Нова стара вулиця

Жовтневий район на Олександрівський район

Вулиця Жовтнева на вулицю Земського лікаря Лукашевича

Михайло Адамович Лукашевич був першим земським лікарем Олександрівська і багато зробив для населення міста, а також  Бердянська, Мелітополя, Оріхова. Ще студентом Харківського медичного університету він приїхав в Олександрівськ для боротьби з епідемією холери. Побачивши здібності і старанність молодого лікаря, земство запропонувало йому стипендію до закінчення університету з умовою, що після закінчення університету він приїде в Олександрівськ працювати. Починаючи з 1870 року Лукашевич очолював земську лікарню і охорону здоров’я у повіті. Часто лікував хворих безкоштовно, адже у багатьох не було ні копійки. Чутки про доброго і грамотного лікаря поширилися по всій губернії.

Життя Лукашевича обірвалося трагічно у 1910 році: рятуючи людей від сибірської виразки, він заразився сам і помер. Сотні вдячних городян проводжали лікаря в останню путь, на знак жалоби були закриті навчальні заклади, а багато торгівців закрили свої магазини. На надгробку його могили хвилюючий напис: «Лікарю-безсрібнику від вдячних жителів Олександрівська».

Вулиця  Кірова на вулицю Академіка  Амосов

Микола Амосов (1913 -2002) — радянський та український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України  та Академії медичних наук України, Директор Інституту серцево-судинної хірургії . Доктор медичних наук, Герой України.

Вулиця Радянська на вулицю Академіка Чабаненка

Віктор Антонович Чабаненко – учений – мовознавець, доктор філологічних наук, професор, член Союза Письменників  України, академік АН вищої школи України.  Працював у Запорізькому університеті, був деканом філологічного факультету.

Вулиця Дніпропетровська на вулицю Павла  Захаріна

Захарін  Павло Львович – перший міський голова Олександрівська. Купець першої гільдії. Відомий не лише своїм статком, але й як щедрий меценат. Був попечителем Олександрівської міської лікарні, яку фактично утримував власним коштом, директором і казначеєм Олександрівського повітового відділення попечительного товариства по в’язницях. На пожертви братів Захаріних у 1872 в м. Олександрівськ була побудована кам’яна Пилипівська церква з дзвіницею. Захарін був в чині бургомістра, а с 1872 року став  керувати градоначальством ( в сучасності – губернаторством).

 Вулиця Революційна на вулицю Професора Скідіна

Проректор з науково-педагогічної роботи, директор Енергодарського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету, професор, доктор соціологічних наук. Олег Леонідович був видатним науковцем та викладачем, автором великої кількості монографій, наукових праць та навчальних посібників, керівником аспірантів з усієї України.

Вулиця Горького на вулицю Поштова

Сто років  назад вона називалась Катеринославською.  Тому же, вулиця була  частиною  дороги, яка з`єднувала Катеринослав с Маріуполем. Або  же почтового тракту, що, можливо, й  відобразилось  в ще одній   історичній  назві вулицы– Поштова.  В 1922 р.вона стала називатись в  в честь Тевія Моісейовича Михеловича – видного олександрівського більшовика.

Вулиця Чекістів на вулицю Троїцька

За царя її іменували Троїцькою. Більшовики охрестили її  – Троцькою. З 1928 р. вулиця називалась  в честь деяких чекістів. Зараз вулиця носить історичну назву.

Вулиця Володарського на вулицю Володарську

Від слова ВОЛОДАР.

Сквер Чекістів на сквер Платонівський

В цьому районі колись був просторий  Платонівський парк, насичений численними павільйонами, де в теплу пору року проводились вистави сезонного цирку.

Вулиця Червоногвардійська на вулицю Перша  ливарна

 Вулиця Червоногвардійська  була названа в 1928 р. на  честь першого Олександрівського загону. Спочатку носила назву  Вокзальна. В районі парку, біля головного корпусу ЗНУ, було багато невеличких ливарних цехів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *