Агата Крісті: до 130-річчя від дня народження англійської письменниці детективного жанру

Агата Крісті

15.09.1890 – 12.01.1976

 

«Спасибі тобі, Господи, за моє гарне  життя і за всю ту любов, яка була мені дарована».

(Агата Крісті)

Агата Крісті стала жінкою, якій вдалося змінити уявлення про детективний жанр і стати однією з найвідоміших письменниць в світі.

Рідним містом Агати Мері Клариси Міллер стало Торкі (англійське графство Девон). У родині заможних переселенців зі Сполучених Штатів було ще двоє дітей – доросліші сестра Маргарет Фреррі і брат Луїс Монтан. Дитячі роки майбутня письменниця провела в маєтку Ешфілд.

Маленькій Агаті не було потреби ходити до школи, читати вона навчилася самостійно до 5-річного віку, ввібравши в себе твори письменниць Едіт Несбіт і Луїзи Мей Олкотт. Дівчинка придумувала для себе уявних друзів, грала зі своїми тваринами, відвідувала заняття танцями і почала писати вірші. Завдяки гувернантці Агата опанувала французьку мову.

У 1901 році не стало батька Агати, сім’я почала відчувати матеріальні труднощі. На щастя, у віці п’ятнадцяти років Агаті було призначено пенсію, на кошти від якої вона стала брати уроки гри на фортепіано та співу, і тільки її болісна сором’язливість і страх перед сценою завадили їй стати професійною піаністкою.

Потрапивши в 16-річному віці на навчання до паризького пансіону, Агата сумувала за домом. Головними підсумками навчання Агати стали два десятка граматичних помилок в диктанті (через вроджену дисграфію) і падіння в непритомність перед виступом на шкільному концерті.

Потім два роки Агата навчалася в іншому пансіоні, після чого повернулася додому зовсім іншою людиною – з некмітливої сором’язливої дівчинки майбутня знаменитість перетворилася в привабливу блондинку з довгим волоссям і томними блакитними очима.

Перша світова війна внесла корективи в життя Агати: вона добровільно працювала медсестрою в госпіталі. Крім того, юна Агата збиралася стати фармацевтом, однак замість професії придбала невикорінну фобію – зробити помилку в приготуванні того чи іншого зілля і отримати смертельну отруту замість ліків. На щастя, її побоювання так і не збулися, а ось відмінне знання різного роду отруйних речовин стало дуже в нагоді в письменницькій кар’єрі: 83 злочини в її творах були здійснені за допомогою отруєння.

Напередодні Різдва в 1914 році Агата одружується з полковником Арчібальдом Крісті, пілотом Королівського льотного корпусу, з яким познайомилася в 1912 році, коли він був ще лейтенантом. Цей період став початком творчого шляху Агати Крісті. Після заміжжя Агата взяла прізвище Крісті і в перервах між чергуваннями в аптечному відділенні госпіталю почала створювати шедеври.

Можливо, на думку про творчість її наштовхнула старша сестра, яка на той час вже домоглася деяких успіхів на літературній ниві.

5 серпня 1919 року у подружжя народилася дочка Розалінда (єдина дочка Агати Крісті).

Сімейне життя складалося непросто. Для письменниці завжди на першому місці був чоловік. Незважаючи на те, що він непогано заробляв, витрачав він ще більше. Поки Агата складала романи і подорожувала з чоловіком, вихованням дочки займалися бабуся Клара і тітонька Маргарет. Тільки в сьомому за рахунком видавництві рукопис Агати надрукували накладом у 2000 примірників. Гонорар починаючої письменниці склав 25 фунтів стерлінгів. У 1920 році був опублікований її перший роман – «Загадкова пригода в Стайлзі».

У 1926 році померла мати Агати, Клара.

Наприкінці 1926 року Агата Крісті безслідно зникла. Пропажа письменниці дивним чином збіглася з проханням її чоловіка Арчібальда Крісті про розлучення і визнанням у закоханості в свою колегу з гольфу Ненсі Ніл.

У цей день Агата поклала спати маленьку дочку, потім сіла за кермо автомобіля і помчала в невідомому напрямку, а вже через кілька днів машина з особистими речами жінки була знайдена на березі річки.

На пошуки вже досить відомого літератора кинулася буквально вся країна: британські газети рясніли заголовками про можливе викрадення або навіть вбивство, поліція викликала на допит чоловіка Крісті разом з його коханкою – само собою, в першу чергу підозра впала саме на цю парочку. Втім, вже через одинадцять днів Агата знайшлася живою і абсолютно здоровою (останнє підтвердила медична експертиза). Що ж сталося насправді і яку мету переслідувала романістка, з’ясувати так і не вдалося.

Британський психолог Ендрю Норман, проаналізувавши ситуацію, прийшов до висновку, що мала місце диссоціативна фуга, викликана важким психічним розладом. Події, схожі на своє зникнення, Агата описала в романі «Незавершений портрет» (1934), який видала під псевдонімом.

 Через два роки подружжя офіційно розірвало стосунки, після чого Агата з дочкою Розаліндою втекла з Англії на Канарські острови, де болісно закінчила свій роман «Таємниця “Блакитного поїзда”».  У 1927 році в оповіданні «Вечірній клуб Вівторок» з’являється міс Марпл. Грунтовне знайомство читача з цією проникливою ​​старенькою відбулося при появі роману (1930). Потім придумані письменницею персонажі були присутні в декількох творах, об’єднаних в серію. Вбивства і тематика слідства будуть основними в детективах британської письменниці.

Вдруге Крісті одружилася з археологом Максом Маллоуеном. Зустріч відбулася в Іраку, куди Агата вирушила подорожувати. Жінка була старша за чоловіка на 15 років. Цей період її життя знайшов відображення в автобіографічному романі «Розкажи, як ти живеш». Пізніше вона жартувала, що для археолога вікова дружина – це навіть краще, так її цінність зростає. З цим чоловіком письменниця прожила 45 років.

Найяскравішими детективними романами Агати Крісті вважаються: «Вбивство Роджера Екройда» (1926), «Вбивство в Східному експресі» (1934), «Смерть на Нілі» (1937), «Десять негренят» (1939), «Багдадська зустріч» (1957 ). Серед робіт пізнього періоду експерти відзначають «Нічну темряву» (1968), «Вечірку на Хеллоуїн» (1969), «Брами долі» (1973).

Драматичні твори британки стали основою для великої кількості п’єс і спектаклів. Особливу популярність придбали п’єси «Свідок звинувачення» і «Мишоловка», яка вперше була поставлена в 1952 році і безперервно демонструється на сцені до цього дня.

У творчій біографії письменниці значиться понад 60 романів. Більшість з них вона публікувала під прізвищем першого чоловіка. Але 6 творів вона підписала вигаданим ім’ям – Мері Вестмакотт. Тоді письменниця не тільки змінила ім’я, а й на деякий час залишила жанр детективу. Також вона видала чималу кількість оповідань, об’єднаних в 19 збірників.

Але навіть написавши таку кількість книг, в офіційних документах в графі  «рід діяльності» Агата Крісті наполегливо вказувала «домогосподарка». Більш того, у письменниці, чиїми романами до сьогоднішніх днів зачитується весь світ, не було ні окремого кабінету, ні письмового столу.

Такий аскетизм сама Крісті пояснювала незручністю: свою творчість вона називала не більше, ніж хобі, вважаючи письменство чимось несерйозним. Працювала вона уривками, в перервах між домашніми справами, влаштовуючись то за кухонним столом, то в спальні. Втім, на пристрасть письменниці до роботи з текстом це ніяк не впливало – якщо їй все-таки вдавалося усамітнитися, то вона, за власними словами, «забувала про все на світі», а до моменту, коли вона нарешті  сідала писати роман, сюжет був готовий від початку до кінця.

Ідея нового роману могла прийти де завгодно. Її спеціальна записна книжка була сповнена різних позначок про отрути, газетні замітки про злочини. Те ж відбувалося і з персонажами. У деяких із створених Агатою персонажів були реальні прототипи – начальник першого чоловіка, майор Ернст Белчер, став прототипом Педлера в романі «Людина в коричневому костюмі» (1924) про полковника Рейсі.

 Реальний прототип мав і найвідоміший персонаж «королеви детектива», чарівність якого не може залишити байдужим навіть самого скептично налаштованого читача. Ще в середині 1910-х років Крісті побачила на автобусній станції забавного бельгійця, чиє обличчя прикрашали розкішні вуса. Чоловік, судячи з усього, був диваком – жести, міміка і навіть рідкісні репліки видавали в ньому чоловіка з примхами, але не позбавленого при тому гострого розуму. Образ випадкового перехожого так надихнув романістку, що вона зробила його головним героєм цілої серії книг. І хоча згодом Крісті не раз хотіла розлучитися з нестерпним диваком-детективом, популярність Пуаро, яку той мав серед читачів, не давала їй цього зробити. А коли Крісті нарешті-таки «вбила» Еркюля Пуаро, New York Times опублікував некролог. Це єдиний вигаданий персонаж, який удостоївся такої честі.

За популярністю з Еркюлем Пуаро може позмагатися знаменита старенька жіночка-детектив – міс Марпл. Втім, обидва персонажі Крісті настільки несхожі один на одного, що порівнювати їх абсолютно безглуздо.

Своїм найкращим твором Крісті вважала роман «Десять негренят». Прообразом місця дії є острів Бург в Південній Британії. Однак сьогодні ця книга для дотримання політкоректності продається під іншою назвою – «І нікого не стало».

Останніми в серіях про Еркюля Пуаро і міс Марпл стали романи «Завіса» і «Забуте вбивство», які вийшли в світ в 1975 році, хоча написані вони були задовго до цього, ще під час Другої світової війни, в 1940 році. Тоді вона поклала їх у сейф, щоб опублікувати, коли вже не зможе нічого писати.

У 1956 році письменницю нагородили орденом Британської Імперії, а в 1971 році за досягнення Крісті удостоїли звання кавалер-дами в області літератури. Власниці нагороди також отримують дворянський титул «дама», який вживається перед іменем при вимові.

У 1975 році, коли Агата зовсім ослабла, вона передала права на п’єсу «Мишоловка» своєму онукові Метью Прічарду. Також він очолює фонд «Agatha Christie Ltd».

Письменниця померла вдома, в місті Уоллінгфорді (Оксфордшир). Їй було 85 років. Причиною смерті стали ускладнення після перенесеної простуди. Поховали Агату Крісті на кладовищі Святої Марії в селі Чолсі.

У 2000 році будинок Агати Крісті в маєтку Грінвей був переданий до Фонду з охорони культурних пам’яток National Trust.

У 2008 році Метью Прічард в коморі її будинку знайшов 27 аудіокасет, на яких Агата Крісті протягом 13 годин розповідає про своє життя і творчість. Але за словами онука письменниці, деякі монологи його бабусі мають інтимний і частково сумбурний характер, тому опубліковані не будуть. А це і не потрібно: твори Агати Крісті і зараз розходяться мільйонними тиражами, її книги стали третіми за популярністю після Біблії та шедеврів Шекспіра.

Список літератури:

Кристи, А. В 4.50 из Паддингтона: романы, повести / Агата Кристи. – Донецк: Донбасс, 1990.- 462 с.

Крісті, А. Вбивство у «Східному експресі»: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 288 с.

Крісті, А. Випробування невинуватістю: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 288 с.

Крісті, А. Дельфійський оракул: детективні оповідання, повість / Агата Крісті. – К.: Всесвіт, 1992. – 224 с.

Крісті, А. Забуте вбивство: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2010. – 240 с.

Кристи, А. Загадка Стаффорда: романы, пьеса, рассказы / Агата Кристи. –Нукус: Каракалпакстан, 1990.- 656 с.

Кристи, А. Загадка Эндхауза. Восточный экспресс. Десять негритят. Убивство Роджера Экройда: романы / Агата Кристи. –М.: Правда, 1991.- 704 с.

Крісті, А. Запізніла розплата. Таємниця Індіанського острова: романи / Агата Крісті. –К.: Дніпро, 1991. – 304 с.

Кристи, А. Зло под солнцем. Карты на столе: романы / Агата Кристи. –М.: Аст, 2002.- 412 с.

Крісті, А. І не лишилось жодного: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 288 с.

Кристи, А. Конец человеческой глупости: роман / Агата Кристи. –М.: Аст, 2002.- 396 с.

Кристи, А. Кот в голубятне: роман / Агата Кристи. –К.: Синопсис, 1992.- 110 с.

Кристи, А. Мисс Марпл / Агата Кристи. –М.: Армада, 1997.- 618 с.

Кристи, А. Миссис Макгинти с жизнью рассталась. Карибская тайна. Н. или М. Ночная тьма: романы / Агата Кристи. –М.: Аст, 2002.- 763 с.

Кристи, А. Мышеловка: сборник / Агата Кристи. –М.: Кн. палата, 1991.- 411 с.: ил. – (Детектив-4). – (Попул. б-ка).

Кристи, А. Пальцы чешуться, к чему бы?..: роман / Агата Кристи. –М.: Роспечать, 2003.- 319 с.

Кристи, А. Печальный кипарис. Нелепый домишко: романы / Агата Кристи. –М.: «ДЭМ», 1991.- 368 с.

Кристи, А. После похорон / А. Кристи; 106 тысяч за голову/ Д. Хеммет; Чудовище во мраке/Э. Рампо. –К.: РИФ «Дзвін», 1991.- 220 с.

Кристи, А. Почему не позвали Уилби?: роман, повесть/ Агата Кристи. –Минск: Маст. лит-ра, 1993.- 623 с.

Кристи, А. Произведения разных лет / Агата Кристи. –М., 1991.- 315 с.

Кристи, А. Рассказы / Агата Кристи. –М.: Прескурантиздат, 1991.- 83 с.

Кристи, А. Расследует Пуаро / Агата Кристи. –Харьков: Интербук, 1990.- 105 с.

Крісті, А. Свідок обвинувачення та інші історії: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 288 с.

Кристи, А. Слоны умеют помнить. Занавес: последнее дело Пуаро: детективные романы / Агата Кристи. –М.: Эксмо, 2008.- 384 с.

Кристи, А. Смерть в облаках. День поминовения. Пять поросят: романы / Агата Кристи. –Л.: Лениздат, 1991.- 560 с.

Кристи, А. Смерть в облаках. Убить легко: роман, рассказы / Агата Кристи. –К., 1990.- 575 с.

Кристи, А. Смерть приходит в конце / Агата Кристи. –Кишинев: Логос, 1993.- 320 с.

Кристи, А. Сочинения: в10 т./ Агата Кристи. –М.: Моск. штаб-квартира Междунар. ассоциации детектив. и полит. романа, 1991. – (Детектив и политика).

Крісті, А. Таємнича пригода в Стайлзі: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 288 с.

Крісті, А. Убивства за абеткою: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 288 с.

Крісті, А. Убивство Роджера Екройда: роман / Агата Крісті. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 288 с.

Кристи, А. Убийство в жилом доме. Тайна третьей девушки: романы / Агата Кристи. –Житомир: Олеся, 1994.- 320 с.

Кристи, А. Убийство в Месопотамии. Печальный кипарис: романы / Агата Кристи. –К., 1993.- 335 с.

Кристи, А. Убийство на поле для гольфа: роман / Агата Кристи. –Баку: Нашир, 1990.- 192 с.

Кристи, А. Убийство Роджера Экройда. Печальный кипарис: романы / Агата Кристи. –Запорожье: Запоріжжя, 1993.- 288 с.

Кристи, А. Хикори-дикори. По направлению к нулю: романы / Агата Кристи. –М.: Аст, Транзиткнига, 2004.- 444 с.

1 thought on “Агата Крісті: до 130-річчя від дня народження англійської письменниці детективного жанру”

  1. “Всё трудное состоит с элементарного.” Безумно хорошо, что Вы умеете донести информацию лёгким, доступным для постижения, способом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *