Спілки письменників України , Заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені І. Котляревського (1992), імені М. Шашкевича (1994), імені Лесі Українки (1996) та премії «Благовіст» (2004), володар Першої премії «Коронація слова» у номінації «Пісенна лірика» (2015).
Вірші поета перекладено англійською, білоруською, казахською, польською, російською мовами.
Пісенна творчість Богдана Стельмаха
- Балада про Віктора Хару (муз. В. Івасюка) – Василь Зінкевич
- Білі скрипки зими (муз. І. Хоми) – Здіслав Марчій
- Верховинська колискова (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець та ВІА “Ватра”
- Голубівна (муз. Б. Янівського) – Валентина Купріна та ВІА
- Гуси-лебеді (муз. Б. Янівського) – тріо “Либідь”
- Довга дорога (муз. О. Екімяна) – ВІА “Арніка”
- Є на світі казка (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець і Олександр Чепурний
- Залицяльники (муз. Б. Янівського) – М. Срібний та ін.
- Запроси до танцю (муз. В. Івасюка) – Людмила Артеменко і ВІА “Водограй”
- Запроси мене у сни (муз. В. Івасюка) – Назарій Яремчук Калини квіт (муз. Б. Янівського) – Віктор Шпортько
- Калини квіт (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець
- Колиска вітру (муз. В. Івасюка) – Софія Ротару
- Мамина світлиця (муз. І. Білозіра) – Василь Зінкевич
- Не забудь (муз. Б. Янівського) – В. Дусанюк і Л. Арготюк
- Не забудь (муз. Б. Янівського) – Мар’ян Шуневич та Ольга Щербакова
- Не сип, мила, скла (муз. І. Білозіра) – Ігор Богдан та ВІАН
- Нестримна течія (муз. В. Івасюка) – Софія Ротару
- Перший сніг (муз. І. Білозіра) – ВІА “Ватра”
- Поросли межі терном (муз. І. Хоми) – Олег Дорош
- Пшеничне перевесло (муз. І. Білозіра) – Оксана Білозір
Список літератури:
Стельмах, Б. Малинові дні: вірші / Богдан Стельмах. – К.:Веселка, 2015. – 63 с.: іл.