21 листопада у 2004-му й у 2013 роках почалися наймасовіші протести в новітній історії України – Помаранчева революція та Революція Гідності, яку спершу називали Євромайданом. Люди вийшли на київський майдан Незалежності та майдани в інших містах і селах країни, щоб захистити демократичні права та свободи й запобігти втручанню росії у внутрішні справи нашої держави.
Для того, щоб наступні покоління українців не забували про ці події та усвідомлювали, що майбутнє України залежить від кожного її громадянина, у 2014 році указом Президента України було започатковано щорічне відзначення 21 листопада Дня Гідності та Свободи.
Саме слово «майдан» перетворилося на один із символів України. Характерними рисами Майданів є масовість, мирний характер, самоорганізація, взаємодопомога, тривалість.
Епіцентром українських Майданів є київський майдан Незалежності. Традицію тривалих протестів у середмісті столиці було закладено 1990 року учасниками першого Майдану – студентської Революції на граніті. Протестувальники вимагали зокрема виходу України зі складу тодішньої імперії – радянського союзу. Наступні протести, в тому числі Помаранчева революція та Революція Гідності, також починалися на майдані Незалежності й поширювалися на прилеглі вулиці. Окрім цього, Майдани відбувалися на центральних площах інших міст і сіл України.
Перші протести у Києві та інших містах України у листопаді 2013-го проходили під гаслами за підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, їх називати Євромайданом. А після жорстокого побиття протестувальників спецпризначенцями загону Беркут уночі 30 листопада 2013 року змінився характер протестів: люди вийшли не тільки обстояти європейський вектор розвитку, а й захистити свої гідність і свободу. Так з’явилася друга назва – Революція Гідності.
Протести тривали 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. За цей час українське суспільство засвідчило унікальну здатність до самоорганізації й дотримання принципів ненасильницького спротиву. Стійкості та тривалості протестів сприяла діяльність великої кількості громадських ініціатив: Самооборони, яка забезпечувала захист протестувальників; Євромайдан SOS, що надавала правову допомогу потерпілим від свавілля і суддів; Автомайдану, активісти якого здійснювали рейди до помешкань провладних політиків, забезпечували мітингарів продуктами й теплим одягом, перевозили до лікарень поранених; медичних служб, польових кухонь тощо. Майданівці мали навіть власні Польову пошту, Бібліотеку, Відкритий університет, а ще Мистецьку сотню та Музей Майдану.
Нажаль влада застосувала зброю проти мирних людей. Тільки 20 лютого на вулиці Інститутській, силовиками було вбито та смертельно поранено 48 осіб. Загиблих майданівців назвали Небесною Сотнею. До неї загалом віднесено 107 осіб.
Після Революції Гідності Україна утвердила незворотність європейського шляху розвитку: у 2014 році підписано Угоду про асоціацію з ЄС, 11 червня 2017 року Євросоюз запровадив для громадян України безвізовий режим.
А за вісім років після Євромайдану, 23 червня 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.
Майдан засвідчив, що на шляху до демократії та вільного світу Україна залишила рф далеко позаду.
Для московського режиму стало очевидним, що Україну не підкорити через вплив на владні структури й не перетворити її на другу Білорусь. Охоплений нав’язливою ідеєю відродити колишню радянську імперію путін у лютому 2014 року віддав наказ збройним силам рф захопити Крим. Бойові дії за участі російських військовиків почалися також у східних областях України. Широкомасштабну війну проти України та її громадян росія веде з 24 лютого 2022 року.
Вимоги кожного з Майданів прямо чи опосередковано стосувалися питання українсько-російських відносин та були спрямовані на цілковите звільнення України з-під московського ярма, на утвердження її як суверенної держави.
Майдани – це уроки, які засвоювало наше суспільство, уроки відповідальності, мужності, самоорганізації, взаємної довіри та віри у свої сили й перемогу. Це також уроки контролю за тими, кому делегуємо право керувати нашою державою. Якщо ми забуватимемо те, чого навчилися, то будемо повторювати помилки минулого. Останній Майдан і російсько-українська війна довели, що ціною цих помилок стають людські життя.
Джерело інформації:
День гідності та свободи. Майдан у запитаннях і відповідях: практичний посібник // Український інститут національної пам’яті ; Національний меморіальний комплекс героїв небесної сотні – музей революції гідності.
Детальнішу інформацію про перебіг Майданів і День Гідності та Свободи викладено в інформаційно-методичних матеріалах Музею за посиланням: https://www.maidanmuseum.org/uk/science/9
Фотографія з сайту: https://www.maidanmuseum.org/uk/storinka/revolyuciya-gidnosti