«Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!» (Михайло Грушевський).
29 січня українці вшановують пам’ять героїв Крут. Бій під Крутами став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
«Українська молодь, яка дня 28 січня 1918 року з піснями виїхала зі столиці України під станцію Крути, щоб там умирати, була першою молоддю світу, що одверто, беззастережно і рішуче стала до боротьби з північною навалою.
Розуміється, вона боролась і вона падала під кулями ворога не тільки в ім’я оборони від більшовизму. Її ідеал був – своя державність, своє суверенне життя, своя духовність. Вона йшла в бій з піснею «Ще не вмерла…», одначе у звуках цієї пісні звучав також один мотив, який став зрозумілим щонайпізніше. Мотив спротиву проти марксизму, мотив молодого, амбітного і гордого народу, який був і є глибоко переконаний, що тільки його суверенність на землях предків дасть повну і тривку запоруку, що більшовизм як такий буде стертий з поверхні нашої планети. І не вина тієї молоді, що голосу її пісні в той час світ не почув» (Улас Самчук «Крути»).
«Бій, який розгорівся під Крутами, не має рівного в історії! Проти чотирьох тисяч досвідчених у боях солдатів і матросів, ведених Муравйовим, стало до боротьби 600 українських вояків – 40 гайдамаків, 250 стрільців і 300 юнаків, причому на кожного вояка української армії припадало по 40 набоїв, тоді як ворог мав необмежений запас амуніції, артилерію і опанцирені поїзди» (Євген Маланюк «Світять, як зорі, святі могили!»).
“У січні ми відзначаємо три великі українські дати: 22 січня 1918 року Четвертим Універсалом Українська Центральна Рада проголосила вільну Українські Народну Республіку. Україна стала самостійною, суверенною державою…
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві проголошено об’єднання усіх українських земель в одну соборну українську державу…
29 січня 1918 року під Крутами, в бою з більшовиками, поклали свої голови триста українських юнаків, які стали до оборони молодої Української держави…
Кожна з цих дат стала для нас символом, а всі разом вони зливаються в одну цілість; державна самостійність і соборність України на віки-вічні скріплені молодою, гарячою кров’ю української молоді. Не першою вона була і не останньою…” (Василь Михальчук «Великий січень»).
Через сто років українці знову протистоять північній навалі, російській орді, яка намагається знищити нашу волю і державу. Але Україна вистоїть і переможе.
Інформація з книги: Крути : збірка у пам’ять героїв Крут / упоряд. Зіневич О., Зіневич Н. – К. : смолоскип, 2008. – 422 с.
Зображення з сайту: https://portal.lviv.ua/news/2022/01/29/sohodni-u-lvovi-vidznachaiut-den-pam-iati-heroiv-krut-prohrama