Леонід Григорович Кононович: до 60-річчя від дня народження українського письменника і перекладача

Леонід Григорович Кононович

нар. 04.10.1958 р.

Український письменник і перекладач Леонід Кононович живе в селищі міського типу Чабани під Києвом, вирощує картоплю… Він створив імідж відлюдника і як би знаходиться в стороні від офіціозу. Разом з тим Леонід Кононович є членом Спілки письменників, а на питання, як це сталося, відповідає ухильно. Він відкритий для читачів і охоче спілкується з ними в Інтернеті.

Народився Леонід Кононович 4 квітня 1958 року в селі Красилівка на Київщині. У 1975 році вступив до філологічного факультету Київського університету, звідки його в 1977 році відрахували з дивним формулюванням за “небажання вивчати історію КПРС”. В 1978 році Леонід був заарештований органами КДБ за розповсюдження правозахисної літератури (самвидаву). В листопаді того ж року він отримав офіційне попередження від обласного управління КДБ за ст. 62 ч.1 Карного кодексу (розповсюдження націоналістичної літератури). З 1981 по 1985 рр. Леонід Кононович навчався на філологічному факультеті Київського педінституту іноземних мов імені Горького, звідки був також відрахований «за негативний вплив на молодіжний колектив».

Службу в Радянській армії Леонід проходив в Московській області. Він самотужки здобував освіту та вчив французьку мову.

«В армії вивчав за словником, на який натрапив в” Букіністі “. Ще дореволюційний, – згадує Леонід Кононович . – На титульній сторінці написано: “З найвищого дозволу, з глибоким благоговінням присвячується ця праця егоімператорскій величності Миколі ІІ».

Працював вантажником, сторожем, слюсарем. З 1991-го по 1996 рік – в приватній охоронній компанії, з 1996-го по 2001 рік займався підприємницькою діяльністю.

На початку творчості він є автором екзистенційної прози, яку відмовлялись видавати у ті часи (сер. 80-х років). Тому книжка цієї прози вперше побачила світ лише у 2004 році (новела «Повернення», мікророман «Зимова казка»), а 2008 року – друге доповнене видання «Повернення» (новела «Повернення», мікророман «Зимова казка» та новела-есе «Дерево»). Це проза, у якій переплелися проблеми самоідентифікації особистості, втраченого зв’язку поколінь, пошуки змісту у буденності. Радіо-п’єса за книжкою мала великий успіх у радіослухачів і кілька разів на їх замовлення повторювалась на українському радіо.

У середині 90-х років Леонід Кононович публікує у часописі «Сучасність» роман  «Я, зомбі» — перший якісний український іронічний кримінальний роман, який викликав шалену цікавість у читачів і був відзначений премією «Благовіст». Кононовича називають «батьком українського кримінального роману» – за кілька років Кононович написав більше 10 таких романів і 2003 року «проставив на цьому крапку».

Одночасно з літературною працею з середини 90-х Кононович активно займається перекладами з французької, за що був відзначений стипендіями та премією Посольства Франції. В його перекладах українською були видані: Сартр, Камю, Екзюпері, Дюркгайм, Бодріар, Бланшо, Екзюпері та ін.

У жовтні 2006-го  його запросив Національний центр книги Франції. Під Парижем, в містечку Сарсель, де Ватикан купив замок для наукового товариства імені Шевченка, Кононович жив і перекладав книгу Моріса Бланшо “Простір літератури”.

А найбільше визнання прийшло до нього за роман «Тема для медитації» та вище згадувану книжку короткої прози «Повернення», завдяки яким він став лауреатом національного рейтингу «Книжка року». Роман “Тема для медітації” був у 2005 році висунутий на Шевченківську премію, але так і не став її лауреатом …

В цьому романі Леонід Кононович створив зовсім неочікувану літературну версію найбільш трагічних подій української історії ХХ століття. Сюжетні лінії  у романі переплетені у гордіїв вузол, який під силу розплутати лише «батькові українського кримінального роману». Це історія хвороби й одужання «пересічного українця», що змушений воювати на Балканах. Історія кохання та зради на тлі розквіту та занепаду «шестидесятництва» у Києві. Історія приватного розслідування жахливих зрад і помст у рідному селі часів Голодомору. І ще декілька історій, прочитання яких  дає можливість відкрити абсолютно інший вимір буття…

Роман «Тема для медитації» став найбільшою сенсацією в жанрі психологічної белетристики. Це рідкісний випадок, коли думки українських читачів і літературних критиків цілком співпали. Завдяки Леоніду Кононовичу в українських літературних колах виник термін «посткатастрофна проза» — саме так критики визначили жанр роману «Тема для медитації», адже нічого подібного на цей твір в українській літературі досі не було. Критики охрестили цей роман «одним із перших епічних романів у всій українській літературі взагалі»

 «Свого часу я не стільки зрозумів, скільки відчув причину неприязні між людьми. Заповідь «полюби ближнього, як самого себе», не є простою для розуміння. Не може любити ближнього той, хто не любить себе. У ближньому людина бачить себе. Якщо людина принижує іншого, вона бачить приниженою себе. Вона себе не любить».

Леонід Кононович

Леонід Кононович – автор кримінальних романів «Довга ніч над Сунжею» (2000), «Кінець світу призначено на завтра» (2001), «Кайдани для олі­гарха» (2000), «Мертва грамота» (2001) і «Феміністка» (2002), роману «Тема для медитації» (2004; 2006), збірнику новел «Повернення» (2003; 2008), романів «Пекельний звіздар» (2008), «Чигиринсь­кий сотник» (2009).

На рахунку письменника  – переклади із французької мови досліджень «Самогубство» (1998) Е. Дюркгайма, «Принцип суверенітету» (2003) Ж. Мере, «Символічний обмін і смерть» (2004), «Божиста лівиця» (2007) і «Фатальні стратегії» (2010; 2011) Ж. Бодріяра, «Маленький принц» (2005; 2007; 2008; 2011) А. де Сент-Екзюпе­рі, «Бальзак і маленька китайсь­ка кравчиня» (2004) Д. Сіє, «Зрілий вік» (2006) та «Від­строчення» (2008) Ж.-П. Сартра, «Простір літератури» (2007) М. Бланшо, «Зав­тра кайф» (2009) Ф. Ґен, «Манускрипт Гробу Господнього» (2011) Ж. Нейрин­ка; із російської – повість «Червоні віт­­рила» (2007) О. Ґріна.

Список літератури:

Кононович, Л. Мертва грамота: романи / Леонід Кононович. – Львів: Кальварія, 2001. – 252 с.

Леонід Кононович про Жанну ДАрк, Джордано Бруно, Джека Лондона, Рабіндраната Тагора, Богдана-Ігоря Антонича . – К.: Грані-Т, 2008. – 96 с. 

Кононович, Л. Тема для медитації: роман / Леонід Кононович. – Львів: Кальварія, 2014. – 240с.

Кононович, Л. Чигиринський сотник: роман / Леонід Кононович. – Харків: Ранок, Фабула, 2016. – 528 с. – (Сучасна проза України).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *