Вірш дня. Катерина Бабкіна

Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно. Абрикосів буде дедалі більше, і дика м’ята проростатиме крізь асфальт за містом, і чайки звичними колами над лиманом щовечора будуть злітати. Літо безкінечне. Поглянь лише на яблука і на груші, не було стільки груш, кажуть, з Другої світової. Море уночі приносить скельця, рожеві мушлі, ніби залишає привіти і Читати далі …