У 2023-му виповнилося 100 років українському академіку Віктору Михайловичу Глушкову. Він народився 24 серпня 1923 року і ще в школі проявив свою геніальність: перед шостим класом він засвоїв алгебру, геометрію, тригонометрію за курс середньої школи, а між шостим і сьомим – займався математикою за університетською програмою. У шкільні роки також серйозно цікавився філософією, літературою, фізикою, хімією.
З метою виховання характеру хлопець часто навмисне виконував таку роботу, яка була йому не до душі: читав до кінця не цікаву книгу, уважно дивився нудний фільм, займався справами, які були не цікавими. В такий спосіб школяр Глушков виховував у собі здатність зосереджуватися, переборювати труднощі, вміння володіти собою.
Віктор Глушков отримав вищу технічну та математичну освіту, а в 1955 році блискуче захистив докторську дисертацію, довівши теорему в найбільш абстрактній галузі математики.
Відразу після захисту дисертації ученого обрали членом Московського математичного товариства. Безперечно, його очікувало блискуче майбутнє на ниві високої математики, але для подальшої роботи Глушков обирає принципово новий, складний та ризикований шлях. На початку 1956 року директор Інституту математики АН УРСР Борис Гнєденко запропонував молодому ученому роботу в галузі обчислювальної техніки, і Віктор Михайлович довго не розмірковував.
Глушков обирає завідування лабораторією обчислювальної техніки Інституту математики, яка в перспективі повинна була реорганізуватися в Обчислювальний центр АН України. Саме тієї лабораторії, в якій 1951 року була створена перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина. Штат лабораторії на той час складався з 60 працівників, в тому числі 6 кандидатів наук.
Після появи Глушкова в лабораторії наукова та творча діяльність її працівників закипіла з новою силою. «Ентузіазм кінця 50-60-х рр. – це не міф, а реальність, яка пояснює злет і розвиток кібернетики в Україні», – згадували пізніше працівники лабораторії.
Віктор Михайлович відразу оцінив глобальні перспективи обчислювальної техніки для людства. Коло його наукових інтересів було надзвичайно широким, але в якому б напрямку він не проводив дослідження, вони були спрямовані на створення нового математичного апарату для розв`язання практично важливих завдань. Наукова творчість Глушкова була зосереджена на: дослідженні в галузі сучасної алгебри, розробці теорії автоматів і електронних обчислювальних машин, створення ЕОМ і систем їх математичного забезпечення, дослідження в галузі економічної кібернетики, розробка теорії автоматизованих систем управління і систем обробки даних, дослідження в галузі штучного інтелекту. Глушков бере активну участь у створенні обчислювальних машин і систем. Широко відомі обчислювальні машини «Промінь», «МИР-1», «Іскра», «Київ», «МИР-2», «Дніпро-1», «Рось», «Дніпро-2», АСУ «Львів» та «Гальванік» були створені під його науковим керівництвом.
Чудово розуміючи роль фахівців у науково-технічному прогресі, Віктор Михайлович віддає багато часу викладацькій роботі та підготовці кадрів усіх рівнів. Бере активну участь в організації фізико-математичних шкіл в Україні. Він – ініціатор створення факультету кібернетики в Київському державному університеті, де до самої смерті завідує кафедрою теоретичної кібернетики, а наукові школи програмістів та інженерів, фундамент яких було закладено Глушковим на базі КДУ та КПІ, до сьогодні вважаються одними з найбільш авторитетних у світі. Велику увагу приділяє вчений і філософському осмисленню ідей, концепцій та результатів кібернетичної науки.
Головною справою свого життя Глушков вважав створення Загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою країни (ЗДАС).
Титанічні зусилля докладав Віктор Михайлович для впровадження ідей щодо вдосконалення системи державного управління, інформатизації та комп`ютеризації країни, які постійно наражалися на стіну байдужості, нерозуміння, а нерідко і просто ворожого ставлення верхівки командно-адміністративної системи до надзвичайно далекоглядних задумів вченого.
Віктору Глушкову належить більш ніж 700 опублікованих праць. Маленьку лабораторію, в якій працювало 60 осіб, він перетворив у найбільший Кібернетичний центр із 6 тисячами співробітників, де підготовлено близько 60 докторів і більше 500 кандидатів наук. Видатний вчений домігся визнання у світі: коли 1970 року в Англії відбулась зустріч учених «Фундаментальної школи піонерів світової комп`ютерної техніки, які були творцями її минулого і будуть формувати майбутнє», Україну гідно репрезентував саме Глушков.
А через 15 років після смерті вченого, у 1997 році, Міжнародне комп`ютерне співтовариство посмертно присудило Віктору Михайловичу медаль «Піонер комп`ютерної техніки». Його ім`я носить Інститут кібернетики АН України.
Інформація з книги: Іваницька Л.В. Глушков Віктор Михайлович [Фундатор кібернетики та обчислювальної техніки, математик, академік] / Л.В. Іваницька // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності. – К. : Книги – ХХІ, 2007. – С. 100 – 104.
Фотографії з сайту: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2534019-vin-buv-enciklopedistom-kibernetiki.html