Продовжуємо тішити вас перекладами улюблених віршів від Сергія Грачова.
На черзі – українська версія “Баллады о прокуренном вагоне” Олександра Кочеткова.
***
– Як сумно, любонько, як чудно,
Корінням, верховіттям спільним –
Як сумно, любонько, як чудно
Ділитись навпіл тартаком.
Не гоїться на серці садно,
Проллється сльозами повільно,
Не гоїться на серці садно –
Пече палючим кипенем.
– Доки жива, з тобою буду –
Кров і душа постійно спільно, –
Доки жива, з тобою буду –
Любов і скін завжди удвох.
Ти понесеш, любко, суцільно,
Ти понесеш з собою всюди,
Ти понесеш з собою всюди
Вітчизну, соловейка тьох.
– Якщо ж мені укритись нічим
Коли від суму став безсилий,
Якщо ж мені укритись нічим,
Від стуми, браку теплоти?
– За розставанням буде стріча,
Не забувай мене, мій милий,
За розставанням буде стріча,
Вернемось разом – я і ти.
– Якщо я враз безвісно кану –
Зорин поваби всім відомі, –
Якщо я враз безвісно кану
За безліч зір, в Чумацький шлях?
– За тебе я молитись стану,
Щоб манівцем не йшов додому,
За тебе я молитись стану,
Щоб в вороттях не трафив шляк.
В труському, димному вагоні
Він став бездомним і смиренним,
В тряському, димному вагоні
Він напівплакав, напівспав,
Експрес зненацька на уклоні,
Знагла зігнувся жаским креном,
Експрес зненацька на уклоні,
Коліща з рейок відірвав.
Нелюдська, неможлива сила!
Нівечить всіх давильня лячна!
Нелюдська, неможлива сила
Земне відкинула з землі.
Від бід нікого не укрила
Обітниця стрічатись вдячна,
Від бід нікого не укрила
Рука, що кличе вдалині.
Закоханих не розлучайте!
Закоханих не розлучайте!
Закоханих не розлучайте!
Рідніться кров’ю ніби вщент, –
Щораз назавжди ся прощайте!
Щораз назавжди ся прощайте!
Щораз назавжди ся прощайте!
Коли відходите на мент!