Коко Шанель
19.08.1883 – 10.01.1971
Коко Шанель – жінка, яка уособлює собою цілу епоху. Жінка, ім’я якої стало брендом і легендою, уособленням моди і іконою стилю.
Народилася Габріель Бонньор Шанель у французькому місті Сомюр в 1883 році, хоча стверджувала, що з’явилася на світ десятьма роками пізніше в регіоні Овернь Франції. Батьки Коко були бродячими торговцями. Коли дитина з’явилася на світ, її мати, ослаблена важкими пологами і бронхіальною астмою, раптово померла. Батькові – Альберу Шанель – діти ніколи не були потрібні, тим більше, що з мамою Габріель – Жанною Деволь – він в шлюбі не перебував.
При народженні дівчинка отримала ім’я Габріель в честь акушерки-черниці, яка приймала пологи. Коли Габріель ледь виповнилося дванадцять, її з чотирма рідними братами і сестрами залишив батько; діти були тоді під опікою родичів і провели деякий час у в сирітському притулку при монастирі, де дівчина носила уніформу і мріяла про те, що коли-небудь стане модисткою і пошиє для всіх гарний одяг.
Згодом Велика Мадемуазель Шанель не любила згадувати своє сирітське дитинство, пишучи небилиці про батька, який ніби-то уїхав на заробітки до Америки, і строгих тіток, які взяли її на виховання. Правда, Габріель шанувала «позитивного» прадіда: Жозеф Шанель, згідно з сімейною легендою, був цілком успішним трактирником. Столи свого закладу він прикрашав двома буквами «С» (його власні ініціали – «J.C.» – збігалися з ініціалами Ісуса Христа, і зображати їх на меблях він, як добрий католик, вважав би святотатством). Цей переказ Габріель пам’ятала все життя, обравши надалі фірмовим знаком свого Будинку моди дві сплетені букви «С» – одна «дзеркальна», друга звичайна.
Після того, як Габріель досягла повноліття, вона отримала роботу в магазині з продажу жіночої білизни. Вона працювала продавцем, співала в кабаре вечорами, де виступала з піснями «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qu’a vu Coco», завдяки яким отримала своє прізвисько – «Коко». Під час одного з таких виступів Габріель помітив офіцер Етьєн Бальсан – вона переїхала жити до нього в Париж, але незабаром пішла до англійського промисловця Артура Кейпела, відомого в колі друзів на прізвисько «Бой».
У 1910 році Шанель відкрила в Парижі капелюшний магазин – протягом року він перемістився в будівлю №31 по вулиці Камбон, розташовану навпроти готелю «Ріц», де знаходиться до цього дня.
У 1939 році, з початком Другої світової війни, Шанель закрила модний будинок і всі свої магазини. У червні 1940 року її племінник Андре Паласе був узятий в німецький полон. Намагаючись його визволити, Шанель звернулася до свого давнього знайомого, аташе німецького посольства барона Ганса Гюнтера фон Дінклаге. В результаті Андре Паласе був звільнений, а 56-річна Шанель вступила в зв’язок з фон Дінклаге.
У листопаді 1943 року Шанель шукала зустрічі з Уїнстоном Черчиллем – вона бажала переконати його погодитися з принципами секретних англо-німецьких переговорів, однак побачитися з ним вона так і не змогла. Шанель повернулася в Париж ні з чим – вона змогла лише передати через посольство Черчиллю лист.
Після закінчення війни Шанель були пред’явлені звинувачення в колабораціонізмі. Вона була заарештована. Завдяки заступництву Черчілля, в 1944 році її випустили на свободу, але за умови, що вона залишить Францію. Коко Шанель довелося виїхати до Швейцарії, де вона жила до 1953 року.
У світ високої моди 71-річна Габріель повернулася в 1954 році, представивши свою нову колекцію. І тільки через три сезони вона домоглася колишньої слави і поваги; багаті і знамениті жінки стали постійними відвідувачками її показів. Твідовий костюм «від Шанель» – вузька спідниця і обшитий тасьмою жакет без коміра з золотистими гудзиками і накладними кишенями – придбав популярність і став символом успішності його власниці.
Свого часу Шанель змогла відкрити свою лінію парфумерії та аксесуарів. Аромат парфуму «Chanel № 5» і коротке чорне плаття відомі у всьому світі. Саме Коко ввела моду на жіночі брючні костюми, загар, осину талію, нитку перлів на шиї, сумочки прямокутної форми на ланцюжку. Шанель створювала костюми для відомих балетів і театральних постановок двадцятих років.
У 1950-1960-х роках Шанель співпрацювала з різними голлівудськими студіями, вона одягала таких зірок, як Одрі Хепберн і Ліз Тейлор. Серед її клієнток була перша леді США Жаклін Кеннеді. Крім того, Шанель була меценаткою. Вона надавала фінансову підтримку Сальвадору Далі і Пабло Пікассо. Шанель та її подруга Міся Серт були останніми, хто відвідав Дягілєва напередодні його смерті 19 серпня 1929 року. Вони ж оплатили похорон на острові Сан-Мікеле, так як ні в покійного, ні у Лифаря , який був при ньому, не було при собі грошей.
Жінка, у якої близькі стосунки були і з князем Дмитром Павловичем Романовим, який доводився кузеном імператора Миколі II, і з герцогом Вестмінстерським, так і не знайшла особисте щастя. Вона так і не вийшла заміж і не могла мати дітей.
Переживши всіх своїх коханих, у віці 87 років Габріель померла від серцевого нападу в готелі «Ріц», де жила довгий час.
Похована вона на кладовищі Буа-де-Во у Лозанні (Швейцарія), верхню частину надгробку прикрашає барельєф із зображенням п’яти левових голів.
Афоризми Коко Шанель
- У Сен-Лорана дивовижний смак. Чим більше він наслідує мене, тим кращий смак він виявляє.
- Люди захоплюються не модою, а тими небагатьма, хто її створює.
- Мода проходить, стиль залишається.
- Мода – це те, що виходить з моди.
- Він знаходив час, щоб займатися мною і щоб зраджувати мені кожен день. (Про свого другого коханця)
- Все в наших руках, тому їх не можна опускати.
- Не знаю, чому жінки вимагають всього того, що є у чоловіків. Адже у жінок, серед іншого, є чоловіки.
- Кожна жінка має той вік, якого заслуговує.
- Чоловік здатний на вчинки, приречений бути коханим!
- Якщо ви хочете мати те, що ніколи не мали, вам доведеться робити те, що ніколи не робили.
Список літератури:
Бенуа, С. Коко Шанель / С. Бенуа. – М.: Алгоритм, 2013. – 272 с. – (Женщина, покорившая мир).
Вульф, В., Чеботарь, С. Великие женщины ХХ века / Виталий Вульф, Серафима Чеботарь. – М.: Яуза: Эксмо, 2009. – 752 с. –(Мой серебряный шар).
Знаменитые женщины планеты. – Мн.: Литература, 1998. – 512 с. – (ХХ век).
Сердюк, М. Коко Шанель / Марія Сердюк. – К.:Агенція «ІРІО», 2017. – 112 с.: іл.. – (Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей).
Гай, Н. Французский характер: [знаменитые француженки]/ Н. Гай //Фокус. – 2009. – № 43. – С. 50 – 51.
Жінки, що змінили світ // Позакласний час. – 2013. – № 3-4. – С. 31 – 35.
Карпинос, И. Коко Шанель: одинокий ангел-истребитель / Ирина Карпинос// Личности. – 2011. – № 31.