Я не тутешня…(Стрічка з колекції мережі кіноклубів Docudays UA)

Стрічку « Я не тутешня»  ( 2016/ Литва, Чилі/ 26’ ) подивились і обговорили глядачі  кіноклубу Docudays UA  «Долоні», що працює у Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва.

Літня пані Хосебе (88 років) мешкає в будинку для людей похилого віку в Чилі. Хосебе постійно думає про свою юність в Країні Басків (Іспанія). Вона постійно питає інших мешканців будинку звідки вони родом. Вона вже не пам`ятає, що живе у закладі майже рік, але досі пам’ятає свою батьківщину, яку покинула 70 років тому.

На зустріч кіноклубу запросили волонтерів і людей зрілого віку.

Після перегляду учасники відповідали на запитання модераторки кіноклубу Лариси Головко, які вона поставила їм перед початком перегляду стрічки:

-Як би ви охарактеризували Хосебе?

-Як ви думаете, чому для неї так важливо те, що вона баска?

– Чому головній героїні важливо було говорити про це всім?

Волонтер Ольга Грекова поділилася своїми думками: «Ця Хосебе дуже сильна людина, вона нагадала мені мою 95-річну бабусю. Зрозуміло, що раніше вона займала якісь керівні посади, вона намагається ставитися до інших з повагою, дає поради, або докоряє, якщо вони поводяться негідно з її точки зору, заводить бесіди про національну ідентичність, гордість від того, що вона баска. Вона чудово пам’ятає та із задоволенням розповідає про все, що з нею відбувалось багато років тому. Але на жаль, проблеми з пам’яттю дуже їй заважають зрозуміти, де вона знаходиться зараз і що з нею відбувається. Вона вся у спогадах.

Бесіда  групи плавно перетікає  на обговорення проблем корінних народів України, про їх національну самоідентифікацію, про вклад у розвиток Запорізького регіону. На жаль, через деякі історичні події багато з них покинули Україну в минулому.

Наступна тема – це захист прав людей похилого віку. Модератор Лариса Головко нагадує присутнім, що люди похилого віку мають право на користування всіма соціально-економічними та особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, Законами України “ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні ”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Але, на жаль, в  Україні не завжди створюються умови для гідного проживання літніх людей.

Слово бере волонтер Анна Рокотянська з групи «Допомоги бездомним в Запорізькій області» , яка сьогодні, як запрошений експерт, розповідає про проблеми людей похилого віку, які не мають постійного місця проживання: «Ці люди не отримають пенсійного забезпечення, якщо в них втрачені документи, проживають у жахливих умовах на вулицях, лісополосах. Майже не отримують медичного обслуговування і дуже погано харчуються. Особливо їм важко взимку, коли лютують морози. Вони виснажені і не мають сил боротися за свої права самостійно без допомоги суспільства. Оленою Гулою, координаторкою асоціації безхатченків, головою ГО «Січова допомога» створено реєстр безхатченків і запропонована програма допомоги бездомним. Але, на жаль, влада не може виділити 120 тисяч гривень, які необхідні для запуску і роботи програми. А в Запорізькій області багато безхатченків. Зверталися за допомогою до депутатів. Але відповіді не отримали».

Люди обговорювали чи потрібно годувати людей на вулиці.  Може досить їм соціально-правової та психологічної підтримки від волонтерських організацій? Але потім всі погодилися, що це дуже важливо для  підтримки бездомних.

Наприкінці заходу Лариса Головко подякувала гостям за активність і нагадала про збір підписів для створення  соціального готелю для бездомних у Запоріжжі в рамках адвокаційної кампанії мережі кіноклубів Docudays UA «Кампанія з підвищення рівня впливу громади на процеси прийняття рішень на місцях та розвитку демократичних стандартів врядування – на підтримку реформи децентралізації».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *