Вознесіння Господнє
Щорічно на 40 день після Великодня, в четвер 6-го тижня після Пасхи, весь православний світ відзначає одне з двунадесятих свят церковного року – Вознесіння Господнє.
Згідно книзі Діянь святих апостолів (Діян. 1: 2-11), Ісус після Свого Воскресіння явив Себе апостолам, «упродовж сорока днів, з’являючись їм та розповідаючи про Боже Царство». Число 40 – не випадкове, а несе сенс. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За Законом Мойсея, в 40-й день після народження немовлята батьки мали приносити його в храм, до Господа. І тепер в сороковий день після Воскресіння, як би після нового народження, Ісус Христос повинен був увійти до Небесного храму Свого Батька, як Спаситель людства.
І книга Діянь святих апостолів, і Євангеліє так розповідають про цю подію …
Гора Елеон
В цей день Господь зібрав апостолів у Єрусалимі і звелів, щоб вони не розходилися, сказавши: «ви, через кілька днів після цього, будете хрещені Духом Святим». Давши учням останні настанови, Ісус Христос вивів їх із Єрусалима до Віфанії, на гору Елеон, і, піднявши руки, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо.
Джотто ді Бондоне “Вознесіння Господнє”
«… хмара забрала Його з виду їх. І коли вони дивилися на небо, як Він віддалявся, то з’явилися два мужі у білій одежі і сказали: галілейські мужі, що ви стоїте, дивлячись на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він підносився на небо» (Діян.1: 9-11).
Апостоли вклонилися Ісусу Христу і повернулися до Єрусалиму з радістю великою …
Сама назва свята відображає суть події – це Вознесіння на Небо Господа Ісуса Христа, завершення Його земного служіння.
Елеон
Богослови пояснюють: перемігши смерть, цей страшний наслідок гріха, і давши тим самим можливість воскреснути в славі, Господь підніс у Своїй Особі людську природу, включаючи тіло людини. Тим самим, Господь відкрив кожній людині можливість під час загального Воскресіння кожній людині піднестися у вищу обитель світла до самого Престолу Всевишнього, в царство вічного життя, царство істини, добра і краси. Про подію Вознесіння розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це в книзі Діянь Святих Апостолів в 1 главі.
Примітно, що окремим святом Вознесіння стало тільки в кінці IV століття. Раніше ця подія згадувалася під час святкування циклу П’ятидесятниці. Вперше про відзначення свята Вознесіння на сороковий день після Великодня йдеться в “Апостольських постановах”, що датуються приблизно 380 роком.