Микола Андрійович Римський-Корсаков
18.03.1844-21.06.1908
Микола Андрійович народився в місті Тихвін Новгородської губернії в сім’ї потомствених дворян. Старший його брат Воїн Андрійович став згодом морським контр-адміралом. Різниця у віці між братами становила 22 роки, тому Микола перебував під сильним впливом авторитету старшого.
Миколу з ранніх років готували до служби на флоті, але батько, який сам володів грою на фортепіано, з шести років прищепив любов молодшому синові до музики. Спочатку Микола захоплювався тільки церковним співом і російським фольклором. В 9 років хлопчик склав перший вокальний твір.
У 1856 році підлітка зарахували до Морського кадетського корпусу. Переїхавши до північної столиці, Римський-Корсаков занурився в культурне життя міста і став відвідувати оперний театр. Микола познайомився з музичними творами Джоаккіно Россіні, Джакомо Мейєрбера, Михайла Глінки, Людвіга ван Бетховена, Амадея Моцарта та Фелікса Мендельсона.
Юнак став брати уроки гри на віолончелі у педагога Уліха, потім займався у піаніста Федора Канилле. У 1862 році юнака спіткала важка втрата – помер батько майбутнього композитора. Мати і старший брат перебралися до Санкт-Петербурга.
У 1861 році відбулося знайомство Римського-Корсакова і Мілія Балакірєва, засновника співдружності «Могутня купка». Членами гуртка також стали Ц. А. Кюї і М. П. Мусоргський. Пізніше до співдружності приєднався А. П. Бородін. Ідеологом «Могутньої купки» став музичний критик В. В. Стасов.
До кінця навчання в морському училищі Микола завершив три частини Першої симфонії (оp.1) і відправився в кругосвітнє плавання на кліпері «Алмаз». Повільна частина симфонічного циклу була написана через півроку після відплиття.
Повернувшись через три роки до Санкт-Петербурга, Микола Андрійович занурюється в творчість. У перші ж місяці відбулася прем’єра Першої російської симфонії автора у виконанні оркестру під керуванням Мілія Балакірєва на концерті Безкоштовної музичної школи.
Під впливом наставника Римський-Корсаков заглиблюється у вивчення фольклору і створює симфонічну картину «Садко», музичний матеріал якої пізніше був використаний в однойменній опері.
Так як композитор від природи був наділений кольоровим слухом, йому було приємно експериментувати з системами лада. Винахід їм симетричного ладу надавав музиці фантастичне звучання.
Пізніше з-під пера музиканта з’являється сюїта «Антар» (Друга симфонія ор. 9). Оперний жанр композитор починає освоювати зі створення оркестровок творів Олександра Даргомижського і Цезаря Кюї.
Миколі Андрійовичу був потрібний помічник для інструментування кількох оперних номерів, і він звернувся до піаністки Надії Миколаївні Пургольд.
Спільна творчість вплинула на відносини молодих людей, в 1872 році відбулося весілля. В той же рік з’явилася перша опера Римського-Корсакова «Псковитянка». В основу лібрето лягла однойменна драма Льва Мея. Прем’єра опери відбулася через рік в Маріїнському театрі.
Особисте життя Миколи Римського-Корсакова склалося благополучно.
Через рік в сім’ї народився первісток – Михайло, який згодом став зоологом і лісознавцем. Дружина подарувала Миколі Андрійовичу доньку Софію, майбутню оперну співачку, сина Андрія, який пізніше освоїв професію музикознавця і став доктором філософських наук. Володимир, молодший син Римського-Корсакова 1882 року народження, працював альтистом в оркестрі Маріїнського театру. У 1884 році з’явилася на світ молодша дочка Надія. У подружжя Римських-Корсакова було ще двоє дітей – Святослав і Марія, померлих в дитинстві.
На початку 70-х років Микола Андрійович, отримавши запрошення від ректорату Санкт-Петербурзької консерваторії, стає професором навчального закладу, не маючи при цьому закінченої музичної освіти. За 35-річну викладацьку діяльність композитор виховав плеяду музикантів зі світовими іменами, в число яких увійшли Антон Аренский, Олександр Глазунов, Михайло Гнєсін, Олександр Гречанінов, Михайло Ипполитов-Іванов, Анатолій Лядов, Микола Мясковський, Сергій Прокоф’єв, Ігор Стравінський.
Разом зі студентами, яким Микола Андрійович викладає композицію, інструментування і оркестровку, композитор сам удосконалює професійну майстерність. Музикант присвячує перші роки викладання написанню поліфонічних, вокальних творів; створює концерти для фортепіано, кларнета, тромбона; квінтет і секстет для інструментального ансамблю. У 1873 році виходить Третя симфонія автора (op. 32).
У 1874 році Римський-Корсаков встає за диригентський пульт. Через шість років талановитий музикант вже виступав з оркестром в Москві, на «Всесвітній виставці» в Парижі, на «Concerts populaires» в Брюсселі. В середині 70-х композитор готує до випуску партитури опер Михайла Глінки.
У 80-ті роки з’являються симфонічні твори Римського-Корсакова, які здобули композиторові світову славу: оркестрова сюїта «Шехеразада», «Іспанське капричіо», увертюра «Світле свято», а також опери «Травнева ніч», «Снігуронька», «Млада» .
У ці роки Микола Андрійович співпрацює з Придворною співацькою капелою, керує Біляївським гуртком, управляє «Російськими симфонічними концертами» в Санкт-Петербурзі.
Початок 90-х років ознаменувався спадом творчої діяльності композитора. У цей час з’являються філософські і теоретичні праці майстра, Микола Андрійович створює нові редакції ряду колишніх творів.
В середині 90-х років починається новий етап оперної творчості Римського-Корсакова: з’являються опери «Ніч перед Різдвом» (1895), «Садко» (1896), «Моцарт і Сальєрі» (1897), «Царська наречена» (1898).
На початку XX століття Римський-Корсаков складає останні казкові опери: «Кащей безсмертний» (1902), «Сказання про невидимий град Кітеж …» (1904), «Золотий півник» (1907). Популярність здобула тема інтермедії для опери «Казка про царя Салтана» (1900), яка отримала назву «Політ джмеля».
З початком революційного руху в Росії в 1905 році Римський-Корсаков виступив на підтримку страйкуючих студентів вузу, в результаті чого був звільнений з консерваторії.
Генерал-губернатор Петербурга Д. Ф. Трепов, який назвав композитора «небезпечним революціонером», наказав встановити за ним негласний поліцейський нагляд і заборонив виконання в столиці його творів. Тоді в інших містах народилася традиція вислуховувати його твори стоячи.
У травні газета «Русское слово» писала: «М.А.Римский-Корсаков відхилив усі пропозиції, пропозиції, зроблені йому іноземними вищими навчальними закладами, зайняти там посаду професора, а в деяких місцях навіть керівника цих закладів …»
Через деякий час композитор повернувся до рідної консерваторії.
Композитор помер 21 червня 1908 року від інфаркту, який отримав після звістки про те, що опера «Золотий півник» заборонена до постановки. В цей час Микола Андрійович перебував в заміській садибі в Лубенському.
Могила музиканта спочатку перебувала в Санкт-Петербурзі на Новодівичому кладовищі, потім останки перепоховали в Некрополі майстрів мистецтв Олександро-Невської лаври.
Дружина пережила Миколу Андрійовича на 11 років і померла від віспи. Квартира на Заміському проспекті Санкт-Петербурга, де жили Римські-Корсакови в останні роки, після революції була заселена приїжджими. Тільки в 1971 році там розмістився музей композитора, де була відновлена обстановка часів життя Миколи Андрійовича. У квартирі розміщені рукописи знаменитих опер і фото з сімейного архіву музиканта.
Микола Андрійович Римський-Корсаков – автор п’ятнадцяти опер, трьох симфоній, ряду симфонічних творів, збірок «100 російських народних пісень» і «40 народних пісень», а також 80 романсів.
Список літератури:
Кунин, И.Ф. Николай Андреевич Римский-Корсаков /И.Ф.Кунин. – М.: Музыка, 1979. – 128 с.
Николай Андреевич Римский-Корсаков: альбом. – М.: Музыка, 1988. – 192 с.
Оперы Н.А. Римского-Корсакова: путеводитель. – М.: Музыка, 1975. – 478 с.
Римский-Корсаков, Н. Летопись моей музыкальной жизни / Н.Римский-Корсаков. -М.: Музыка, 1982. – 440 с.
Сказка в творчестве Н.А. Римского-Корсакова. – М.: Москва, 1987. – 93 с.
Соловцов, А.А. Николай Андреевич Римский-Корсаков: очерк жизни и творчества / А.А. Солоцов. – М.: Музыка, 1984. – 400 с. – (Классики мировой музыкальной культуры).
Шумская, Н. “Садко” Н.А. Римского-Корсакова: путеводитель / Н.Шумская. – М.: Музыка, 1982. – 77 с. – (Путеводители по операм и балетам).
Римский-Корсаков, Н.А. Майская ночь: опера в 3-х действиях по повести Гоголя [партитура] / Н.А. Римский-Корсаков. – М.- Л.: Гос. муз. изд-во, 1948.
Римский-Корсаков, Н.А. Романсы: для голоса в сопровождении фортепиано. Вып.1[партитура] / Н.А. Римский-Корсаков. – М.: Музыка, 1991. – 128 с.
Римский-Корсаков, Н.А. Снегурочка= (Весенняя сказка): опера в 4-х действиях с прологом [ноты] / Н.А. Римский-Корсаков. – М.: Музгиз, 1949. – 402 с.