26 березня виповнюється 150 років від дня народження американського поета Роберта Фроста. Уже в 1920-х pоках його визнали живим класиком Америки, творчість якого слід вивчати у школі.
Роберт Фрост – найбільший американський поет ХХ століття, почесний доктор багатьох університетів США та Англії, лауреат національних і міжнародних літературних премій, автор одинадцяти окремих книг. Ніхто з літературних сучасників Фроста не знав такого всезагального визнання, такої гучної слави.
Ще за життя Фрост став свого роду патріархом американської поезії. Укладена Луісом Антермеєром збірка його вибраних віршів («The Pocket Book of Robert Frost’s Poems», 1946) досі є однією з найбільш читабельних поетичних книжок, коли-небудь створених в Америці.
Роберт Лі Фрост народився в Сан-Франциско (Каліфорнія) 26 березня 1874 року. Його батько, Вільям Прескотт Фрост, уродженець Нової Англії і випускник Гарвардського коледжу, працював директором школи в Л’юістауні (Пенсільванія), коли зустрівся з шотландкою за походженням, учителькою Ізабелль Муді й одружився з нею. Він перевіз свою наречену до Сан-Франциско, де почав працювати газетним журналістом. Коли Робертові було одинадцять років, його батько помер від туберкульозу.
Мати сильно вплинула на особистісний та літературний розвиток сина: її шотландська відданість та сильні релігійні нахили могли сприяти поєднанню практичності та містицизму в поезії Фроста. У дитинстві Роберт захоплювався не шкільними підручниками, а бейсболом та футболом.
Його ставлення до навчання змінилося після того, як він вступив до середньої школи в Лоренсі, яку закінчив у 1892 році, удостоївшись честі разом з Елінор Міріам Вайт, з якою пізніше одружився, виголосити прощальну промову.
У 14 років Фрост відкрив для себе поезію, а через рік опублікував перший вірш у одній із шкільних газет міста Лоуренс, де тоді жила сім’я. У родинних переказах згадується, що коли Фрост вперше заробив 15 доларів, опублікувавши вірш у журналі національного значення, його дід висловив сумнів з приводу того, що можна прожити літературною працею, і запропонував онукові відбути випробувальний термін. Дев’ятнадцятирічний поет повинен був пообіцяти, що назавжди покине віршування, якщо через рік не досягне успіху. У відповідь Фрост попросив дати йому 20 років замість одного. За дивним збігом обставин, саме через 20 років його перша книга побачила світ і принесла поетові славу.
Фрост уперше зазнав літературного успіху в Англії. Вдова видавця Девіда Натта погодилася на свій страх і ризик видати збірку нікому не відомого американського поета. У 1913 року побачила світ книга «Воля хлопчика» («A Boy’s Will»). Першу книгу Фроста критики помітили. Другу — «На північ від Бостона» («North of Boston», 1914) — зустріли захопленими відгуками.
Після повернення Фроста на батьківщину виходять друком його наступні книги. «Mountain Interval» (1916), «New Hampshire» (1923), «West-Running Brook» (1928) – збірки ліричних та пейзажних віршів, які тепер включають до всіх антологій американської поезії.
Фрост чотири рази ставав лауреатом Пулітцерівської премії: «Collected Poems» (1930), «A Further Range» (1934), «A Witness Tree» (1942), «Steeple Bush» (1947). Це унікальний випадок в історії американської літератури. Він міг пишатися рідкісним досягненням: його поезія була популярною не лише в академічних колах, а й серед широкої читацької публіки.
Творчість Роберта Фроста приваблює надзвичайно широку аудиторію читачів тому, що нею можна насолоджуватися в чимало різних способів. Уникаючи експериментів, характерних для поезії багатьох поетів 20-го століття, він успадкував від англійського поета-романтика 19-го століття Вільяма Вордсворта переконання, що випадок і ситуація зі звичайного життя можуть бути зображені лірично, мовою, близькою до мови простих чоловіків та жінок.
Фрост збагатив ліричну поезію Америки і всіх англомовних країн новою лексикою, він зумів створити такі вірші, які, за висловлюванням Фолкнера, здаються «простішими за прозу».
Один із частих образів у Фроста – крихке зернятко життя в грізному хаосі стихії. Це то жмуток волошок, які помилувала сталева коса, то гніздо з пташенятами посеред скошеного лугу, то молоденька берізка, що стоїть самотньо біля кам’яної стіни, то метелик, дивом уцілілий серед лютої холоднечі. У них акумульовано непокірну енергію спротиву ворожим до життя силам розпаду.
У поезії Фроста можна виокремити три основні типи віршів: лірика; драматичні оповіді; «поезія мислення», сатира.
Він був істинно національним американським поетом. Його називали пейзажним ліриком, поетом сільської місцевості, майстром елегії та медитації, і лише після того, як його життєва дорога скінчилася, щось всерйоз похитнулося в тривіальних та упереджених думках.
Було видано підсумковий поетичний том Фроста, й уважному поціновувачеві його творів несподівано відкрилася така глибина, такий драматизм філософського змісту, що якось самі собою припинилися всі розмови про «простодушного селянина» та «невичерпного оптиміста». Відкрилося те, чого затято не помічали, доки панувала легенда, і Фрост постав як один із найскладніших поетів ХХ століття.
Була у Фроста й особиста манера знайомитися з людьми. Під час своїх подорожей чи навіть просто на вулицях численних міст, де він жив, поет часто починав розмову з незнайомими людьми з метою про щось дізнатися. Ці люди, не знаючи, що вони розмовляють зі знаменитістю та бачачи, що питання, які їм ставлять, мають сенс, охоче на них відповідали. Така розмова могла тривати кілька хвилин, і перехожі були завжди зачаровані простотою та прямотою Фростової манери спілкування.
Поетичний спадок Роберта Фроста – не просто цікава сторінка в історії американської літератури. У ній є те, що близьке й співзвучне сучасному читачеві. Кожен його вірш – це синтез думок людини, безмірно закоханої в рідну землю, в життя, в істину, у весь світ.
Що сказали мої п’ять десятків…
«Я юний був, а вчителі — старі…
Як лід, вогню боявсь о тій порі.
І в муках, що з металів творять сплав,
Од стариків минуле пізнавав.
Тепер, старий, я вчусь у молодих,
Відлита маса прагне форм нових,
І, шви наклавши, знову йде в життя.
У молоді я вчуся майбуття». (Роберт Фрост, пер. В. Бойченка)
Джерела інформації:
- Кикоть В. М. Поезія Роберта Фроста та її українські переклади. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/10978/17-Kikot.pdf?sequence=1
- Роберт Фрост. Що сказали мої п’ять десятків… – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/world/author.php?id=467
- Фрост Роберт – американський поет. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=5212
Зображення з сайтів:
https://dartmouthalumnimagazine.com/articles/robert-frost-tortured-love
https://www.amazon.co.jp