Ілюстрація до твору Тараса Шевченка «Причинна», що увійшла до збірки поезій 1934-го року видання, – українського художника-графіка Василя Ілліча Касіяна (електронна копія – ресурс НБУ ім. Ярослава Мудрого)
“Реве та стогне Дніпр широкий” – знана в усьому світі українська пісня. Вона вважається народною і сприймається настільки урочисто, що мимоволі слухач підіймається з місця. Те, що автором слів є геніальний Тарас Шевченко більшості відомо, але й неперевершена музика має автора. І ось історія цієї пісні.
У Києві господарювала осінь. Неподалік славнозвісної Володимирської гірки на одному з пагорбів стояв високий, стрункий молодий чоловік. Рвучкий вітер шарпав поли його плаща, куйовдив русявий чуб. Погляд чоловіка був прикутий до широкого розгніваного Дніпра, що котив вали сизо-білих спінених хвиль, бився у береги. Вітер нахиляв додолу високі верби, зривав з них листя, без жалю жбурляв їх у бурхливу річку.
Саме своєю могуттю, розбурханістю велика ріка дуже вразила гостя, одесита, викладача російської та латинської мов, композитора Данила Івановича Крижанівського; він уперше в житті побачив Дніпро, про який так багато чув розповідей своїх друзів, знав із книг. До Києва Данило Іванович приїхав, щоб видати збірку своїх творів. Відвідав давнього знайомого і доброго приятеля, видатного українського драматурга, талановитого артиста Марка Лукича Кропивницького. Від нього дізнався, що незабаром його трупа має приїхати до Одеси; тоді пообіцяв, що обов`язково відвідає усі вистави та ще й на них запросить своїх друзів і знайомих.
Актори прибули до Одеси. Йшла вистава. У залі сидів Данило Іванович Крижанівський. Слухав, як Марко Кропивницький піднесено читав чудовий поетичний вступ до балади «Причинна» Тараса Шевченка:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма.
Так, геніальний поет зумів звичайними словами змалювати, передати могутність розбурханого Дніпра. У Києві з Володимирської гірки саме таким в негоду його бачив Данило Іванович. Тут, у залі, він знову наче побачив цю річку, і в душі почала народжуватися могутня мелодія, що прагнула якомога швидше вирватися на простір, піти до людей…
Прийшов додому, сів за рояль. Грав і співав. В душі була така радість, якої ще не відчував ніколи. Зверху над нотами твору «Реве та стогне Дніпр широкий» старанно написав: «Присвячую Марку Кропивницькому».
А наступного дня вранці завітав до Марка Лукича. Той наспівав подаровану пісню, міцно обійняв тридцятирічного композитора, вигукнув:
– Та Ви цим твором прославили і обезсмертили своє ім`я та й ще раз нашого славного великого Кобзаря!
Видатний драматург і актор Марко Кропивницький вирішив пісню з нотами видати чималим накладом. Пісня була надрукована на гарному папері. Та радість була передчасною. Поліція конфіскувала і знищила увесь наклад. Така ж сумна історія повторилася і вдруге.
Та, однак, Марко Лукич, вирішив особисто виконати пісню в Одесі. У робітничому районі на Пересипі його театр якраз орендував приміщення. Звичайно, на виставах обов`язково був присутній поліцейський наглядач, що завжди сидів у першому ряду. І ось на сцену вийшов Марко Лукич і заспівав «Реве та стогне Дніпр широкий».
Голос співака лунав особливо твердо й могутньо. Глядачі мимоволі підвелися з місць. Поліцейський наглядач на мить скам`янів, розгубився. А опам`ятавшись, гнівно затупотів ногами, засвистів у свисток. Він вимагав негайно припинити цей спів. Однак на його погрози ніхто не звертав уваги. Люди ще й почали підспівувати, бо багато хто з них любив і знав напам`ять твори Тараса Шевченка. Поліцейський вибіг з театру, повідомив околоток, що у театрі чиниться зухвале «неподобство», – співають малоросійською мовою (тобто українською) крамольну пісню Шевченка. Швидко прибув загін поліції, увірвався до театру з криком: «Разойдісь!». Та «неподобство» не вдалося припинити…
З Одеси в 1886 році із робітничого Пересипу неповторна, чудова, лірична перлина одесита Данила Івановича Крижанівського пішла у люди, нині її співають на всіх п`яти континентах.
В 1886 році вперше разом були надруковані текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського.
Матеріал взято з книги:
Капустін В.С. Одна на цілий світ : зб. худож. нарисів про творців українських пісень, що стали народними / Володимир Семенович Капустін ; вступ. слово М.Ф. Галюк. – К. : Криниця, 2003. – С. 30 – 32.