Читацький щоденник Ірини Пірогової

Про традиції щовечірнього сімейного читання, про любов до української класики та про натхненні уроки літератури в школі поговорила наша Олена Ольшанська з Іриною Піроговою, заступницею директора Департаменту захисту довкілля ЗОДА.

А ще про те, з якими кольорами асоціюється кожна книжка, та який твір можна проковтнути, як індик коника.

Детальніше – у відео.

 

І традиційна добірка улюблених книжок нашої гості:

“Микола Амосов “Голоса времен”( нещодавно перечитала вже втретє), Наталя Атамась “Пташина історія”( читаю), Мишель Оден “Сила любові” (теж читаю зараз. Вперше в житті читаю дві книжки паралельно. Зазвичай я читаю одну до кінця, а потім іншу). Брати Капранови “Кобзар 2000” (дуже сподобалося, хоча вже давненько читала, років три тому). Звісно, Нечуй-Левицький “Старосвітські батюшки та матушки” ( теж перечитувала недавно, боюся вже рахувати який раз), Жадан “Ворошиловград” ( ніжною любов’ю люблю саме цю книжку). Серед улюблених, які в черзі – Ольга Кобилянська “В неділю рано зілля копала” (читала кілька разів, але давно. Зараз хочу перечитати), Марк Твен “Щоденник Адама”, “Щоденник Єви” і звісно Омар Хайям “Рубаї” ( у мене російською, але це дуже любима книжка, навіть не має значення якою мовою).

Загалом, от зараз пишу і розумію, що люблю класику. Виявляється що куплені книжки типу модні “Насильство і суспільний порядок”, “Змінюється все” Наомі Кляйн ( про ризики змін клімату)  “не пішли”. Не надто прагну до новомодного “зростання особистості”, “прокачування скілів” і т.д… Старосвітська я)))”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *