Йоганн Штраус (син): до 195-річчя від дня народження австрійського композитора, скрипаля, диригента

Йоганн Штраус

25.10.1825 – 03.06.1899

Йоганн Штраус народився у Відні. Його батько, родоначальник династії, теж Йоганн Штраус – не менш відомий композитор, віртуозний скрипаль, який теж складав вальси. Сини пішли по його стопах, музика стала сенсом їх життя, незважаючи на те, що Штраус-старший не бажав для синів музичної кар’єри, забороняв їм складати музику і вчитися грати на скрипці. За іронією долі, всі троє його синів від Анни Штрайм стали композиторами, незважаючи на його шалений опір. У Йоганні-молодшому батько бачив банкіра, в Йозефі – офіцера. Так, маленький Йоганн потай від батька, який часто гастролював за кордоном, брав його скрипку і самостійно вчився на ній грати. Захоплення сина підтримувала матір.

Виконавши волю батька: поступивши в Вище комерційне училище і підробляючи рахівником, Йоганн не припиняв навчатися музиці. Щоб впливовий батько не зміг перешкодити кар’єрі сина, Анна подала на розлучення – на той час у Штрауса-старшого вже кілька років була друга сім’я. Штраус-старший у відповідь позбавив дітей від Анни спадщини, відписавши весь свій статок дітям своєї коханки Емілії Трампуш, з якою незабаром одружився. До цього часу у них було вже семеро дітей. Після розлучення батьків за підтримки своєї матері син зміг повністю зосередитися на кар’єрі композитора.

Перший виступ Йоганна Штрауса з власним оркестром відбувся 15 жовтня 1844 року. Композитору було 19 років. Сенсація була величезною, і в танцювальному залі, де грав оркестр молодого Штрауса, як зауважує сучасник, – «отримати місце за столиком було важче, ніж депутатське місце в англійському парламенті». Після концерту газети зарясніли захопленими відгуками. Критики писали: «Доброї ночі, Ланнер, доброго вечора, Штраус-батько, доброго ранку, Штраус-син!».

Батько і син не збіглися і в прийнятті революційних віянь 1840-х років. Старший встав на сторону Габсбургів. Молодший написав «Марш повсталих», який отримав в народі назву «Віденської Марсельєзи». Після придушення повстання Йоганн-син потрапив під суд, але і до батька публіка охолола.

Едуард, Йоганн і Йозеф

Коли через 5 років батько раптово помер, Йоганн-молодший запросив до себе працювати його музикантів. Він не тримав зла, присвятив батькові вальс і видав партитури його музичних творів. Молодий музикант диригував виконанням власних вальсів, польок, маршів, але і не забував спадщини батька. Згодом шість його братів, що народилися в двох сім’ях, вибрали композиторську стезю.

Ольга Смирнитська

Гастролюючи по Європі зі своїми творами, Штраус стає настільки популярним, що підключає до концертної діяльності обох своїх братів, Йозефа і Едуарда. Старший брат вважав молодших такими ж талановитими, а себе просто популярним. Дуже скоро слава композитора і диригента вийшла за межі рідної Австрії. Далі були тріумфальні гастролі по Німеччині, Румунії, Польщі, Чехії, Росії. Штраус виявився надзвичайно обдарований мелодично, за його власним визнанням, музика «лилася, як вода з крана».

В Австрії молодий композитор отримує всі придворні повноваження свого батька. З 1856 року він – постійний гість в Росії. Стають традиційними його літні виступи на Павлівському вокзалі. З цією країною пов’язано і перше серйозне почуття композитора. Його обраницею стала Ольга Смирнитська. Йоганн просив її руки, але не отримав згоди батьків дівчини. Російській музі  музикант присвятив вальс «Прощання з Петербургом».

Генріетта (Йетті) Халупецька

Дізнавшись про заміжжя коханої, Йоганн одружується на співачці Генріетті (Йетті) Халупецькій, що мала до моменту весілля зі Штраусом сімох дітей від різних чоловіків. Шлюб приніс композитору не тільки щастя і взаєморозуміння, а й всебічну підтримку його творчості, яку надавала дружина. Саме вона спонукала чоловіка на написання оперет, що зробило Штрауса основоположником окремого класичного жанру. Це був непростий період в його житті – взимку померла його мати, а влітку – молодший брат Йозеф. Щоб звільнити час для написання оперет Штраус передає в 1870 році  всі придворні обов’язки Едуарду.

Всього було написано 15 оперет, а також балет і комічна опера. Не одне покоління артистів завоювали зоряний статус, виконуючи партії з «Летючої миші», «Циганського барона», «Богині розуму».

В цей же час композитор відвідав з гастролями США, де дав 14 концертів і встановив світовий рекорд, диригуючи оркестром в тисячу чоловік. Заради цієї єдиної заокеанської поїздки музикант відмовився від контракту з царскосельскими залізницями і неймовірного на ті часи гонорару в 22 тисячі рублів.

Перу основоположника віденського вальсу належать 168 вальсів, якими протягом століття насолоджуються любителі музики.

Безпосередньо для придворних балів музикантом створені перлини колекції.  У найдовшому вальсі «Казки віденського лісу» ясно звучать фольклорні мотиви. Вальс «На прекрасному блакитному Дунаї», або «Голубий Дунай», який вперше прозвучав на Всесвітній виставці в Парижі, вважають неофіційним гімном Австрії .

Незважаючи на те, що вальс “Життя артиста”, був написаний композитором в 1867 році, відразу після успіху популярного “Прекрасного блакитного Дунаю”, він відразу отримав славу шедевра, і коли Штраус в кінці травня поїхав в Париж на гастролі, його дружина Йетті з захопленням писала другу у Відні: “Жан [Йоганн] грає тут всі улюблені речі, і я не знаю, яка найулюбленіша. “Дунай”, “Ранкові л.”, “Життя а.”, “Віденські цукерки”, “Музика громадян” з “Цивільним духом”, “Памфлети”, “Карнавальний сел.”, “Нічні метелики”, вони вже найпопулярніші. “Імператорське місто”, “Процес”, “Силой”, “Аннен”, “Процесія в масках”, “Поїзд задоволень”, “Тріч”, одне краще іншого. Люди просто схиблені на віденській музиці”.

Серед найпопулярніших вальсів Йогана Штрауса називають і «Весняні голоси». Вперше твір виконано на благодійному концерті в театрі «Ан дер Він», де, як і раніше, він залишається обов’язковим атрибутом світських раутів і балів. Цей вальс в Європі ХХ і XXI століть став символом святкування Нового року.

Анжеліка Дітріх

У ХХ столітті на основі вальсів Штрауса створені балети. Шедеври Йоганна – це не просто музика для танців,  це самостійні твори, що мають художнью цінність.

У 1878 році померла Генрієтта, і несподівано для оточуючих, всього через шість тижнів, Штраус одружився на німецькій співачці Анжеліці Дітріх, з якою прожив недовгі п’ять років.

Аделі Дойч

Останній раз Штраус пішов під вінець у 62 роки. Його обраницею стала Аделі Дойч, вдова банкіра, яка виховувала доньку Алісу. Заради дружини-єврейки Йоганн поміняв і громадянство, і віру – перейшов з католицтва в протестантизм. На утрясання формальностей пішло п’ять років, тільки в 1887 році Штрауси змогли назватися чоловіком і дружиною. Штраус присвятив дружині вальс «Адель». Ні в одному з шлюбів  композитор не мав власних дітей.

Після смерті Йоганна Адель присвятила життя увічненню його пам’яті. У квартирі, де жила сім’я, вдова створила музей Штрауса, де збережені обстановка, музичні інструменти, партитури творів, особисті речі композитора і диригента.

У 1889 році Штраус видав твори свого батька в семи томах. Саме його він вважав головним розповсюджувачем класичної віденської танцювальної музики, яка стала популярною далеко за межами своєї батьківщини. Він завжди без тіні заздрості шанував талант і заслуги свого батька, підтримував творчість братів.

Йогану Штраусу вдалося здійснити свою мрію – довести світові, що поряд з танцювальною він може писати і серйозну музику. У 1892 році композитор представив публіці оперу «Лицар Пасман». А ще через 6 років завершив попередню версію балету «Попелюшка», до прем’єри якої, на жаль, не дожив.

Помер маестро в 73 роки, не подолавши пневмонії, на яку він захворів, простудившись по дорозі з вшанування 25-річного ювілею «Літучої миші». На цій пам’ятній виставі він в останній раз стояв за диригентським пультом. 3 червня 1899 року короля вальсів не стало. Могила Йогана Штрауса розташована на Центральному кладовищі Відня, поруч з могилами Йоганнеса Брамса і Франца Шуберта.

Йоганн Штраус створив такі чарівні музичні «перлини», які ніколи не втратять своєї привабливості. Кожен його вальс – це маленька, але яскрава історія, який в ній буде фінал, залежить від слухача. Легкість, безтурботність і неймовірна граціозність змушують слухати ці твори ще й ще, нескінченно. За своє життя Йоганн Штраус створив 496 творів, в тому числі 168 вальсів, 117 польок, 73 кадрилі, 43 марши, 31 мазурку, 15 оперет, комічну оперу і балет. Творіннями Штрауса захоплювалися найрізноманітніші композитори, від Оффенбаха до Вагнера, від Легара до Чайковського. Музичні шедеври Йоганна Штрауса і зараз продовжують займати лідируюче місце в репертуарі багатьох театрів.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *