Наприкінці грудня 2016 року ми звернулись до своїх читачів з незвичним питанням: «За що ви вдячні 2016 року?». Ми назвали цей флешмоб #Дякую2016му і попросили кожного написати хоча б 6 пунктів подяк року, що минає.
Тепер ми зібрали разом усі наші вдячності і ось який перелік у нас вийшов.
Я дякую 2016 року:
- за те, що я і моя сім’я живі й здорові, щасливі й усі разом!
- за те, що в моєї онучки цього року було велике свято – вона пішла в перший клас!
- за те, що молодший онучок кожен день дарує нам свої дитячі відкриття і тішить новими словами.
- за весняну привітну Хортиці та майстер-клас з розпису писанок.
- за Запорізьку книжкову толоку – це мої найяскравіші враження!
- за те, що Україна вистояла в боротьбі з ворогом.
- за всі події, які відбувались упродовж 2016 року.
- за подорожі, які суттєво відрізнялися від минулих.
- за поїздку до Косова Івано-Франківскої області.
- за можливість удосконалити українську мову з пані Оленою та пані Олександрою.
- за знайомство з цікавими, щирими та творчими людьми.
- за отримані донькою нагороди у вокальних конкурсах та реалізації у розробці логотипів, плакатів та затребуваність її як митця, художника та дизайнера.
- за кожен день.
- за знайомство з Безкоштовними курсами української мови завдяки Мовомарафону.
- за всіх, хто був поруч зі мною.
- за порозуміння з мамою.
- за прочитані книжки.
- за всі мої помилки, що вчили мене жити.
- за приїзд доньки в гості! Чим далі від нас живуть наші діти, тим більш значущою подією для нас стає їхній приїзд, до якого ми починаємо готуватися заздалегідь.
- за одруження сина! Створення сім’ї, зміна громадянського статусу, розуміння відповідальності за майбутнє своєї сім’ї – це перехід на новий етап життя як для нього самого, так і для нас, його батьків.
- за усвідомлення необхідності вивчення української мови та як результат прийняття рішення про відвідування курсів.
- за відпочинок в Карпатах! Десять днів тихого, спокійного, розміреного проживання в «Лісовому будиночку» в Східниці майже в лісі. Знайомство з новими людьми, відвідування різних джерел, зачарування інтер’єром будинка, його зручністю і практичністю, до яких хочеться повернутися.
- за невеличку подорож плавнями Хортиці на каяках. Багато яскравих вражень у всіх учасників цієї мандрівки (дружини, доньки і мене самого), від дотику до незайманих куточків природи, від подолання своїх страхів і зміцнення віри в свої сили.
- за знайомство з книгами Стівена Кові «7 навичок високоефективних людей» і Вадима Зеланда «Трансерфінг реальності», які змінюють на краще моє життя і життя тих, хто мене оточує.
- за нові відносини з цікавими людьми і вихід на новий рівень у старих.
- за припинення старих, непотрібних, хворобливих стосунків без сварок, образ та претензій. Стало легше дихати.
- за відмову продавця обслуговувати мене після звернення до неї українською. Це позбавило мене психологічного комплексу розмовляти українською в реалі.
- за Безкоштовні курси української мови.
- за здійснення мрії про максимально можливу й бажану кількість приватних учнів – нічого, окрім втоми, це не дало.
- за розуміння, хто такий Бог і де Він є. Бог – це любов і де є любов, там є Бог. Питання про релігії, конфесії відпадають, втрачають актуальність.
- за гасло життя: «Легко і радісно!»
- за те, що згорнула мандри країною, зате побачила нечувану красу Запоріжжяя, степи Хортиці,травневе Азовське узбережжя.
- за Книжкову толоку 21-23 жовтня, Краєзнавчий музей, зустріч «Скарби України» і т.д.
- за те, що усі мої потаємні бажання здійснилися: вивчаю мову, чекаю на нове життя (дві внучки та онучок).
- за те, що вивчаю рідну мову та знайомлюсь з творчими здобутками української літератури.
- за те, що продовжую займатися скандинавською ходою (не схибила ліньки).
- за те, що живу за девізом: «Не май 100 гривень, май 100 друзів» та «Не в грошах щастя».
- за те, що не зменшила допомоги нужденним, старим та малим і тим, хто захищає нас від лютого ворога.
- за отримання диплому «Фінансовий контролер» від «Інституту сертифікованих фінансових менеджерів» з Великої Британії.
- за те, що мій син отримав нову посаду – заступник начальника цеху.
- за те, що я пройшла курс української мови та отримала сертифікат.
- за те, що отримала подяку за участь у фотосушці «Україна: погляд через об’єктив».
- за знайомство з цікавими людьми та з сучасної українською літературою.
- дякую пані Олені за поезію та цікаві уроки української.
- за те, що опанувала деякі нові методи у своєму хобі – в’язанні, та зв’язала 18 великих речей – отримала позитив від втілення проектів та радості одержувачів.
- за подорожі своєю країною – побачила нові місця, парки, музеї. Дякую своїм колегам та приятелям!
- за отримання карти поляка для себе і для дітей.
- за подорож до Польщі з дітьми. Організувала цю поїздку. Там познайомилася з цікавими людьми.
- за нові знання, нові горизонти, подолання страху перед мовами (і українською теж).
- за дотепних, розумних студентів груп КНТт-136, КНТ-415, 115.
- за знайомство з новими цікавими людьми з курсів української мови.
- за те, що закінчила вишиванку для похресниці.
- за відпочинок на Хортиці.
- за неперевершене весілля сина. Він одружився з чудовою дівчиною.
- за Різдво у Карпатах.
- за нірвану у Щасливцевому.
- за збір родини у Черепашинцях та за бірюзове озеро.
- за успіхи онука в музиці.
- за те, що всі були в минулому році здорові, і ніхто не хворів.
- за поїздку на море.
- за те, що я стала хрещеною мамою.
- за кондиціонер у моїй квартирі.
- за чудовий подарунок на річницю стосунків.
- за прогулянки на катері та поїздки на велосипеді.
- за підвищення на роботі.
- за те, що мій племінник повернувся з війни живим.
- за здоров’я моїх дітей, чоловіка і мами.
- за тих людей, з якими довелося познайомитися.
- за однодумців.
- за відпочинок влітку біля моря.
- за книжки і блоги, які пощастило прочитати.
- за велику кількість несподіванок, які сталися в моєму житті.
- за здійснення мрій.
- за гарний довгоочікуваний відпочинок з чоловіком.
- за можливість працювати із задоволенням.
- за можливість вчитися, будувати плани на майбутнє та здійснювати мрії.
- за власну оселю з видом на Дніпро.
- за те, що всі близькі та рідні здорові.
- за те, що здійснилася наша подорож автомобілем Україною, яка все зривалася.
- за те, що мені запропонували роботу, про яку я мріяла.
- за те, що я познайомилася з новими і цікавими людьми, які змінили мій світогляд.
- за те, що в нашому рідному місті почали відбуватися українські цікаві заходи, з’явилися нові цікаві місця.
- за те, що мені вдалося вмовити маму займатися зі мною йогою і в цьому році у неї не боліла рука.
- за тривалу подорож до Софії.
- за дружнє життя з чоловіком.
- за нові мрії та цілі.
- за те, що всі близькі й родичі здорові.
- за те, що вдалося пожити декілька місяців закордоном.
- за новий набутий досвід в особистому та професійному напрямках.
- за те, що здійснилась мрія про подорож автомобілем Україною.
- за нові перспективи і зрушення в Запоріжжі та Україні.
- за те, що зустрів в Інтернеті сторінку курсів української мови та вирішив записатися на навчання.
- за цікавий і веселий відпочинок з друзями на березі моря.
- за велику кількість цікавих книжок, які я прочитав минулого року.
- за чудовий концерт у філармонії – відкриття сезону з лазерним шоу.
- за нових друзів, які в мене з’явилися, і за цікаве спілкування з ними.
- за цікаві подорожі (вперше відвідала Львів).
- дякую друзям, які влітку пропонують відпочинок в чудовій компанії.
- дякую українським авторам, які дарують нові книги, композиторам – за чарівну музику.
- дякую своїй роботі, завдяки якій я маю змогу спілкуватися з новими людьми.
- дякую своїм близьким, що підтримують мене завжди.
- дякую моїм вчителям, що відкривають мені новий світ.
- за те, що виграла олімпіаду з фармацевтичної хімії.
- за гурт «Віагра» в одній особі.
- за те, що прочитала за цей рік близько сімдесяти книжок.
- за фінансову незалежність.
- за подорож до Миколаєва, де знайшла свою вулицю, заповнила її своєю історією та відчула себе щасливою.
- за здійснення мрії.
- за можливість подорожувати та бачити прекрасні землі України.
- за здоров’я сім’ї та друзів, за те, що вони біля мене.
- за можливість жити повсякденним звичним життям.
- за особисте щастя.
- за можливість бути собою.
- за моє життя і життя моїх дітей.
- за здоров’я.
- за те, що в Запоріжжі немає війни.
- за те, що можу лікувати.
- за Безкоштовні курси української мови.
- за нових друзів.
- за вихід друком власної збірки віршів.
- за білі чашки.
- за світанки над морем, бо це найпрекрасніше, що я бачила.
- за людей, що були поруч зі мною у 2016-му і стали для мене друзями, вчителями й чарівниками.
- за серпень – місяць, який довів, що в житті все можливо!
- за розуміння того, що варто прислухатися до себе, правильно оцінювати свої сили, вчасно давати собі відпочинок, бути щирою найперше із самою собою.
Будьте вдячними і тоді життя даруватиме вам ще більше радісних миттєвостей!