Про Державний Гімн України

1. Вперше «Ще не вмерла Україна» пролунало на урочистому засіданні Верховної Ради України 9 грудня 1991 року, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму про незалежність та виборам Президента держави, у виконанні хору ім. Григорія Верьовки.

2. Щойно вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» з`явився у 1862 році, його поклав на музику Микола Лисенко, потім у дусі козацьких похідних пісень Кирило Стеценко. Однак остаточно ці віщі слова були окрилені музикою Михайла Вербицького – скромного священика з невеликого підкарпатського села.

3. Створена Михайлом Вербицьким музика до пісні «Ще не вмерла Україна» дістала статус Державного Гімну України Указом Президії Верховної Ради 15 січня 1992 року.

4. У грудні 1993 року у видавництві «Музична Україна» вийшла в світ партитура Державного Гімну (музика М. Вербицького, редакція М. Скорика та Є. Станковича, оркестровка О. Морозова), яка була поширена для урочистого виконання в Україні та за її межами.

5. Довго залишалося невирішеним питання офіційного визнання тексту, але 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила текст Державного Гімну зі словами першого куплету та приспіву вірша Павла Чубинського, повернувши згадуваний у ранніх документах варіант першого рядка.

Ще не вмерла України  і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу, тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду!

Джерело інформації:

  1. Державний Гімн України : популярний історичний нарис / упоряд. : М.П. Линик, В.М. Пономаренко, М.П. Загайкевич. – К. : Музична Україна, 2006. – 55 с.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.