Щороку, у третю суботу квітня, відзначаємо Всеукраїнський день Довкілля. Це чудова нагода нагадати собі та іншим про особисту відповідальність за збереження та відновлення навколишнього середовища.
Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливають результати життєдіяльності людини.
В Україні, навколо нас, природа творить дива. До Вашої уваги 10 цікавих фактів з «Книги рекордів України».
Найдавніша квітка. Єдина рослина, яка мільйони років без будь-яких морфологічних змін існує у флорі України, – латаття біле, або лілея. Тропікогенний рід лілей з’явився на земній кулі 70-80 млн. років тому. Той відрізок часу геологи називають крейдяним періодом. Наприкінці крейдяного періоду відбулась велика перебудова рослинного світу, внаслідок чого з’являються квіткові, або покритонасінні рослини, які швидко потіснили усі інші види рослин, у тому числі папороті та хвойні. Спочатку лілеї були суходольними рослинами з прямостоячими стеблами. Оселялись вони на вологих місцях або поблизу водойм. Поволі переселялись на мілководдя, де ростуть і понині. Отже, водна стихія – це вторинна батьківщина лілей. При переселенні у воду їх прямостояче стебло перетворилося на лежаче кореневище, постійні корені змінилися додатковими. Дуже довгими стали черешки листків та квітконіжки. І тільки квітка залишилась без змін. Збереглась вона завдяки фізичним властивостям води, яка на дні водойм навіть у найлютіші зими не охолоджується нижче + 4ºС.
З озера Кургулуй, що на південному заході, витікає річка Велика Ріпіда і впадає в Дунай. Але під час повенів, коли рівень води в Дунаї стає вищим за рівень води в озері Кургулуй, річка повертає свою течію в зворотньому напрямку – від Дунаю до озера.
Найдавніша з приручених людиною тварин – собака. Людина приручила вовка 7-13, а можливо й 15 тис. років тому, в найбільшу холоднечу останнього зледеніння, тобто раніше, ніж навчилася землеробству й тваринництву, коли ще була мандрівним мисливцем. Коза, вівця та інші супутники людини були одомашнені вже пізніше.
Павук-«книголюб». Є серед домашніх павуків міні-павучок – оонопс доместикус. Завдовжки він не більше 2 мм, «одежина» його витримана у кармінно-червоних тонах. Цей «естет» вважається «книголюбом» за те, що майже все своє життя проводить серед книжок, особливо старовинних, і охороняє їх із заповзятливістю, гідною похвали. Адже мисливські угіддя оонопсів розташовані там, де пасуться синоїди, шкіроїди та інші шкідники книжок.
Гора-барометр. Ця чи не найдивніша гора розташована поблизу с. Дніпрова-Кам’янка на Дніпропетровщині. Вона має цікаву властивість – створювати шум у безвітряну погоду. Про гору-барометр місцеві мешканці кажуть: коли «Гостра» шумить – чекай зміни погоди. І вони ще ніколи не помилялись. Секрет цього явища полягає в тому, що узвишшя розташоване в районі повітряної течії, або простіше – на протязі. Цю особливість природи використовували спостережливі предки, вибираючи місце для будівництва вітряків. Досі в народі розповідають про чудо-млин, який колись стояв неподалік і безупинно крутився.
Найпрацелюбніша зі свійських тварин – бджола. Щоб приготувати 100 г меду, вона мусить взяти нектар приблизно з 1 млн. квітів й принести до вулика близько 15 тис. нош цього «напою богів». Якщо медоноси розташовані лише за 1,5 км від вулика (а інколи медоносні бджоли літають і на 8 км), тоді їхній шлях туди й назад становить 45 тис. км, а це перевищує довжину екватора.
Найбільше вітамінів міститься в плодах абрикоса – А, В, С, РР, Н, К, Е. З його насінин виробляють чудову олію.
Найтриваліший час без їжі серед ссавців у стані сплячки можуть прожити їжаки – 236 діб, байбаки – 210, ведмеді – 180.
Співучі піски. Це явище спостерігається в багатьох місцях світу. Подібне маємо і в Україні, поблизу Нікополя, на косі біля річки Лапінки, на одному з рукавів Дніпра. Спів цих, мабуть, найдавніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи ними, можна почути звуки, подібні на свист повітря, випущеного з автомобільної камери.
Рекорди живучості й пристосованості серед ссавців, безперечно належать щурам. Середній представник цього виду гризунів може пролізти у отвір діаметром 5-копійчаної монети, влізти цегляним муром , як сходами, проплисти близько 1 км й протриматися на воді 3 доби. Своїми гострими, як долото, зубами, які розвивають неймовірний тиск у 1688 кг/см², щур легко прогризає свинцеві труби й шлакобетонні блоки. Якщо його спустити в унітаз, він виживе й може повернутися тим же шляхом; якщо впаде навіть з п’ятого поверху, залишиться неушкодженим і здоровим. Деякі пастки на них – чудо технічної думки, їхні нори обкурюють газами, заливають водою, випалюють вогнеметами, опромінюють з метою стерилізації, знищують електричним струмом, заражають мікробами, але поки що переможця у цій давній війні людини з щурами немає.
Всеукраїнський день довкілля встановлений Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.
Джерела інформації:
Маценко Г.О. Книга рекордів України. Природа навколо нас / Маценко Георгій Олексійович – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. – 80 с.
https://nung.edu.ua/news/vseukrayinskyy-den-dovkillya-stosuyetsya-kozhnoho
Зображення з сайтів:
https://depositphotos.com/ua/vectors/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%B5_%28nymphaea_alba%29.jpg
http://www.turystam.in.ua/novyny/10006-2014-05-08-21-15-25
https://ukr.media/ukrain/360417/
