Благовіщення Пресвятої Богородиці
Щороку 7 квітня православні християни відзначають третє за значенням свято після Великодня і Різдва Христового. Благовіщення означає «благу», або «добру» звістку. Повну назву свята Благовіщення визначено в богослужбовій книзі – минеї: «Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії». Це свято належить до двунадесятих неперехідних свят і відзначається щороку в один і той же квітневий день. Назва свята передає головний сенс пов’язаної з ним події: сповіщення Діві Марії благої вісті про зачаття і про народження Нею Богонемовля Христа.
Згідно Священного Писання, Діва Марія була вихована в єрусалимському храмі, куди її з волі Бога в трирічному віці віддали батьки – святий Іоаким і свята Анна.
У чотирнадцятирічному віці Свята Діва була заручена з праведним Йосипом з Назарета. Тоді восьмидесятирічного теслю Йосипа первосвященик умовив взяти, під виглядом шлюбу, під свою опіку сироту.
Марія багато часу проводила в молитвах, читала священні книги і займалася рукоділлям. Церковне Передання говорить, що в той момент, коли Діві Марії з’явився Архангел Гавриїл, вона читала книгу пророка Ісаї, якраз ті пророчі слова про народження Месії: «Се, Дева во чреве примет, и родит Сына» та й роздумувала про Цю Преблагословенну Діву, з якою станеться таке найбільше чудо… З цієї причини в сцені Благовіщення Діва Марія в західноєвропейському живопису зазвичай зображується з розкритою книгою.
Архангел Гавриїл, який приніс букет білих лілій, які символізують непорочність і чистоту, простягнув їх Марії і сказав:
«Радуйся Благодатная! Господь с Тобою! Благословенна Ты в женах» .
Благодатна -та, що здобула особливу любов і благовоління Боже.
Саме Марії Архангел приніс Благу звістку про те, що Вона буде Матір’ю Спасителя. «И рече ангел Ей: не бойся, Мариамь: обрела бо еси благодать у Бога. И се зачнеши во чреве, и родиши сына, и наречеши имя ему Иисус. Сей будет велий, и Сын Вышняго наречется: и даст ему Господь Бог престол Давида отца его: и воцарится в дому Иаковли во веки, и царствию Его не будет конца.» (Лк.1:30-33)
Марія була дуже здивована: «Како будет сие, идеже мужа не знаю?»
І, крім цього – адже Вона ж давала обітницю дівоцтва.
У відповідь Архангел сказав: «Дух Святый найдет на Тебя, и сила Вышнего осенит Тебя. Посему и рождаемое наречется Сыном Божиим».
Гавриїл чекав відповіді від Марії, від Неї зараз залежала доля світу.
«Се, раба Господня, да буди Ми по глаголу Твоему», — зі смиренням промовила Вона. Ангел сказав Їй у відповідь: «Дух Святый найдет на Тя, и сила Вышняго осенит Тя; темже и раждаемое Свято наречется Сын Божий».
Джерело, біля якого відбулося Благовіщення
Після цього Архангел Гавриїл зник, а Марія все продовжувала переживати, вона з кимось хотіла поділитися своєю радістю. З родичів у Неї залишилася тільки двоюрідна сестра, Єлизавета, яка на той час вже шість місяців носила під серцем майбутнього пророка Іоанна Хрестителя. Марія вирушила до неї.
Тільки Марія з’явилася на порозі будинку родички, як Дух Святий сповістив Єлизавету – перед нею Богоматір і вона, перша з людей, сказала: «Благословенна Ты в женах и благословен плод чрева Твоего!»
Три місяці провела Марія в гостях, настав час повертатися додому. Час минав, вигляд Марії змінювався, як і належить перед пологами. Її чоловік, Йосип, звичайно, запідозрив дружину в зраді і вирішив розлучитися з Нею. Марія розуміла, що Вона не мала права відкрити святу тайну і тому в усьому поклалася на Господа.
Вночі, уві сні, Обручнику з’явився Ангел і повідомив йому:
«Иосиф, Сын Давидов! Не бойся принять Марию, жену твою; ибо родившейся в Ней есть от Духа Святаго, Родит же Сына, и наречешь Ему имя Иисус, ибо Он спасет людей Своих от грехов их…»
Беззастережно повірив Йосип Божому посланнику, він був настільки вражений такою звісткою, що довго не міг прийти до тями після пробудження. Невинність Марії більше не викликала у нього сумнівів, тепер він став ставитися до неї з трепетом, як до Матері Сина Божого.
Так про ці події розповідає Святе Євангеліє.
У християнстві Благовіщення розглядалося як перший акт в християнській історії спокутування, в якому вчинок смирення Діви Марії врівноважує проступок неслухняної Єви. Марія стає «новою Євою». У тексті знаменитого гімну Ave maris stella (IX ст.) говориться про те, що ім’я Eva є анаграмою слова Ave, з яким Гавриїл звернувся до «нової Єві».
Вважається також, що Бог відправив Архангела з благою звісткою в той самий день, в який відбулося Створення світу, – таким чином, людству був даний другий шанс.
Таємниче зачаття Діви Марії, за вченням Православної церкви, відноситься до великої таємниці благочестя, в ньому людство принесло в дар Богу найчистіше його творіння – Діву, здатну стати матір’ю Сина Божого, а Бог, прийнявши дар, відповів на нього даром благодаті Святого Духа.
Так починається Євангельська історія. Попереду – Різдво і втеча до Єгипта, спокуси у пустині і зцілення одержимих, Таємна Вечеря і арешт, Розп’яття і Воскресіння …
