Уперше опубліковано 1928 року.
Не можна бути вільним, якщо маєш тіло. Можливо, саме в цьому й суть роману “Місто”. Хоча насправді роман про те, як Степан із села приборкував і клав собі до ніг велике місто. Тонкий і віртуозно виписаний текст про те, як нелегко ведеться у світі людям із різними світоглядами, і як сільська молодь торує собі міський шлях.
Тему Підмогильний обрав недаремно: у 20-ті роки ХХ століття молодь масово рушила із сіл до міст у пошуках щастя. І якщо думаєте, що сто років тому проблеми у новоспечених молодих містян кардинально відрізнялися від клопотів сьогоднішньої молоді, то помиляєтеся. Різняться хіба що атрибути статусності: тоді просто ще не винайшли iPhone і не існували BMW на литовських номерах. Психологія ж, мотивація, засоби досягнення цілей і способи їхньої реалізації були такими ж. Почитайте – і переконаєтеся.
Нерекомендовано читати тим, хто переконаний, що питання гендерної рівності й сексуальної орієнтації – монополія ХХІ століття.
Сподобається шанувальникам вишуканої мови, довгих філософських цитат і якісно виписаних сюжетних ходів.