Засновник української школи мостобудування, фундатор першого в світі інституту електрозварювання, член АН УРСР. Доробку Євгена Оскаровича Патона вистачило б не на одну біографію. 
А головне, що лишив по собі – наукова школа, науково-дослідні заклади і сини, один з яких, академік Борис Патон, був президентом НАН України.
Народився Євген в Ніцці, де його батько, полковник лейбгвардії у відставці, був консулом.
Отримав фундаментальну технічну освіту в Німеччині. Навчання було перервано для виконання військового обов‘язку.
Саме за таких обставин, він уперше з‘явився в Києві.
Його діяльність була тісно пов‘язана з цим містом.
У жовтні 1904 року Патона обрано професором кафедри мостів Київського політехнічного інституту.
У цьому ж році, за його проєктом, був споруджений Парковий міст, улюблений міст киян багатьох поколінь, легкий, романтичний, з чудовим краєвидом.
В роки Першої світової в КПІ Євген Оскарович працював над проблемою створення розбірних мостів для прифронтової смуги.
Жовтневу революцію зустрів з великим скептицизмом. Політикою не цікавився, навіть газет не читав, і хвиля репресій його не зачепила.
Протягном 20-30 років ХХ сторіччя дуже багато зробив у справі проектування і спорудження мостів.
В 1929 році його обирають дійсним членом Всеукраїнської Академії Наук.
І в той же час він вирішив зайнятися абсолютно новим для себе напрямком – електрозварюванням. Нові створені зварювальні конструкції давали змогу швидше, дешевше і надійніше споруджувати каркаси заводських цехів, цистерн, вагони, морські суда.
В березні 1941-го йому присудили сталінську премію І ступеню, яку він до копійки роздав своїм співробітникам, не лишивши собі нічого.
В роки Другої світової колектив працював над удосконаленням зварювання броні танків і літаків.
Залишив по собі потужну, всесвітньовідому школу, більше, ніж 400 праць, за його проєктами збудовано понад 100 мостів.