Книжкові рекомендації у Тиждень читання нонфіку

З 2 по 8 вересня тривав Тиждень читання нонфіку – всеукраїнська акція від Українського інституту книги. Гасло тижня нонфіку: «З історії незакінченої війни». Це слова Юрія Шевельова, видатного мовознавця, літературного критика, автора блискучих мемуарів про українське ХХ століття.
Фахівці нашої бібліотеки підготували книжкові рекомендації, які ви вже бачили на наших сторінках у соцмережах.

Публікуємо тут повну добірку видань нонфіку, на які радимо звернути увагу.

Книжка для тих, хто зміцнює свою мовну стійкість

Орися Демська “Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга”

На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург — точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.

Доступно про формування української державності і національної ідентичності через мову і завдяки мові.

Книжки про боротьбу українців проти імперії

Радомир Мокрик “Бунт проти імперії: українські шістдесятники”
Книжка пропонує мандрівку в світ українських шістдесятників – людей, які не лише творили українську культуру в час хрущовської «відлиги», а й протистояли тоталітарній системі, віддаючи роки свого життя і спокою. Автор показує світ, де шістдесятники постають не як нудні портрети зі шкільних підручників, а як молоді, завзяті й талановиті люди, які мріяли, творили попри всі перешкоди, кохали, часом відчували страх і сумніви, та все ж не боялися кидати виклик державі, яка прагла їх знищити за будь-яку ціну.
Роман Клочко “Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України”

Іван Дзюба та Левко Лукʼяненко, Василь Стус і Вʼячеслав Чорновіл – герої книжки “Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України” критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце — монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг.

Олександр Зінченко “Як українці зруйнували імперію зла”
Наприкінці липня 1991 року в доповідній КГБ Голові Верховної Ради УРСР Леонідові Кравчуку повідомляли про сценарій можливого розпаду СРСР, який спрогнозували в США. Голова КГБ СРСР Володимир Крючков стверджуватиме, що ще кількома роками раніше комуністичні спецслужби відчували наближення колапсу. Що відбувалося за лаштунками Серпневого путчу, який зробив розпад СРСР швидким і незворотним? Як сталося, що із чотирьох сценаріїв розвитку подій, описаних у прогнозі ЦРУ, українці обрали найрадикальніший — «Розпад»? Події 1991 року відтворює у своїй книжці Олександр Зінченко.


Історії видатних українців, які надихають на нові звершення

Петро Сас “Гетьман Сагайдачний — бич Господній московитів”
Автор досліджує значущі бойові звершення запорозького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, якими він уславився на морі і на суходолі. Дослідник розглядає очолений Сагайдачним морський похід запорожців 1616 р., що завершився здобуттям потужної турецької фортеці Кафи. Основну увагу приділено докладному висвітленню бойових дій польсько-московської війни 1617-1618 рр. Розкрито стратегію і тактику боротьби українських козаків із московитами, зокрема на прикладах масштабних бойових рейдів підрозділів П. Сагайдачного теренами Московського царства, форсування козаками великих водних перешкод, ведення ними облоги ворожих фортець. Простежено перебіг Тугалесько-коломенської операції, а також генеральної битви царських сил із запорожцями під Донським монастирем. Акцентовано на висвітленні подій, пов’язаних зі штурмом військами Речі Посполитої столиці Московії.

Книжка буде цікава всім, хто цікавиться воєнною історією, визначними битвами минулого, ратними звершеннями українського війська та його героями.

Ігор Коляда, Олександр Реєнт “Блаженніший Любомир Гузар: “Мудрець сердець нашої нації”

У цій книзі вперше у науково-популярному стилі з використанням широкого кола джерел та літератури висвітлено етапи життя і церковної та громадської діяльності митрополита УГКЦ Блаженнішого Любомира, зокрема дитячі та шкільні роки у період з 1939 р. (включення Західної України до складу УРСР, роки нацистської окупації західноукраїнських земель) до перебування в австрійському таборі “Ді-Пі” (1944-1948 pp.); роки навчання і еміграції у США (1949-1958); перебування в Італії (1969-1993 pp.); роки діяльності в Україні (1993-2017 pp.) і як очільника УГКЦ, і як кардинала — емерита. Авторами окремо звернуто увагу на вплив родини, особистостей митрополита Андрея Шептицького та патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого на формування особистості Любомира Гузара, психологічний та особистісний портрет Блаженнішого Любомира. Біографію Блаженнішого Любомира подано у контексті суспільно-політичних процесів та подій в Україні і у світі упродовж XX століття, розкрито їх вплив та значення у житті особистості кардинала Любомира Гузара.

Ірина Говоруха “Митець повинен мати долю”
Будь-яка країна — це передовсім земля. Ґрунт, небо, висока чи низька трава. Бірюза моря, шпаркість піску, підхмар’я гір. Пшениця, бананові плантації, кремезні фіорди. Територія та
й годі. Унікальною, особливою і неповторною її роблять саме люди. Ось чому й Україна така самобутня. Бо в ній живуть працьовиті, талановиті та незламні українці. Будь-коли, навіть у нестерпно важкі часи, вони вирощували хліб, квіти, яблука… Писали полотна, музику, вірші. Будували, лікували, розгадували автоімунні хвороби та рятували світ від епідемій.
Зводили прибуткові будинки. Розробляли пристрої нічного бачення та човни, що літають.

Об’єднує їх лише одне — безперечний талант і велика любов до України…

Ігор Гирич “Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності”
Ця праця є збіркою інтелектуальних біографій десяти визначних українських істориків-мислителів другої половини ХIХ — початку ХХІ століть, які підготували ідейні основи для здобуття Незалежності нашою державою та розвивали національну державницьку думку в часах російської окупації України — від Російської імперії до СССР.

Автор розповідає про історіософський внесок в українську суспільно-політичну думку Михайла Грушевського, Ольґерда Бочковського, В’ячеслава Липинського, Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Євгена Чикаленка, Сергія Єфремова, Андрія Жука, Ярослава Дашкевича, Сергія Білоконя.

Імена України. 100 митців

У книзі представлена творчість українських художників від часів Київської Русі до ХХІ ст., які залишили яскраву сторінку в історії українського образотворчого мистецтва. Ілюстрації дають уявлення про стилістику творів, їх тематичне і технічне розмаїття, а біографічні відомості розширюють наші знання про діяльність митців. Широка палітра висловлювань щодо творчості чи особистості художника показує неоднозначність їх сприйняття й інколи суперечить усталеній думці.

З історії незакінченої війни

Ольга Теліпська “Один на один з ворогом. Логіка виживання в окупації”
Ольга Телипська, авторка книг “Бігти не можна залишитися” і “Де ти? Місто, країна” продовжує розповідати історії українців, чиї життя зруйнувала війна.
Війна розділила родини по всій країні. В окупацію потрапили тисячі населених пунктів. Про тих, хто залишився по інший бік фронту, рідні не знали нічого протягом місяців. У пастці окупації багато тижнів люди були під обстрілами, без тепла, електрики, водопостачання, майже без їжі. Їх залякували, грабували, принижували, їм казали, що України вже немає. Дехто змирився, хтось шукав можливості евакуюватися.

У цій книзі зібрані не героїчні історії. Це історії людей, які вірили в себе, в Україну, вижили й врятувалися.

Михайло Жирохов “Зброя перемоги. Перший повний довідник озброєння української армії”

Не вперше Україна стикнулася з навалою окупантів, але саме тепер у цій священній війні на нашому боці весь цивілізований світ. Найновітніша зброя, найсучасніша розвідка, військовий досвід найдосконаліших армій, а головне — незламна воля до перемоги, що палає в українських серцях, — допоможуть завдати нищівного удару ворогам і приведуть Україну до перемоги. «Зброя перемоги» — найповніший довідник зі зброї, що застосовується ЗСУ на передовій. У виданні зібрано яскраві фотографії та докладний опис бойових характеристик найрізноманітніших видів зброї вітчизняного та світового зразків. А також цікаві історії від наших бійців.

Дмитро Бушуєв “Історія нескорених. Україна на захисті європейської цивілізації”
Російсько-українська війна стала найбільшою війною в Європі після завершення Другої світової, вона була обумовлена самою природою Росії і тим, яке місце Україна посідає в російському імперському міфі. Невідворотною її зробила відмова колективного Заходу помічати зростання російського імперського ресентименту й попередження про перегляд сфер впливу, які робив Володимир Путін.

Історія взаємин України та Росії є постійним намаганням останньої знищити українську ідентичність, підкорити Україну власним імперським амбіціям і використати її людські, інтелектуальні, наукові та промислові ресурси для подальшої експансії на Захід. Тож ця книжка розкриває ключові події україно-російських взаємин протягом ХІІІ — початку ХХІ століть, даючи відповіді на питання, коли відбулося цивілізаційне розходження між майбутніми українцями та росіянами, чому Росія стала антиєвропейською державою і як сформувався російський ексепціоналізм, що неодмінно входив у конфронтацію з ідеєю вільної та суверенної України.

Олександр Михед “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”
Олександр Михед почав писати цю книжку у перший день широкомасштабного вторгнення, що трапилося на восьмому році російсько-­української війни. Автор працював над книжкою протягом тринадцяти місяців, писав про те, що пережив разом із дружиною, про своїх батьків, які майже три тижні були в Бучі під час окупації. Про те, як змінюємося ми, як наша повсякденна мова стає мовою війни, колись звичні й важливі речі — ​болючими тригерами, а певні відчуття та емоції — ​такими, які хочеться забути, але й водночас запам’ятати назавжди.

Ця книжка не є винятково рефлексією автора, радше навпаки: він зібрав й виклав думки і переживання багатьох українців протягом першого року вторгнення. Україн­ці, як і колись старозавітний Йов, нині проживають жахливі втрати. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку постпам’ять матиме наступне покоління? Врешті — ​хто кожен із нас у цій війні?

Олена Максименко “Пряма мова. Хроніки захисту”
Як кажуть американці, freedom is not free, свобода не безкоштовна. Тож рано чи пізно ворог, який століттями прикидався то «братом», то «визволителем», мав пролити кров українців. А ми — сплатити «рахунок». Відтак ця війна стала однією з фаз становлення України, бо воювати доводиться і з окупантом, і з упередженнями. Вона показала, скільки всього нам ще треба зробити, і що свобода — найвища цінність.

До збірки увійшли історії людей різної статі, віросповідання, національності, різного фаху і віку, але зі спільним знаменником у цінностях і меті. Дехто з них звично продовжує свою боротьбу на фронті, наближаючи одну на всіх перемогу. Декого з них вже немає в живих, але їхні історії, безцінні волокна загального полотна, мають жити вічно.

Олеся Хромейчук “Смерть солдата. Історія, розказана його сестрою”
«Я воліла б, щоб не довелося писати цю книжку, щоб не було теми для неї, щоб брат був живий, а не щоб мою книжку надрукували…» – цими словами Олеся Хромейчук починає свою історію, книжку, яка не мала би бути написана, історію смерті солдата, розказану його сестрою. Це дуже особиста оповідь, та водночас це історія десятків тисяч українських родин, історія втрат та їх проживання.
Володимир Павлів, брат Олесі, – воїн, який загинув на фронті в березні 2017-го, за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. «Це європейська війна, яка просто почалася на сході України» – такими словами свій вибір повернутися на передову Олесі пояснював Володимир. Невдовзі він загинув.

Жодна історія не може повернути близьких, але інколи чужа історія може допомогти зрозуміти та пережити втрату. У нашій країні триває війна, щодня гинуть люди – захисники та захисниці, кохані, батьки, діти, брати й сестри. І все, що ми можемо, – лише навчитися жити із цією втратою. Своєю історією в цій книжці ділиться історикиня Олеся Хромейчук.

Усі ці книжки (та багато інших) є у фонді нашої бібліотеки. Тож, приходьте читати та зміцнювати свою інформаційну броню!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *