Айзек Азімов
02.01.1920 – 06.04.1992
“Поки мене не опублікували, я нічого не знав про книги і курси з письменницького ремесла … Вони б зіпсували мій вроджений стиль, змусили дотримуватися обережності, обмежили б мене правилами.”
(А.Азімов)
Майбутній письменник-фантаст народився в Білорусії, неподалік від Могильова, в містечку Петровичі, в єврейській родині. Його батьки працювали мельниками. Хлопчика назвали ім’ям покійного діда з боку матері. Російською мовою батьки з ним не говорили, першою мовою для Айзека (Ісхака) став ідиш, а першою літературою – розповіді Шолом-Алейхема.
У 1923 році сім’я іммігрувала до Сполучених Штатів. Незабаром вони відкрили власний кондитерський магазинчик в Брукліні. Так як за правилами дітей до школи приймали з шести, батьки Айзека переправили дату народження сина на 1919 рік, щоб хлопчик пішов до школи на рік раніше. У 1935-му Азімов закінчив десятий клас і почав вчитися в коледжі, який, на жаль, через рік закрили. Азімов вступив до хімічного факультету Колумбійського університету в Нью-Йорку, де отримав в 1939 році ступінь бакалавра, а в 1941 році – магістра з хімії та вступив до аспірантури.
Проте через рік Айзек переїхав до Філадельфії, де працював хіміком у військовій судноверфі. 1945 і 1946 роки Айзек віддав службі в армії, після чого повернувся до Нью-Йорку і продовжив вчитися. У 1948-му Азімов закінчив аспірантуру і подав документи на постдокторат на відділення біохіміі.Тоді ж він почав викладати в університеті Бостона, де пропрацював довгі роки.
У 1939-му було опубліковано перше оповідання Айзека Азімова «В полоні у Вести», якеоднак не принесло письменникові особливої популярності. Його оповідання «Прихід ночі» (1941) справило фурор в середовищі шанувальників фантастичного жанру. Це була розповідь про планету, ніч на якій приходить один раз в 2049 років. «Прихід ночі» згодом буде неодноразово включений в численні антології і збірники, а також переживе дві спроби екранізації (на жаль, невдалих). У 1968 році оповідання навіть назвуть кращим з коли-небудь опублікованих в цьому жанрі. І хоча «Прихід ночі» не був улюбленим твором Азімова в своїй творчості, він назве цю його «водорозділом» в літературній кар’єрі.
За сформованою в середовищі фантастів традиції твори про роботів розповідали про повстання штучного інтелекту і про бунти, спрямовані проти людей. Але цей погляд змінився незабаром завдяки виходу творів Азімова про роботів: «Роббі» (1939) і «Брехун» (1940).
Останнє оповідання присвячене роботу, який умів читати думки людей. Тут Азімов вперше сформулює так звані три закони робототехніки, які він приписав письменникові Джону Кемпбеллу, хоча той, в свою чергу, наполягав на авторство Азімова:
- робот не може заподіяти шкоду людині або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині було завдано шкоди;
- робот повинен коритися всім наказам, які дає людина, крім тих випадків, коли ці накази суперечать Першому Закону;
- робот повинен піклуватися про свою безпеку в тій мірі, в якій це не суперечить Першому або Другому Законам.
Тоді ж з’явилося і слово «роботехника», яке згодом увійшло до словників англійської мови. А після виходу перших оповідань Айзека Азімова роботи в літературі почнуть підкорятися тим самим трьом законам, ставши більш доброзичливими.
У 1942 році письменник приступає до серії фантастичних романів «Підстава» (або «Академія»). Спочатку він задумував цю серію самостійною, але в 1980-му «Підставу» буде об’єднано з уже написаними розповідями про роботів.
У 1942 році Айзек Азімов зустрів першу справжню любов – Гертруду Блюгерман. У цьому шлюбі народилися дочка Робін Джоан і син Девід.
З жовтня 1945 року по липень 1946-го Азімов служив в армії. Після повернення до Нью-Йорку він продовжив освіту: в 1948 році закінчив аспірантуру, отримавши ступінь доктора філософії, і вступив до постдокторат як біохімік. У 1949 році Азімов влаштувався викладачем на медичний факультет Бостонського Університету, де в грудні 1951 року став асистентом, а в 1955 році – доцентом. У 1958 році університет перестав йому платити зарплату, але формально залишив на колишній посаді. До цього моменту доходи Азімова як письменника вже перевищували його університетську зарплату. У 1979 році йому було присвоєно звання професора. У 1970 році Азімов розлучився з дружиною і майже відразу 
став жити з Дженет Опал Джеппсон, психіатром за професією. З Дженет він познайомився ще у 1959 році. У 1973 році пара розписалася. Від цього шлюбу не було дітей.
Письменник пішов з життя 6 квітня 1992-го. Причиною смерті Айзека Азімова лікарі назвуть серцеву та ниркову недостатність, ускладнену віл-інфекцією, якою письменника випадково заразили в 1983-му під час операції на серці.
Смерть Айзека Азімова потрясла шанувальників, яким у спадок залишилися лише книги великого письменника.
Список літератури:
Азимов, А. В начале: [автор комментирует Библию]/ Айзек Азимов. – М.: Политиздат, 1989. – 373 с.: ил. – (Библ. серия).
Азимов, А. В плену у Весты: научно-фантастические рассказы/ Айзек Азимов. – М.: МЦ «Акция», 1991. – 142 с.
Азімов, А. Друга фундація: роман / Айзек Азімов. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 224 с.
Азимов, А. Избранное /Айзек Азимов. – М.: Мир, 1989. –524 с.: ил.
Азимов, А. Конец вечности; Я – робот / Айзек Азимов. – М.: МП «Всё для вас», 1992. – 384 с.
Азимов, А. Конец вечности; Сами боги: научно-фантастические романы / Айзек Азимов. – М.: Правда, 1990. – 478 с.: ил. – (МП: Мир приключений).
Азімов, А. Кінець вічності: вибрані твори / Айзек Азімов. – К.: Дніпро, 1990. – 767 с. – («Фантаст. Пригоди. Детектив»).
Азимов, А. Космическая терапия; Сами боги: романы / Айзек Азимов. – З.: Ковчег, 1994. – 392 с.
Азимов, А. Краткая история химии: развитие идей и представлений в химии / Айзек Азимов. – М.: Мир, 1983. – 189 с.: ил.
Азимов, А. Лаки Старр-Космический Рейнджер: в 2 т. / Айзек Азимов. – Пермь: Кн. мир, 1992.
Азимов, А. Мир азота / Айзек Азимов. – М.: Химия, 1981. – 156 с.: ил. – («Науч.-попул. лит».).
Азимов, А. Немезида: роман / Айзек Азимов. – М.: Мир, 1993. – 496 с.
Азимов, А. Основание: роман / Айзек Азимов. – М.: Центрполиграф, 2003. – 302 с.
Азимов, А. Основатели: роман / Айзек Азимов. – М.: Транспорт, 1991. – 288 с.
Азимов, А. Основатели: роман / Айзек Азимов. – Ростов-н/Д.: Гермес, 1991. – 593 с.
Азимов, А. Путеводитель по Библии: (Ветхий Завет, гл. 1-11, Ветхий Завет, гл. 12-39, Новый Завет) / Айзек Азимов. – М.: Центрполиграф, 2014. – 1182 с.
Азимов, А. Сами боги: роман / Айзек Азимов. – М.: Профиздат, 1992. – 320 с.
Азимов, А. Сборник научно-фантастических произведений: Ч.I / Айзек Азимов. – К.: МП «ПресСта», 1991. – 256 с.
Азимов, А. Сборник научно-фантастических произведений: Ч.2 / Айзек Азимов. – К.: МП «Альтерпресс», 1991. – 240 с.
Азімов, А. Фундація: роман / Айзек Азімов. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 224 с.
Азімов, А. Фундація та імперія: роман / Айзек Азімов. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 224 с.
Азімов, А. Я, робот: наук.-фантаст. оповідання / Айзек Азімов. – К.: Веселка, 1987. – 271 с.: іл – («Пригоди. Фантаст.»).
Азимов, А. Язык науки /Айзек Азимов. – М.: Мир, 1985. –280 с.: ил. – («В мире науки и техники»).