Вадим Кирилович Стеценко
15.04.1914 – 30.03.1984
15 квітня 2019 року виповнилося 105 років від дня народження видатного українського скрипаля і педагога, фундатора сучасної національної школи скрипкового мистецтва, професора Національної музичної академії України Вадима Кириловича Стеценка. Саме завдяки його багаторічним творчим, організаційним, науково-методичним і педагогічним зусиллям було закладено фундамент визнання і майбутнього світового лідерства скрипкового мистецтва незалежної України.
Народився Вадим Стеценко в с. Головорусава Вінницької області в родині композитора, хормейстера і священика Кирила Григоровича Стеценка. У восьмирічному віці втратив батька. Закінчив Першу київську трудову школу в 1928 році, музичний технікум – в 1932 році і Київську консерваторію в класі скрипки проф. Д. С. Бертьє – 1936 року.
Вадим Кирилович із 1936 року викладав скрипку в Київській середній спеціальній музичній школі, а в 1940 році захистив кандидатську дисертацію.
Вадим Стеценко концертує як соліст камерного ансамблю. Працює він також і як журналіст-музикознавець, бере участь у фольклорних експедиціях. У вересні 1941 року Вадим Стеценко потрапив до німецького полону, але вже з квітня 1942 року працює викладачем Київської консерваторії. Та все ж таки 1943 року Вадим Стеценко був вивезений німцями до Польщі та Чехословаччини.
З лютого 1946 року працює у Львівській опері, а потім з 1947 року – в консерваторії. Викладав скрипку, альт, квартет, камерний ансамбль, історію та теорію скрипкового виконавства.
У 1959 році Вадим Стеценко відновив педагогічну діяльність у Київській консерваторії, де керував кафедрою скрипки в часи її найбільшого розквіту. Серед учнів Вадима Стеценка – музичні виконавці світового рівня: Аркадій Винокуров, Сергій Дяченко, Кирило Стеценко, Ігор Симович, Юрій Булка, Юрій Гольда.
Дослідження Вадима Стеценка в царинах історії, теорії та педагогіки скрипкового виконавства: “Методика навчання гри на скрипці”, “Джерела скрипкового концерту”, “Закономірності інтонування на скрипці” та “Історія скрипкового мистецтва” здобули заслужене визнання фахівців у країні та поза її межами. Впродовж усього життя видатний скрипаль і педагог дбав про захист української культурних та духовних традицій, а також доклав чималих зусиль до їх примноження.
Все життя Вадим Кирилович захоплювався шахами (мав 1-й розряд), фотографією, красою природи, річковим човнярством. Був футбольним болільником.
Іноді здається, що подвижницька праця Вадима Кириловича загубилась у промінні слави його знаменитого батька, класика української музики,
композитора Кирила Стеценка. Але саме Вадимові Стеценку судилося розвинути родинну традицію, виховавши цілу династію першокласних музикантів. Його діти Кирило, Галина та Олександра, відомі в Україні як „Тріо Стеценків”, пропагують українське виконавське мистецтво в Португалії та Канаді. Не менш обдарованими виявилися й онуки – лауреат Всеросійського конкурсу піаністів Тетяна Степанова викладає в Чикаго, концертуючий скрипаль Денис Стеценко працював в Лісабоні (має свою групу, яка виконує музику народів світу), а гітарист Максим Стеценко у Львові здійснював свої перші артистичні кроки.
Узагальнюючи життєвий шлях Вадима Стеценка та підсумовуючи його багаторічні творчі, організаційні, науково-методичні та педагогічні зусилля, стає очевидним, що він закладав основи для визнання і майбутнього світового лідерства скрипкового мистецтва незалежної України.
Благодійний концерт присвячений пам’яті професора Національної музичної академії України був запропонований для аудиторії Львова і Києва у 2004 році нащадками ювіляра: заслуженим артистом України, скрипалем Кирилом Стеценко, піаністкою Галиною Стеценко, скрипалем Денисом Стеценко та гітаристом Максимом Стеценко. У програмі прозвучали твори Вівальді, Генделя, Паганіні, Лисенка, Стеценка та Скорика.