«Вона співає, наче Матір Божа,
Блакитний голос, неба чистота,
І над землею ангелів сторожа
Стоїть, відкривши з подиву вуста».
Дмитро Павличко «Квітка Цісик».
Квітка зачаровує своїм співом з перших акордів пісні. Співає чарівним голосом з трішечки ностальгічним акцентом, наче зітканим з усіх барв. Ніжно і щиро, що здається, в ньому оживає й наповнюється природа солов’їними переспівами.
Народилася 4 квітня 1953 року у Нью-Йорку (район Квінсі) в родині емігрантів з України Іванни та Володимира Цісиків. У складні повоєнні роки вижити в еміграції, де розпочинали з нуля, допомогла надзвичайна працьовитість і прагнення дати дітям, як було заведено в Галичині, хорошу освіту. Молодшу доньку батьки не змушували співати українських пісень. А вона чула, як наспівувала при хатній роботі мати, як ридала скрипка рідною піснею в батькових руках. Квітка поєднала ці два таланти: як батько, віртуозно грала на скрипці й навіть навчалась в університеті за класом цього інструмента. Добре почувалась і за роялем. Та переважили чудові вокальні дані, що дістались від матері.
Закінчила Нью-Йоркську консерваторію. Навчалась у професора Себастіана Енгельберга, одного з найавторитетніших представників віденської оперної школи. Талант і хороша освіта допомогли юній співачці не загубитись у світі високої музики. В неї було легке та ніжне рідкісне колоратурне сопрано, яким зачаровувала вже з перших акордів. Квітку встигли полюбити всі.
Колоратурне сопрано – найвищий жіночий голос з необхідною для виконання колоратури гнучкістю і рухливістю.
Оперною співачкою Квітка не стала, хоч почала кар`єру в Гентській опері в Бельгії. Життя розпорядилося по-іншому: її колоратурне сопрано зазвучало не зі сцени оперних театрів, а з численних рекламних заставок. Квітка брала участь у комерційних проектах – своїм витонченим співом створювала імідж відомим корпораціям.
У жорсткому конкурентному середовищі, як і в різних музичних стилях, почувалася впевнено, свого часу співала в хорі з Майклом Джексоном, потім з багатьма іншими популярними виконавцями. Голос Кейсі (студенткою взяла псевдонім від ініціалів КС) впізнавали за мелодіями заголовних пісень для культових фільмів.
Упевнено підкорила велике кіно – фільм «You Light Up My Life», в якому вона виконувала пісню «Ти світло мого життя», отримав у 1978 році «Оскар». Тільки за нагородою вийшла не українка, а інша співачка.
Та навіть жорсткі умови ненаситного рекламного конвеєра не вичавили з серця Квітки Цісик любов до рідної пісні. Розуміла, що українська пісня на чужині не додасть їй популярності, не принесе статків. Та попри це, не відмовилася від мрії записати альбом українських пісень. Вклала у неприбутковий проект власні заощадження – понад 200 тисяч доларів.
Підтримала вся рідня: мати Іванна навчала рідної мови, сестра Марія, відома піаністка (очолювала консерваторію у Сан-Франциско і вела майстер-класи у Карнегі-холі), сідала за піаніно. З благословення рідних та однодумців, зокрема першого чоловіка композитора-аранжувальника Джека Корнера і другого – інженера звукозапису Еда Раковича записала україномовний альбом «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні з України»), а згодом «Two Colors» («Два кольори»).
Незабутня Квітка, кажуть музикознавці, зробила шанувальникам української пісні неперевершений подарунок: музичні альбоми світового рівня, які зібрали цілий вінок нагород у Канаді, а 1990-го були номіновані на премію «Греммі».
«Це мій подарунок Україні», – говорила Квітка.
Різними шляхами діставалися Квітчині альбоми батьківської землі: їх привозили українські музиканти, вони «ходили по руках» від одних до інших і переписувалися на касети. Одна з платівок в 1980-х роках контрабандою потрапила до радянської України і викликала ажіотаж. Її творчість в ті часи ніхто не пропагував, а навпаки – забороняли. Але хто чув пісні у виконанні Квітки відразу запам`ятовували її голос.
Поверненню в Україну Квітки Цісик сприяли родина й музикант, продюсер із США, керівник проекту «Незабутня Квітка» Алекс Гудмахер. Вперше він почув про Квітку в 2008 році, коли прибув до України і їхав на таксі. Водій увімкнув диск з українськими піснями, якраз звучала «Черемшина». За зізнанням Алекса, він уперше чув таке незвичайне, заворожуюче виконання. А дізнавшись, хто це співає, повернувся до Америки і почав шукати інформацію про дивовижну співачку.
Квітка мріяла про концерти в Україні. Але в неповні 45 не стало цієї талановитої, тендітної і водночас сильної жінки з чарівним голосом.
Гутмахер створив благодійний фонд «Незабутня Квітка», зібрані під час концертів гроші передає онкологічним центрам. «Жодних зусиль не шкода, – каже керівник проекту, – якщо вдається врятувати від смерті інших жінок. А для Квітки, яка так любила життя, найкращим спомином буде чиєсь врятоване».
Український поет Дмитро Павличко Квітці Цісик присвятив сонет.
«Вона співає, наче Матір Божа,
Блакитний голос, неба чистота,
І над землею ангелів сторожа
Стоїть, відкривши з подиву вуста.
І наша слава в затінку хреста
Тече до Києва із Запорожжя
І зблискує, мов іскра золота
Душа співачки, в космосі прохожа.
Я слухаю і знаю, що нема
Свободи за межею тої пісні,
Безсмертя для вмирущого ума.
Вона всі наші дні багатослізні;
І всього світу скреготи залізні –
Все обертає в тишину псалма».
Джерела інформації:
1) Мельник О. Вона зачаровувала своїм голосом континенти [Квітка Цісик]/ Оксана Мельник // Урядовий кур`єр. – 2013. – 4 квітня. – Режим доступу : https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vona-zacharovuvala-svoyim-golosom-kontinenti/
2) Мельник О. Два кольори незабутньої Квітки / Оксана Мельник // Урядовий кур`єр. – 2011. – 26 березня. – Режим доступу : https://ukurier.gov.ua/uk/articles/dva-kolori-nezabutnoyi-kvitki/
3) Квітка Цісик // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 5.
4) «Впервые услишав голос Квитки Цисык, я был заворожен. Внимал ее пению, а слезы сами катились по щекам» [Алекс Гутмахер про Квітку Цісик] // Факти. – 2015. – 28 лютого. – С. 9-10.