Марк Твен
30.11.1835 – 21.04.1910
Семюел Ленгхорн Клеменс народився в кінці осені 1835 року в невеликому містечку Флорида штату Міссурі. Всього в родині було семеро дітей, але вижили лише четверо, одним з них і був Семюел. Хлопчик народився передчасно і був настільки хворобливим, що до 4-х років майже постійно знаходився в ліжку. Сімейство зазнавало труднощів, хоча батько – Джон Маршал Клеменс – займав пост судді. Незабаром вони були змушені переселитися до судноплавного міста Ганнібал, розташованого на березі Міссісіпі. Найтепліші спогади дитинства, пов’язані з цим містечком, лягли в основу найбільш популярних творів прозаїка.
Уже в 12-річному віці, після раптової смерті батька, Семюелю довелося залишити школу і піти працювати: старший брат Оріон якраз відкрив власну друкарню, куди підліток і вступив складачем друку. Зрідка йому вдавалося друкувати і власні статті.
У 18 років Семюел Клеменс відправляється в подорож по країні. Він запоєм читає, відвідуючи кращі бібліотечні зали та надолужуючи недоотриману освіту.
Незабаром молода людина одержує посаду помічника лоцмана на судні “Пенсільванія”, яке курсувало по Міссісіпі. До речі, його псевдонім Mark Twain означає дослівно “мітка два сажні” – відмітка, яка показує, що досягнута мінімальна глибина, придатна для проходження річкових суден. І хоча, за словами Клеменса, він був готовий займатися цією справою все життя, йому довелося змінити професію на роботу шахтаря, який добуває срібло. Досвід, отриманий під час перебування в таборі разом з іншими старателями, також пізніше буде описаний ним в літературі.
Не досягнувши успіху в цій діяльності, він влаштувався працювати в газету «Territorial Enterprise» там же, у Вірджинії, де вперше почав публікуватися під псевдонімом «Марк Твен».
Переїхавши до Сан-Франциско, він став працювати одночасно відразу в декількох газетах. Перший літературний успіх до Твена прийшов в 1865 році: його гумористичне оповідання «Знаменита жаба з Калавераса, що стрибає» було передруковане по всій країні і назване «кращим твором гумористичної літератури, створеним в Америці до цього моменту».
Абсолютно несподіваний випадок допоміг Семюелу прославитися і в світі журналістики. Подорожуючи по Сандвічевих островах, він багато їздив в сідлі. Отримані садна змусили його затриматися в готелі в Гонолулу, туди доставили уцілілих пасажирів з потерпілого крах судна “Хорнет”. Марку Твену вдалося організувати прес-конференцію з ними – і сенсаційна інформація під його ім’ям потрапила на перші шпальти всіх газет світу.
Листи, які Твен писав під час подорожі по Європі та Азії, відправлялися їм в редакцію і друкувалися в газеті, а пізніше лягли в основу книги «Простаки за кордоном». Книга вийшла в 1869 році, поширювалася за передплатою і мала величезний успіх.
Олівія Ленгдон
Письменник колесить по Америці з виступами, як прекрасний оратор. І хоча його постійно оточують симпатичні представниці прекрасної статі, він залишається трохи сором’язливим з дівчатами: далі зітхань справа не доходить.
Приїхавши в гості до маєтку свого друга Чарлі Ленгдона, Сем почав надавати знаки уваги його сестрі Олівії. І знову випадок допоміг Клеменсу. Уже залишаючи маєток, він травмувався і затримався у товариша. Олівія, спочатку байдужа до Сема, пом’якшала і його залицяння мали успіх. Зрештою, Олівія Ленгдон стала дружиною Марка Твена …
Після недовгого перебування в Баффоло, Твен організував будівництво будинку в Хартфорді, в якому подружжя прожило до 1891 року.
Зміни в своєму особистому житті спонукали літератора на створення декількох творів в стилі реалізму, які закріпили його ім’я в ряду класиків XIX століття. В середині 70-х з’являється знаменита історія «Пригоди Тома Сойєра». Потім світ побачила повість «Принц і жебрак», що припала до смаку американському народу.
Гостра сатира, різка критика американського суспільства і політиків прозвучали в збірнику «Життя на Міссісіпі» (1883).
В середині 80-х Семюел Клеменс відкриває своє видавництво, і першою книгою стає твір «Пригоди Гекльберрі Фінна». У цьому романі Марк Твен вперше яскраво виступає з критикою встановленого порядку в суспільстві. Письменник випускає також бестселер «Спогади», присвячений президенту Штатів В.С. Гранту.
Технічні подробиці, наведені в романі «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» (1889), свідчать про неабияке знайомство автора з досягненнями сучасної йому науки. Марк Твен був дружний з Ніколою Тесла. Мабуть, під впливом їх дружби і виникло переплетення історичної теми з темою пересування в часі.
У зв’язку з економічним крахом в країні власна друкарня Твена збанкрутувала.
З Генрі Роджерсом
У 1893 році доля звела Марка Твена з фінансовим магнатом Генрі Роджерсом, який мав славу великого мізантропа і скнари. Але тісна дружба з письменником змінила його. Банкір не тільки допоміг родині літератора подолати фінансові труднощі, а й став справжнім жертводавцем і меценатом, що відкрилося тільки після його смерті. Генрі витратив багато коштів на підтримку молодих талантів. Він також організовував робочі місця людям з обмеженими можливостями.
Дружина письменника, Олівія (Лайві), ще в юності стала інвалідом, після того, як впала на льоду. Твен дбайливо опікав свою дружину і в усьому їй завжди допомагав. Він був шалено закоханий в Лайві до її смерті в 1904 році. Твен насилу переніс цю втрату і так і не прийшов остаточно в себе до кінця свого життя. За своє життя він пережив і втрату трьох з чотирьох дітей.
Клара і Осип Габрилович
Дочка Твена Клара створювала батькові багато проблем. Дівчина, яка до якогось моменту свято вірила в свій талант, наполягала на тому, щоб батько оплачував її гастролі, кращих педагогів, запрошених солістів. При цьому піаністкою була досить посередньою. Нескладною було й її особисте життя до тих пір, поки вона не познайомилася з вихідцем з Росії – піаністом Осипом Габриловичем.
До всіх перипетій Твен продовжував ставитися з гумором. У листі до друга він повідомив: «Габрилович надав мені величезну послугу – знищив кар’єру Клари. Молюся, щоб це було назавжди». Клара дійсно залишила сцену. Можливо, відчула нікчемність свого таланту поруч з геніальною грою чоловіка.
У свої пізні роки Твен перебував у глибокій депресії, але все ще міг жартувати. У відповідь на хибний некролог в «New York Journal» він виголосив свою знамениту фразу: «Чутки про мою смерть сильно перебільшені».
Матеріальне становище Твена також похитнулося: його видавнича компанія розорилася; він вклав багато грошей в нову модель друкарського верстата, який так ніколи і не був запущений у виробництво; плагіатори вкрали права на кілька його книг. Марк Твен наклав заборону на публікацію мемуарів протягом ста років після своєї смерті.
В останніх своїх творах «Таємничий незнайомець» і «Лист з землі», які були надруковані лише через роки після його кончини, Твен з властивим йому сарказмом оспівує атеїзм.
За рік до смерті він сказав: “Я прийшов в цей світ разом з кометою Галлея і піду разом з нею”. Семюель Клеменс, якого ми знаємо під ім’ям Марка Твена, народився в рік приходу комети, в 1835-м, і помер в 1910-м, коли комета пішла … Причиною його власної смерті стала стенокардія. Черговий її напад забрав життя великого письменника в місті Реддінг штату Коннектикут.
Список літератури:
Твен, М. Собрание сочинений в 8-ми томах / Марк Твен. – М.: Правда, 1980.
Твен, М. Избранные произведения / Марк Твен. – М.: Водолей, 1992. – 368 с.
Твен, М. Американский претендент: роман; Рассказы и очерки; Публицистика / Марк Твен. – М.: Худож. лит., 1984.- 367 с.
Твен, М. Дневник Адама: (сб.публицист. произведений)/ Марк Твен. – К.: Политиздат Ураины, 1985. – 312 с.
Твен, М. №44. Таинственный незнакомец:[сборник] / Марк Твен. – М.: Политиздат, 1989. – 415 с.: ил. – (Биб-ка атеист. лит.).
Твен, М. Правдивая история: избранное / Марк Твен. – М.: Дет. лит., 1984.- 320 с.: ил.
Твен, М. Пригоди Тома Соєра: роман / Марк Твен. – К.: Знання, 2020. – 271 с. – (Скарби: молодіжна серія №4).
Твен, М. Пригоди Тома Соєра: роман / Марк Твен. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 272 с.: іл..
Твен, М. Пригоди Тома Соєра. Пригоди Гекльберрі Фінна / Марк Твен. – Харків: Школа, 2016. – 544 с.
Твен, М. Пригоди Тома Соєра. Пригоди Гекльберрі Фінна / Марк Твен. – К.: Веселка, 1990. – 494 с.
Твен, М. Пригоди Тома Соєра. Пригоди Гекльберрі Фінна: романи / Марк Твен. – Харків: Школа, 2016. – 544 с.
Твен, М. Приключения Геккльберри Финна / Марк Твен. – Х.: Прапор, 1992.- 240 с.
Твен, М. Приключения Геккльберри Финна. Рассказы. Памфлеты / Марк Твен. – Худож. лит., 1983.- 495 с.
Твен, М. Приключения Тома Сойера. Приключения Геккльберри Финна. Том Сойер за границей / Марк Твен. – М.: Круг, 1993.- 544 с.
Твен, М. Приключения Тома Сойера. Приключения Геккльберри Финна / Марк Твен. – Л.: Судостроение, 1985.- 512 с.: ил. – (Б-ка приключений; т. 12).
Твен, М. Приключения Тома Сойера. Приключения Геккльберри Финна / Марк Твен. – К.: Рад.школа, 1984.- 350 с.: ил. – (Библ. сер.).
Твен, М. Принц і злидар: повість / Марк Твен. – К.: Рідна мова, 2014.- 268 с. – (Класна класика).
Твен, М. Принц и нищий / Марк Твен. Хижина дяди Тома / Г.Бичер-Стоу. – К.: Аконит, 1995.- 496 с.
Твен, М. Простаки за границей или Путь нових паломников / Марк Твен. – М.: Правда, 1984.- 560 с.
Твен, М. Рассказы / Марк Твен. – – М.: Правда, 1982.- 368 с.: ил.
Твен, М. Рассказы, очерки. Приключения Тома Сойера / Марк Твен. – – М.: Око, 1992.- 480 с.
Твен, М. Сделка с сатаной / Марк Твен. – Л.: Лениздат, 1986.- 496 с.
Твен, М. Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура / Марк Твен. – К.: Знання, 2019. – 382 с. – (Американська бібліотека №3).