Найвідоміший польський режисер неігрового кіно Яцек Блавут у своєму інтерв’ю в інтернет виданні “ProDocumentary.org” розповідає як він шукав свого героя для стрічки “Born Dead»:
«Я знімав цей фільм у в’язниці та в установах, де ув’язнені допомагають людям з особливими потребами, однак не міг побачити серед людей, яких знімав, жодного, хто б міг розповісти історію, тому що ніхто з них не мав необхідного магнетизму.
Після дев’яти місяців марних пошуків, уже втративши надію, я йшов коридором і через прочинені двері побачив Роберта, його прекрасні, незвичайні очі і зрозумів: так, це він, починаємо спочатку. Протягом зйомок ця людина разюче змінилася – спочатку він був бандитом, розбійником, а став майже ангелом. Я дуже щасливий, що мій фільм змінив його життя. Це фантастично! Якби не фільм, він би просто загинув».
Герой стрічки – Роберт Ярчуга, 23-річний ув’язнений рецидивіст, залучається до волонтерської діяльності в центрі для дітей з особливими потребами. Ця зустріч з незвичайними пацієнтами змусила його переглянути своє життя. В ньому збудились невідомі досі відчуття – любов, бажання бути комусь потрібним, піклуватись про інших. За час зйомки він стає зовсім іншою людиною.
Для підопічних Запорізької Філії Міжнародної Антинаркотичної Асоціації щомісячно дивитись і обговорювати документальні фільми з колекції мережі кіноклубів Docudays UA про права людини стало звичкою. І коли вони побачили, що до них на зустріч прийшла Лариса Головко, модераторка кіноклубу Docudays UA «Долоні» (Запорізька обласна бібліотека для юнацтва), то щиро зраділи. Зараз на реабілітації в центрі знаходиться найбільше молоді від 18 до 35. Тому був обраний саме фільм «Народжений померти» , про молодого хлопця.
Після перегляду почалось обговорення.
Дмитро, студент: «Я знаю чому стрічка має таку назву. По-перше, таке тату на потилиці у Роберта. А по-друге, ці діти з інвалідністю у Будинку соціальної допомоги нікому не потрібні. Вони навіть не вміють розмовляти, живуть, щоб потім просто колись померти».
Христина, домогосподарка: «Я багато років працювала в такій установі. Особливо важко мені було перший рік. Я їх постійно жаліла і це заважало мені працювати. Потім звикла і мені стало легше».
Роман, ветеран АТО: «Я не вірю, що Роберт змінився. Я думаю, що він просто використав соціальну програму «Дует» для того, аби раніше вийти на волю. А коли вийде, знову стане рецидивістом».
Петро, програміст: «Ні! Не згоден! Роберт змінився. Він щиро піклувався про тих малих. Вони його заспокоювали, а не дратували. Він міцно прив’язався до Мартина. Піклувався про нього та інших хлопців. Навчив Мартина грати в баскетбол. Спілкувався з ними. Він добра людина. Було видно, що йому з ними важко розлучатися. Вони стали йому сім`єю. Можливо до цього в нього не було близьких людей? А саме тут він зрозумів, що таке любов і турбота про інших».
Модераторка Лариса Головко підвела підсумки:
«Дякую Вам за активну участь! Я бачила як ви уважно дивились фільм і жваво обговорювали зміни, що відбувалися з Робертом. Сьогодні ви теж на реабілітації. Але вам треба самим вирішити, що треба міняти в собі. Я бачу, як ви піклуєтесь один про одного, змінюєтеся в кращий бік, не вживаєте шкідливих речовин. Бачу, як ви співчуваєте герою фільму, поважаєте інших людей. Роман Ярчига зумів знайти в собі сили змінити своє життя. Йому допомогла підтримка тих, хто його оточував, дотримання Декларації прав людини. Чи часто ми чуємо про подібні приклади в Україні? На жаль, ні. Але ЗФ МАА, наразі, і є такий приклад. Я думаю, що кожен з вас може змінити своє життя на краще! І прошу не забувати про допомогу іншим людям. На жаль, в Україні зараз більше ніж 200 тис. бездомних, які вразливі перед суспільством, особливо під час пандемії».
Захід відбувся в рамках проєкту кіноклубу Docudays UA «Долоні» «Гавань надії»: соціальному готелю для бездомних у Запоріжжі – бути!», завдяки підтримці мережі кіноклубів з прав людини Docudays UA в рамках адвокаційної кампанії «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації.»