Різдво Христове
У ніч на 7 січня мільйони християн зустрічають одне з головних християнських свят.
7 січня віруючі відзначають народження Немовляти Ісуса від Пресвятої Діви Марії.
Згідно з указом імператора, для полегшення ведення перепису кожен житель імперії повинен був з’явитися «в своє місто». Так як Йосип був нащадок Давида і Марія була заручена Йосипу, вони попрямували до Віфлеєму.
Всі готелі Вифлеєму були зайняті, тому Святе Сімейство змушене було зупинитися для 
ночівлі в печері, кошарі. Тут і народилося Немовля Ісус, колискою йому стали ясла. Як співається в ці святкові дні в храмах, ясла стали “вмістилищем невмістимого Бога”. Народження Месії у Віфлеємі було передбачене пророком Міхеєм більш ніж за сім століть до самої події.
Докладна розповідь про народження Ісуса Христа наводиться тільки у євангелістів Матвія і Луки:
«В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле. Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею. Пошёл также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова, записаться с Мариею, обручённою ему женою, которая была беременна. Когда же они были там, наступило время родить Ей; и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гостинице.»
— Лк. 2:4-7
Після народження Ісуса першими з людей йому прийшли поклонитися пастухи, сповіщені про цю подію явищем ангела. Згідно євангелісту Матвію, на небі була явлена чудова зірка, яка привела до Немовляти Ісуса волхвів. Вони піднесли дари – золото, ладан і смирну; не як немовляті, а як Царю. На той час Святе Сімейство вже знайшло притулок «в домі».
Дізнавшись про народження Месії і бажаючи Його знищити, цар Іудеї Ірод наказав убити всіх немовлят у віці до двох років. Однак Христос був чудово врятований від смерті, тому що ангел повелів Йосипу бігти в Єгипет разом з сім’єю, де вони і жили до смерті Ірода.
Думки істориків про точну дату Різдва Христового різняться.
У сучасних дослідженнях дати народження Ісуса знаходяться в інтервалі між 12 м до н.е. до 7 м н.е., коли проводилася єдиний відомий перепис населення в описуваний період.
Свято Різдва, за вченням церкви, символізує примирення людини з Богом. Різдво сповіщає про спокутний подвиг Христа і оновлення людської природи.
У ніч на 7 січня Різдво Христове відзначають Грузинська, Єрусалимська, Російська і Сербська православні церкви. У цей день Різдво святкують афонські монастирі, що живуть за юліанським календарем, а також деякі католики східного обряду (наприклад, Українська греко-католицька церква) і частина протестантів.
Різні дати Різдва (25 грудня або 7 січня) пояснюються тільки різними системами літочислення (григоріанський і юліанський календарі).
Перед Різдвом віруючі дотримуються суворого сорокаденного посту, він триває шість тижнів, з 28 листопада по 6 січня включно. В день напередодні свята (святвечір) прийнято готувати традиційне блюдо з вареної пшениці або рису з медом – сочиво, або кутію. За традицією, віруючі утримуються від іншої їжі аж до настання Різдва.
Святкування самого Різдва відбувається в ніч на 7 січня – рівно опівночі в храмах починається урочисте богослужіння.
Біля храмів встановлюються вертепи з фігурками Святого Сімейства, трьох волхвів, ангелів, тварин. Після урочистого богослужіння віруючі збираються за різдвяним столом. 
Період з 7 січня до Водохрещенського святвечора (18 січня) називається Святки. У цей час прийнято ходити в гості і допомагати нужденним. До цього ж періоду відноситься традиція колядок – пісень, що прославляють Христа і Різдво, з якими раніше обходили двори, бажаючи добра і радості, збираючи подарунки у вигляді частувань.