Ілля Ілліч Мечников: до 175-річчя від дня народження видатного вченого-біолога, одного з основоположників імунології, ембріології

Ілля Ілліч Мечников

15.05.1845 – 15.07.1916

Ілля Ілліч народився в селі Іванівка Харківської губернії. Він був п’ятою, наймолодшою ​​дитиною в сім’ї. Батько Ілля Іванович – поміщик, гвардійський офіцер походив із знатного дворянського роду. Мати – Емілія Львівна, донька найбагатшої людини Польщі, фінансиста і основоположника жанру «російсько-єврейської літератури» Льва Неваховича. Батько був азартною людиною. Розтративши придане заможної дружини, він привіз родину до фамільного маєтку в Іванівці.

Одним з домашніх вчителів, які відвідували маленького Іллю в Іванівці, був студент-медик, який явно підтримував захоплення дитини природничими науками і експериментами.

У 1856 році хлопчик вступив у 2-й клас Харківської чоловічої гімназії № 2, яку закінчив із золотою медаллю. Уже в шостому класі він переклав з французької мови книгу Груве «Взаємодія фізичних сил».  Велике враження на Іллю справив твір Ломоносова «О слоях земных». Стаття з критикою підручника з геології, яку він написав у 16 років, була опублікована в московському журналі. Протягом навчання Ілля із задоволенням відвідував лекції з порівняльної анатомії і фізіології в Харківському університеті.

Брак грошей не дав можливості юнакові продовжити навчання в Німеччині, і він вступає на природне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету, програму якого освоїв вдвічі швидше, ніж інші студенти. Пізніше молодий вчений все ж потрапив до Німеччини: 1864-му він провів дослідження на острові Гельголанд, потім працював в лабораторії Лейкарта в німецькому університетському містечку Гісен. У Німеччині Мечников відкриває нові класи безхребетних.

У 20 років він переїжджає до Італії, де знайомиться з біологом Олександром Ковалевським, який стане його соратником і вірним другом на довгі роки. У 1865 році вчений відкриває феномен внутрішньоклітинного травлення. Методами ембріології він доводить єдність походження хребетних і безхребетних тварин. За спільні досягнення в ембріології юнаки, які стали одними з основоположників цього напрямку, отримали престижну премію Карла Бера.

Після повернення в Росію Ілля Ілліч захищає послідовно магістерську, а потім докторську дисертації, впоравшись з отриманням почесних ступенів до досягнення 25 років.

З першою дружиною Людмилою Федорович Ілля Ілліч вінчався в 1869-му році. Наречена, яка хворіла на туберкульоз, була настільки слабка, що до церкви її принесли в кріслі. Через 4 роки Людмила померла, а імпульсивний Мечников вирішив покінчити життя самогубством, випивши морфій. Однак доза була настільки велика, що викликала блювотний рефлекс, що врятувало йому життя. Важка втрата сподвигає Мечникова присвятити життя боротьбі з туберкульозом.

Ілля Ілліч Мечников з дружиною, її братом і сестрою

У 1875 році Ілля Ілліч одружився на своїй студентці Ользі Миколаївні Білокопитовій, яка стала його помічницею. І знову Мечников вдається до спроби суїциду, викликаної хворобою молодої дружини – Ольга заразилася черевним тифом. Мечников ввів собі бактерії поворотного тифу. Але, важко перехворівши, він і його дружина Ольга все ж одужали.

Наукові праці Мечникова відносяться до ряду областей біології і медицини. У 1879 році він відкриває збудників мікозів комах і пропонує біологічний метод захисту рослин від шкідників. Молодий вчений незабаром робить важливе відкриття: функцію внутрішньоклітинного травлення – фагоцитарний (клітинний) імунітет.

Будівля одеської бактеріологічної станції

У 1886-му році Ілля Ілліч оселився в Одесі. Туди прибув з Франції і епідеміолог Микола Гамалія, що навчався у Луї Пастера методу вакцинації проти сказу. У тому ж році вчені відкрили другу в світі бактеріологічну станцію для боротьби з інфекційними хворобами. До роботи там вони привернули групу молодих ентузіастів, таких як Данила Кириловича Заболотного, Льва Олександровича Тарасевича, які стали згодом відомими микробиологами. Робота станції викликала численні нападки чиновників і реакційних лікарів. Ілля Мечников був змушений відмовитися від завідування станцією і в 1887 році залишити Росію. З цього моменту він назавжди переїжджає жити за кордон: Мечников  отримує місце в Інституті Пастера і знаходить спокій і заслужене визнання.

На основі тривалого вивчення фагоцитозу Мечников розробляє порівняльну патологію запалення (1892).

Відкриття, зроблені Мечниковим, носили революційний характер і далеко не відразу приймалися науковим співтовариством.

Розвиваючи свою теорію порівняльної патології запалення, а в подальшому – фагоцитарну теорію імунітету, він в 1908 році стає, спільно з німецьким лікарем і імунологом Паулем Ерліхом, володарем Нобелівської премії в області фізіології і медицини за дослідження «Несприйнятливість в інфекційних хворобах» (1901).

Навіть за цю фундаментальну працю вчений піддавався критиці.

До Мечникова білі кров’яні тільця вважалися пасивними при боротьбі з запальними процесами і хворобами. Учений же стверджував, що лейкоцити – активні захисники організму, які поглинають чужорідні частинки, що потрапили всередину. Внесок вченого полягає і в тому, що сучасні доктора світу знають,  що підвищена температура є ознакою боротьби імунітету, тому збивати її до певної позначки шкідливо. Ілля Ілліч Мечников стверджував, що повноцінний імунітет може бути гарантований тільки при повноцінності всіх реакцій фагоцитозу. Сучасні імунологи прийшли до цього висновку лише в кінці XX століття, зіткнувшись з явищем імунодефіциту, що виникає під дією вірусу ВІЛ.

У 1903 році Мечников спільно з французьким бактериологом П’єром Полем Емілем Ру вперше експериментально викликав сифіліс у мавп.

З 1905 року він стає заступником директора Інституту Пастера. Працюючи пліч-о-пліч з найбільшими умами епохи, пише численні вражаючі праці про холеру, тиф, туберкульоз, чуму та інші інфекційні захворювання.

Мечников до кінця життя залишається в Парижі, але зв’язку з батьківщиною він не пориває. У 1911 році вчений очолює експедицію Інституту Пастера в осередок чуми в Росії, при цьому робить важливі спостереження, що стосуються не тільки чуми, а й туберкульозу.

Він підтримував зв’язок з колегами, перебуваючи в листуванні з Іваном Сеченовим, Дмитром Менделєєвим, Іваном Павловим.

З-під пера Мечникова вийшли не тільки наукові дисертації, дослідження, а й книги, присвячені філософським питанням, теорії світобудови, релігії.

Вірячи в безмежні можливості науки, «яка одна може вивести людство на істинну дорогу», Ілля Мечников свій світогляд називав «раціоналізмом» («Сорок років шукання раціонального світогляду», 1913). Релігійний, ідеалістичний лад думок і почуттів був йому чужий. Тож не дивно, що Мечников і Лев  Толстой при їх зустрічі в Ясній Поляні (1909), по суті, не знайшли спільної мови.

За політичними переконаннями Мечников був лібералом, противником будь-якого насильства; він був знайомий з Олександром Герценом, Михайлом Бакуніним, Петром  Лавровим, але не розділяв їх поглядів.

Невтомний дослідник став основоположником наукової геронтології і ввів теорію ортобіозу: «Правильне життя, засноване на вивченні людської природи і на встановленні засобів до виправлення її дисгармоній».

У роботах «Етюди оптимізму» і «Етюди про природу людини» Мечников виклав свої погляди на необхідність гігієни та режиму харчування, зокрема, підтримки мікрофлори кишечника. У 1908-му році він пише статтю «Несколько слов о кислом молоке». Завдяки Мечникову йогурт, кефір та інші кисломолочні продукти входять до повсякденного раціону, надаючи підтримку організму.

Переживання, пов’язані з початком Першої світової війни, важко вплинули на Мечникова, погіршили його слабке здоров’я. Загострена хвороба серця після кількох інфарктів міокарда привела вченого до смерті. Ілля Ілліч помер в 1916 році. Тіло він заповів науці з подальшою кремацією. Прах вченого знаходиться в Інституті Пастера.

Ім’я видатного вченого вписано золотими літерами в історію ряду дисциплін від цитології до фізіології. Блискучий біолог, «батько» фагоцитарної теорії імунітету, понад усе цінував раціоналізм і науку, стверджуючи: якщо не можна «жити без віри, то остання не може бути іншою, як вірою у всемогутність знання».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *