Ніл Гейман
народ.10.11.1960 р.
«Місто без книгарні і не місто зовсім, якщо хочете знати мою думку. Воно, хоч греблю гати, може звати себе містом, але, якщо в ньому книгарні таки не має, воно саме знає, що жодної живої душі йому не обдурити.»
(Ніл Гейман)
Ніл Гейман народився в місті Портчестер (Англія), в єврейській родині вихідців зі Східної Європи. Дідусь Геймана був бізнесменом – власником власної мережі продуктових магазинів, де працював його син, батько Ніла – Девід. Через деякий час, в 1965-му, Девід з дружиною Шілой Гольдман, яка була фармацевтом, відкрили фірму з виробництва та розповсюдження вітамінів. Релігією сім’ї, за твердженням Ніла, були саєнтологія і іудаїзм.
Ніл почав читати з чотирирічного віку: замість того, щоб грати в іграшки, маленький хлопчик «ковтав» книги. Коли Гейману виповнилося десять, в його руки потрапив твір містика Денніса Уїтлі, який справив на нього колосальний вплив. У числі улюблених авторів були і Джон Толкін, і Клайв Стейплз Льюїс, і Льюїс Керролл. Ставши доросліше, він почав читати Аркадія і Бориса Стругацьких і «Майстра і Маргариту» Михайла Булгакова.
Саме любов до читання допомогла Нілу стати чи не найкращим учнем у класі. Шкільні підручники були їм прочитані задовго до того, як вивчалися іншими дітьми. Але після закінчення школи Гейман відмовився від можливості здобути вищу освіту на користь журналістики: він відразу влаштувався кореспондентом в британське видання.
Однак пройшло цілих шість років, перш ніж його перша професійна публікація – інтерв’ю з Робертом Сілвербергом – з’явилася в англійському виданні журналу Penthouse в 1984 році.
В цьому ж році Гейман закінчив свій перший твір – біографію групи Duran Duran і своє перше оповідання – Featherquest, надруковане в Imagine.
У 1985 році Гейман вирішив зайнятися коміксами. Він опанував літературу, присвячену принципам створення коміксів, і познайомився з Аланом Муром, який дав йому ряд практичних порад. Спочатку Гейман заявив про себе як сценарист коміксів і інших графічних романів.
В 1986 році виходить випуск №488 комікса 2000AD. Гейман створює оригінальну серію коміксів: він бере порядком призабутого героя жахів 30-х, і в 1989 з’являється перший номер коміксу Sandman. Видавцем його стало видавництво DC (Detective Comics).
Зазначена нагородами серія The Sandman розповідає про Морфея – антропоморфну 
персоніфікацію Сну. Серія почалася в 1989 і була закінчена в 1996 році: 75 випусків звичайної серії, спеціальний випуск і два мальованих оповідання зібрані в 10 томів і до сих пір залишаються в пресі. Sandman став користуватися неймовірною популярністю, розходячись багатотисячними (а пізніше і мільйонними) тиражами. У 1991 році дев’ятнадцятий випуск навіть завоював World Fantasy Award – це був перший в історії випадок, коли престижну літературну нагороду дали коміксу.
Попутно Ніл Гейман випускає графічний роман Violent Cases (разом з художником Дейвом МакКіном) і публіцистичну книгу Do not Panic: The Official Hitch-Hiker’s Guide To The Galaxy Companion – чудове дослідження, присвячене творчості англійського письменника-фантаста Дугласа Адамса. За цю книгу Ніл Гейман отримав значний гонорар і пообіцяв, що коли-небудь буде писати не тільки комікси, а й романи.
У 1990 році Ніл Гейман разом з Террі Пратчеттом випустив роман «Добрі передвісники» (Good Omens) – гумористичну історію про прийдешній … кінець Світу. Книга розповідає читачам в жартівливій формі про ангела і демона, що намагаються запобігти апокаліпсису.
Приблизно в цей час надуспішного творця коміксів почали відвідувати думки про зміну роду занять.
«Був період – вісім або дев’ять років, коли я працював дуже багато як письменник коміксів. І я дуже добре це робив. З іншого боку, коли я писав Sandman, то існувало ще безліч речей, які я хотів зробити, але у мене не було на це часу.»
Однією з перших книг Ніла Геймана став роман-міське фентезі «Задвірья», або в іншому перекладі «Небудь-де» (Neverwhere (1996). У ньому автор показав себе перш за все відмінним оповідачем, створивши світ, де в сучасному Лондоні існує прихована, магічна сторона . Сюжет розповідає про лондонського працівника Річарда Мейхью, який при випадкових обставинах зустрічається з незвичайною дівчиною, яка прибула з паралельного світу. Твір можна назвати справжньою одою міським легендам і міфам, тут чарівний і трохи божевільний король живе в занедбаному вагоні метро, під мостами мешкають тролі, а в катакомбах – ангели.
Цей готичний хоррор про похмурі і сірі лондонські підземелля отримав вельми схвальні відгуки і був номінований на British Fantasy Award, Bram Stoker Award і Mythopoeic Award.
Гейман також створює сценарій одного з епізодів серіалу «Вавилон – 5» і англійський варіант перекладу культового японського мультфільму «Принцеса Мононокі» (Princess Mononoke), за що був номінований на Nebula Award.
Ніл Гейман і Аманда Палмер
Ніл Гейман не виставляє своє особисте життя напоказ. Про перший шлюб з Мері Макграт йдеться мало, але відомо, що від Мері у письменника є троє детей. В 1992 році письменник перебрався до Сполучених Штатів. Це рішення було пов’язане з тим, що друга дружина Геймана (співачка Аманда Палмер, солістка колективу Dresden Dolls – американка, письменник-фантаст Дуглас Адамс, з яким Ніл тісно співпрацював, теж перебрався з Англії до Санта-Барбари, до того ж Ніл Гейман сподівався здійснити свою мрію про новий дім, який би нагадував будинок сімейки Адамсів…
У 1991-1997 роках Гейман написав роман-казку «Зоряний пил», який в 1999 році був удостоєний премії Mythopoeic Award. Тут є все, що сподобається фанату надприродного: гобліни, ельфи, привиди, єдинороги та інші казкові істоти, і в 2007-му режисер Меттью Вон переніс сюжет Геймана на екрани телевізорів.
У 1997 році Гейман написав свою першу книгу для дітей – графічний роман The Day I Swapped My Dad For Two Goldfish, а трохи пізніше вийшла Stardust – казкова історія про фей, призначена вже для підлітків і удостоєна в 1999 році Mythopoeic Award.
Найвідоміший роман Ніла Геймана – «Американські боги» був виданий в 2001 році. Він відразу заслужив визнання критиків і удостоївся кількох престижних премій, в тому числі премій Hugo Award (2002) і Nebula Award (2002). У романі письменник повертається до теми сучасної міської міфології. За сюжетом божества різних міфологій живуть поруч з людьми і навіть поступово освоюють людські професії. Головний герой, аутсайдер по імені Тінь, звільняється з в’язниці і дізнається страшної звістки – його дружина Лора і друг Роббі загинули в результаті нещасного випадку. Викинутий на узбіччя життя Тінь намагається почати життя з чистого аркуша і зв’язується з містером Середовищем, який є втіленням бога Одіна. В кінцевому підсумку головний герой дізнається, що Америку населяють боги Старого Світу, але оскільки люди в них не вірять, вони втратили колишню міць. Головна мета Одіна полягає в тому, щоб зібрати всіх «старих» богів, щоб битися з «новими» – Інтернетом, мас-медіа та іншими проявами технологій.
Міфологію також зачіпають книга «Діти Ананси» і відомий комікс письменника «Пісочна людина».
У 2002 році побачила світ ще одна знакова робота письменника – повість «Кораліна» (Coraline), яку критики охарактеризували визначенням: «Аліса в Країні Чудес», написана Стівеном Кінгом». За мотивами повісті був випущений касовий мультфільм «Кораліна у світі кошмарів» (режисер Генрі Селік).
Через шість років (2008) Ніл Гейман написав іншу дитячу книгу ( «Історія з кладовищем»), не втративши своєї родзинки: геній літератури знову наділив свого персонажа оригінальним ім’ям, на цей раз увазі читачів постав хлопчик, якого звуть Ніхто Оуенс. Батьків головного героя вбивають, і хлопчик залишається один: Ніхто врятувався, бо заповз на кладовище і сховався від злочинців. Але сімейство привидів, що живуть біля могил, не могло залишитися байдужим до долі немовляти, тому примари містера і місіс Оуенс взяли Ніхта під опіку. Також про дитину дбав екстравагантний вампір на ім’я Сайлес. До речі, ця ідея прийшла до Ніла Геймана спонтанно: одного разу він подумав, що зможе написати щось схоже на «Книгу джунглів», перемістивши місце дії на землю вічного спочинку.
Ніл Гейман випустив збірки оповідань «Дим і дзеркала» (1998), «Тендітні речі» (2006), працював сценаристом знаменитих серіалів. Він став автором двох епізодів багатосерійного фільму «Доктор Хто», а також написав сценарій до фільмів «Беовульф» (2007) і «Дзеркальна маска» (2005).
Ніл Гейман – різноплановий письменник. Всі його нагороди не помістилися б на одній полиці. У послужному списку Нілу більше десяти відзнак, серед яких – премія Брема Стокера, «Медаль Карнегі», «Медаль Джона Ньюбері», «Локус» і багато інших.
Список літератури:
Гейман, Н. Американські боги: роман / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2018. – 696 с.
Гейман, Н. Дітлахи Анансі: роман / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2019. – 448 с.
Гейман, Н. Добрі передвісники. Грунтовні й вичерпні пророцтва Агнеси Оглашенної, відьми: роман / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2019. – 472 с.
Гейман, Н. Зоряний пил: роман / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2018. – 240 с.
Гейман, Н. Книга кладовища: роман / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2018. – 352 с.
Гейман, Н. Небудь-де: роман / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2017. – 432 с.
Гейман, Н. Обережно, тригери!: збірка оповідань / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2018. – 368 с.
Гейман, Н. Океан у кінці вулиці: роман / Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2019. – 256 с.
Гейман, Н. Скандинавська міфологія/ Ніл Гейман. – К.: КМ-Букс, 2018. – 256 с.