Сьогодні мусульмани всього світу відзначають ід аль-адха, ід аль-кабір, ід аль курбан (араб. عيد الأضحى ), курбан-байрам (тюрк.) — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман (друге — ід аль-фітр).
Свято починається після 70 днів закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.
У ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у пам’ять про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.
До ритуалу свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов’язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, до того кров тварини обов’язково повинна збризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі.
На підтвердження цього обов’язку мусульманам наводять аяти Корану (3, 86):
| « | Вам не досягти благочестивості, поки не будете робити жертви з того, що любите | » |
Під час Курбан-Байраму узвичаєно відвідувати могили предків, робити візити до друзів, подарунки. Організовують святкову трапезу.
Історія свята
Згідно з Кораном, Архангел Джабраїл з’явився до пророка Ібрагімові у сні і передав йому веління від Аллаха принести в жертву сина. У Корані ім’я сина не названо, проте в переказі майже завжди називається старший син Ісмаїл. На противагу ісламським переказам, в іудейському переказі фігурує інший син пророка Ібрагіма Ісхак (Ісаак). Ібрахім відправився в долину Міна до того місця, де нині стоїть Мекка, і почав приготування. Його син, який знав про це, не пручався, бо був слухняний батькові та Аллаху. Однак це виявилося випробуванням від Аллаха, і, коли жертва була майже принесена, Аллах зробив так, щоб ніж не зміг різати, і тоді ангел Джабраїл(Архангел Гавриїл) дав пророку Ібрагіму барана для жертвоприношення.
Святкування
- Слід здійснити повне обмивання та одягнути чистий та святковий одяг.
- Такбір — звеличення Аллаха словами « Аллаhа акбар, Аллаhа акбар, Аллаhа акбар ля ілаhа ілля Ллаh ва-Ллаh акбар, Аллаху акбар ва-ли-Ллаh-ль-хьамд. Аллаhа акбар, Аллаhа акбар, Аллаhа акбар. Аллаhа акбар кабіран ва-льхамду-лі-Ллаh касьіран ва-субхьана-Ллаh букратан ва-ас’іла ». Такбір слід повторювати під час ранкової прогулянки до храму.
- Привітання мусульман словами «Такаббаль Аллаху Мінна ва мінкум» (нехай візьме Аллах від вас і від нас)
- Змінити маршрут свого звичайного шляху до місця спільної молитви. Джабір ібн абд-Аллах передав, що Пророк Мухаммед звичайно змінював шлях в день Ід аль-Адха (Аль-Бухарі, 986).
- У цей день також прийнято здійснювати повне обмивання, заколювати овець і їсти баранину, роздавати милостиню (ділитися частуванням з баранини).
Хутба зазвичай починається з прославлення Аллаха та пророка Мухаммеда, потім роз’яснюється походження хаджу та значення обряду жертвопринесення. Досвідчений імам-хатиб часто наділяє проповідь у форму римованої прози.