Суцільні «чистки» в партії, літературі, мистецтві, мові.
Після того, як людей та історичні пам`ятки прибрали з дороги, під заборону потрапили й книги. 15 грудня 1934 року влада опублікувала список заборонених авторів, постановивши, що всі їхні книги за всі роки та всіма мовами повинні бути вилучені з бібліотек, магазинів, навчальних закладів та складів. Зрештою, було опубліковано чотири такі списки, котрі включали твори українських прозаїків, поетів, критиків, істориків, соціологів, мистецтвознавців та всіх заарештованих авторів. Іншими словами, знищення інтелектуального класу проводили разом із винищенням їхніх думок та ідей.
І, насамкінець, новостворені культурні установи розпочали наступ на українську мову в цілому й особливо – на правопис Скрипника. Сам правопис – результат надзвичайно копіткої праці – зазнав нищівної критики за надмірне використання дореволюційних джерел, нехтування новими словами радянського періоду та через те, що містив слова і вислови «класово ворожого характеру». Його автори були виразниками «мовної теорії буржуазного націоналізму», вони «продовжували традиції СВУ», від них належало очистити різні інституції. Багато кого заарештували, а згодом розстріляли.
Заборона на використання цього правопису призвела до лінгвістичних змін в офіційних та наукових документах, у літературі та шкільних підручниках. Українську букву «Ґ» вилучили з алфавіту. Це була саме та зміна, яка зробила українську мову «ближчою» до російської. Слова іншомовного походження отримали російські відповідники замість українських. Українським періодичним виданням розіслали списки слів, «недозволених» і «дозволених» до використання. Слова з другого списку були «набагато ближчі до російської мови». Деякі з цих змін знову повторилися в 1937 році, коли «Великий терор» поширився на інших українських мовознавців, включно з тими, хто підтримував зміни 1934 року. Як писав лінгвіст Юрій Шевельов, до кінця десятиліття в школах панував хаос.
Ситуація певним чином стабілізувалася після того, як у 1938 році Микита Хрущов став першим секретарем ЦК КП(б)У. Проте на той час більшість мовознавців були ув`язнені або мертві, а їхні праці і зокрема ретельно підготовлений у радянській Україні правопис уже ніколи не оприлюднювали.
Інформація з книги: Енн Епплбом. Червоний голод. Війна Сталіна проти України / Енн Епплбом. – К. : HREC PRESS, 2018 – 440 с. : іл.