Запорізька журналістка, активна учасниця розмовних клубів української мови Світлана Костюк знайшла ще одне місце для любові. Цікаво та емоційно вона пише:
«Я люблю своє місто, я люблю свою родину і друзів, я люблю своє оточення, журналістів. І в мене з’явилося ще одне місце для любові. Це Запорізька обласна бібліотека юнацтва. У 2019 році я пішла на всеукраїнські безкоштовні курси української мови, координаторкою яких була Олена Ольшанська. Це були дивовижні заняття! З вигадкою, пізнаванням витоків мови і автентичності нашої країни, знайомством із забутими українськими поетами та прозаїками, яким радянська влада не давала розвиватися і розстріляла. А скільки книжок я прочитала про героїв національної боротьби за свободу України! В мене поширився світогляд на історію країни та нашого міста Запоріжжя.
Після закінчення курсів я стала ходити на засідання розмовного Клубу української мови, щоб розвинути навички спілкування «Щоб синдром «собаки» зник і був розв’язаний язик», – такий слоган придумала наша слухачка. Викладачкою знову стала доброзичлива і позитивна Олена Ольшанська, яка передає нам свою любов до України, показуючи її неповторність і самобутність. В тяжкий час війни ми маємо можливість не тільки вчитися розмовляти українською мовою, але і одержувати корисну та цікаву інформацію про культуру, традиції, історію у різноманітних формах і прекрасній атмосфері завдяки цікавій ненав’язливій системі навчання і професійності викладачки. Ну це так, дуже офіційно записалось, але від душі.
Я стала брати участь і в заходах бібліотеки. Цими днями на тему «Підняття козацького духу в час війни» з нами спілкувався перший віце-президент Всеукраїнської федерації «Спас», директор дитячо-юнацької школи «Спас» Костянтин Рижов. Він розповів про давнє поселення козаків і будування фортеці на о. Хортиця, розвинення «Запорозької Січи» та про її гетьманів. А ще про початок розвитку міста Олександрівськ, наше Запоріжжя. Була цікава бесіда з відеорядом, а слухачі з цікавістю та інтересом ставили запитання лектору. Всі залишилися задоволеними».
Дякуємо, пані Світлано. Для бібліотеки люди – найбільша цінність. Ми працюємо для вас.