Ганс Хрістіан Андерсен
02.04.1805 – 04.08.1875
Єдиний син шевця Ганса Андерсена і прачки Анни Марі Андерсдаттер – Ганс Хрістіан – народився в місті Оденсі, розташованому на одному з датських островів – Фюне.
Ганс Андерсен читав маленькому синові вголос різні чарівні історії, в тому числі – «Тисячу і одну ніч». Дід Андерсена, різьбяр по дереву, безумовно володів багатою фантазією: він вирізав дивні фігурки напівлюдей-напівтварин з крилами, схожих на ангелів, завдяки чому вважався божевільним. Можливо, завдяки всім цим фактам хлопчик з дитинства був закоханий в казки і в театр. Він нерідко розігрував лялькові вистави у себе вдома, хоча його не надто ефектна зовнішність аж ніяк не залишала шансів на театральний успіх.
У 11-річному віці хлопчик залишився без батька і був відправлений до школи для бідних дітей, яку він відвідував час від часу. Ганс Християн ріс чутливою, вразливою дитиною, йому важко давалося навчання. Він працював підмайстром у ткача, потім у кравця.
У 14 років Андерсен вирушив до Копенгагена. Він залишив рідну домівку, оскільки мріяв стати знаменитим, хотів пізнати акторське ремесло і грати на театральній сцені.
Завдяки своєму прекрасному сопрано, поки його голос не зламався, він співав у хорі хлопчиків. Танцюриста, яким намагався стати нескладний юнак з довгим носом і кінцівками, за що отримав образливі прізвиська «лелека» і «ліхтарний стовп», з нього також не вийшло. Не надто гарне здоров’я не дозволило йому заробляти на життя фізичною працею.
Але в 1822 році вперше був опублікований його прозовий твір «Привид могили Палнатокі». До цього Ганс Християн писав лише вірші. Йонас Коллін, директор Королівського Датського театру, розгледів в ньому задатки великого письменника і зміг переконати короля Фредеріка VI в тому, щоб той частково оплатив освіту Ганса Хрістіана.
Ілюстрація до казки “Гидке каченя”
Наступні п’ять років навчання в школах Слагельса і Хельсингера Андерсен називав самим гірким періодом свого життя.
Він був значно старшим за своїх однокласників, які дражнили його, а вчителі сміялися над сином неписьменної прачки з Оденса, який збирався стати письменником. Мабуть, у Ганса була дислексія, через що він і писав датською до кінця життя з помилками. Спогади та враження про цей час Андерсен виклав в казці «Гидке каченя». Надалі героями творів Андерсена часто були ті, хто з чималими труднощами шукає собі місце в суспільстві. Сюди можна віднести і Дюймовочку, і Русалочку, і Гидкого каченя.
У 1827 році через постійні знущання Йонас Коллін перевів юнака на домашнє навчання в Копенгагені. У наступному році Ганс Хрістіан продовжив навчання в Копенгагенському університеті.
У 1829 році до молодого письменника прийшов перший успіх. Він опублікував пригодницьку розповідь «Піша подорож від каналу Холмен до східного краю Амагер». З тих пір молодий письменник писав літературні твори одне за іншим, в тому числі і казки, які прославили його.
Завдяки отриманому в 1833 році королівському гранту, Ганс Хрістіан зміг відправитися в подорож по Німеччині, Швейцарії, Італії та Франції. Всього протягом життя він приблизно 30 раз відправлявся в тривалі закордонні поїздки і провів в них близько 15 років. Саме йому належить фраза «подорожувати значить жити».
Перший роман Андерсена «Імпровізатор» (1835) став популярним відразу ж після публікації. В цьому ж році був надрукований збірник казок.
Чотири казки, включені в книгу, були написані для маленької дівчинки на ім’я Іде Тієле, дочки секретаря Академії мистецтв.
Ілюстрація до казки “Дикі лебеді”
Незважаючи на те, що Ганс Хрістіан Андерсен не був одружений, не мав, і не особливо любив дітей, він опублікував близько 160 казок. Письменник черпав натхнення з повсякденного життя, помічаючи прекрасне у всьому, що його оточувало. Він ґрунтувався як на власній фантазії, так і на мотивах народного епосу, завдяки яким написав «Кресало», «Дикі лебеді», «Свинопас» та інші оповідання, опубліковані в збірнику «Казки, розказані дітям» (1837).
Ілюстрація до казки “Дюймовочка”
На початку 1840-их років письменник став відомим за рубежами Данії. На одному з великосвітських прийомів він познайомився з Чарльзом Діккенсом. Після цієї зустрічі Ганс писав у щоденнику: «Ми вийшли на веранду, я був щасливий поговорити з письменником Англії, якого я люблю найбільше».
У 1840 році майстер пера пробує себе в жанрі новели-мініатюри і публікує збірник «Книга з картинками без картинок», в 1849-м пише роман «Дві баронеси». Через чотири роки виходить книга «Бути чи не бути», але всі спроби Андерсена утвердитися в якості романіста виявилися марними.
Андерсен був високий на зріст, худорлявий і сутулий. Також він був дуже сором’язливий і незграбний, особливо в присутності жінок.
Ріборг Войт
У 2014 році, завдяки раніше невідомим листам, стало відомо про почуття Андерсена до сестри його давнього друга Крістіана Войта – Ріборг, яку він називав любов’ю всього свого життя. Лист від Ріборг він носив у торбинці на шиї до самої своєї смерті. Ганс так і не наважився зізнатися їй у своїх почуттях. Ріборг вийшла заміж за іншого чоловіка.
Дженні Лінд
У 1840 році в Копенгагені Андерсен полюбив дівчину на ім’я Дженні Лінд – оперну співачку, якій присвячував вірші і писав для неї казки. Вона ж зверталася до нього виключно «братик» або «дитя», хоча йому було під 40, а їй – всього 26 років. У 1852 році Дженні Лінд вийшла заміж за молодого піаніста Отто Гольдшмідта. Холодна серцем Дженні стала прототипом Снігової королеви з однойменної казки письменника.
Першим ілюстратором казок і історій Ханса Крістіана Андерсена був Вільхелм Педерсен (1820-1859).
Ілюстрація до казки «Принцеса на горошині».
Андерсен любив ходить в гості і ніколи не відмовлявся від трапези (можливо, позначалося голодне дитинство).
Однак, він і сам був щедрий, пригощав друзів і знайомих, намагався не відмовляти в допомозі навіть незнайомцям.
Характер при цьому у казкаря був вельми кепський і тривожний: він боявся зубного болю, отруєнь, пограбувань, собак, втрати паспорта; боявся загинути у вогні, тому завжди возив з собою мотузку, щоб під час пожежі вибратися через вікно.
Серед друзів Ганса Хрістіана Андерсена були і королівські особи. Йому протегувала датська принцеса Дагмар, майбутня імператриця Марія Федорівна, мати останнього російського імператора. Вони довго розмовляли, гуляючи по набережній.
Письменник і до цього дня залишається загадкою, унікальною особистістю, чиї думки і почуття були і залишаються оповитими таємницею.
Андерсен не хотів мати свого будинку, особливо він боявся меблів, а з меблів найбільше – ліжок. Письменник побоювався, що ліжко стане місцем його смерті. Частково його страхи виправдалися. У віці 67 років він впав з ліжка і отримав сильні травми, які лікував ще три роки, до самої смерті.
Проект першого пам’ятника Гансу Хрістіану Андерсену почали обговорювати ще за його життя. З 16-ти запропонованих варіантів переміг проект Аугуста Собюе. Скульптор зобразив казкаря, що сидить в кріслі в оточенні дітей. Проект викликав обурення Ганса Християна.
«Я і слова не міг би сказати в такій атмосфері», – заявив письменник Аугусту Собюе. Скульптор прибрав дітей, і Ганс Християн залишився на самоті – з одною лише книгою в руках.
Ганс Хрістіан Андерсен помер 4 серпня 1875 роки від раку печінки. День похорону Андерсена був оголошений в Данії Днем жалоби.
На прощальній церемонії були присутні члени королівської родини.
Могила Ганса Християна Андерсена знаходиться на кладовищі Ассістенс в Копенгагені.
Не можна не відзначити, що великий казкар завжди ображався на те, що йоговважають «дитячим письменником», і стверджував, що його твори адресовані всім і вважав себе солідним, «дорослим» письменником і драматургом.
До цього дня в Великобританії книги данського письменника виходять в двох варіантах, які сильно відрізняються один від одного – в класичних «переказах» вікторіанської епохи і в більш сучасних перекладах, відповідних вихідним текстам. В оригінальних казках датського письменника занадто багато печалі, насильства, жорстокості і навіть смерті.
Хоча з дня смерті казкаря минуло більше двох століть, на його батьківщині досі час від часу знаходять раніше невідомі документи, його листи, рукописи його творів. У 2012 році в Данії знайшли раніше невідому казку під назвою «Сальна свічка», яка, ймовірно, була написана ним ще в школі – приблизно в 1822 році. І зовсім недавно власники старовинного маєтку Кнутенборг на острові Лолланн на півдні Данії знайшли рукопис добре відомої казки «Душа».
У 2020 році відкриється новий музей Ганса Хрістіана Андерсена в його рідному місті – Оденсі. Він буде присвячений чарівному світу, створеному данським казкарем.
