Хрещення Господнє.
Свято Богоявлення
Православна церква 19 січня 2022 року святкує одне з великих свят – Хрещення Господнє, зване також Богоявленням. Католицька церква святкує Водохреща за юліанським календарем на 13 днів раніше – 6 січня. Вірменська і деякі інші православні церкви святкують єдине свято Богоявлення – тобто Різдво і Хрещення Ісуса Христа в один день.
Святом Хрещення закінчуються Різдвяні святки, які тривають з 7 по 17 січня.
У цей день Церква святкує входження Ісуса Христа на шлях служіння людям, початок його проповіді. Свято починається увечері 18 січня, коли всі православні відзначають Водохресний Святвечір.
Водохресний Святвечір – це суворий піст, приготування перед великим православним святом. Вся сім’я, як і перед Різдвом, збирається за столом, до якого подаються лише пісні страви. З рису, меду і родзинок готується кутя (сочиво).
Це одне з великих двунадесятих свят, яке святкується не менш урочисто, ніж Різдво Христове. Можна сказати, що Різдво і Хрещення, пов’язані між собою святками, складають єдине торжество – свято Богоявлення. Саме в єдності цих свят нам явлені всі три особи Пресвятої Трійці. Свята Церква заповідає в своїх постановах так: “нехай буде у вас в великій повазі день, в який Господь явив нам Божество”.
Святитель Іоанн Златоуст пише, що “не той день, в який народився Спаситель, потрібно назвати явленням, але той, коли Він хрестився. Бо не через народження Своє Він усім став відомим, а через хрещення, тому і Богоявленням називається не той день, в який Він народився, а той, в який хрестився “.
Про подію же самого Водохреща можна розповісти наступне. Господь наш Ісус Христос, який повернувся після смерті царя Ірода з Єгипту, ріс у невеликому місті Назареті, що знаходиться в Галілеї. З Пресвятою Своєю Матір’ю Він перебував у цьому місті до Свого 
тридцятиріччя, заробляючи на прожиток Собі і Пречистій Діві ремеслом уявного батька свого, праведного Йосифа, який був теслею. Коли ж виконувався тридцятий рік Його земного життя, тобто час, до якого за законом іудейським нікому не дозволялося вчителювати в синагогах і приймати сан священика, настав час явлення Його народові ізраїльському. Але перш того моменту, за словом пророчим, повинен був з’явитися Ізраїлю Предтеча, на якому лежало завдання приготувати народ Ізраїлю до прийняття Месії, той, про якого пророк Ісая передрік: “глас вопиющего в пустыне: приготовьте путь Господу, прямыми сделайте в степи стези Богу нашему”. Далеко від людей, у глибині суворої Іудейської пустелі було Слово Боже до Іоанна, сина Захарії, родича Пресвятої Діви, яким Господь наказував Іоаннові вийти в світ з проповіддю покаяння і хрестити Ізраїль.
Іоанн, слухаючи Слово Боже, ходив по всій країні йорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів. Послухати його проповідь виходила вся іудейська країна і мешканці Єрусалиму, які хрестилися у нього в водах річки Йордан, сповідуючи свої гріхи. 
У іудеїв, що приходили до Іоанна, виникало природне запитання: чи не він є Спаситель, якого чекали всі іудеї? Іоанн Хреститель ж у відповідь говорив: “Іде за мною Сильніший мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця від взуття Його; я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим”.
І ось, в один із звичайних днів, коли Іоанн з проповіддю звертався до присутніх у Йордані іудеям, Ісус прийшов із Галілеї, щоб прийняти хрещення від Іоанна нарівні з усіма. Але перешкоджав Іоанн Хреститель Йому й говорив : “мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?” Святий, бачивши перед собою Сина Божого, який не підвладний гріху, сам вимагав від Нього хрещення. Але Ісус сказав йому у відповідь: “залиш тепер, бо так годиться нам виповнити всяку правду“. Він не мав потреби в цьому хрещенні, як безгрішний і невинний, народжений від Пречистої Діви Марії і Сам, по божеству Своєму, але, так як Він взяв на Себе гріхи всього світу, то і прийшов до вод Йорданських, щоб очистити їх за
допомогою крещення. Він прийшов хреститися для того, щоб освятити Собою водне єство, щоб усім людям дарувати купіль святого хрещення. Він прийшов хреститися ще й для того, щоб Іоанн побачив виконання Божого Слова, що звелів йому вийти з пустелі: “На Ком увидишь Духа, сходящего и пребывающего на Нем, Тот есть крестящий Духом Святым” .
Коли ж Іісус Христос виходив з води, розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: «Ты Сын Мой Возлюбленный; в Тебе Мое благоволение!». Дух Святий з’явився людям у вигляді голуба тому, що цей птах – символ любові, чистоти і лагідності. Так і Дух Святий є джерело чистоти, безодні людинолюбства, вчитель лагідності і світу.
Відповідно до церковного переказу, проповідь Іоанна Предтечі, а також хрещення їм Спасителя відбувалися на місці стародавньої переправи через Йордан.
На спомин Хрещення, в якому Ісус Христос занурювався у води Йорданські, Православна Церква з давніх-давен робить у навечір’я і в саме свято велике освячення води. Чинопослідування, за яким звершуються водосвяття і благодать, що подається в ці дні воді, одні і ті ж, як в день навечір’я – Водохрещенського Святвечора, так і в саме свято Богоявлення. Святкове освячення води веде свій початок від традиції Церкви Єрусалимської, де вже в перші століття християнства відбувався святковий вихід до річки Йордан для спогаду хрещення Спасителя вчиненням водосвяття. З давніх-давен і в наших церквах, наслідуючи традиції Єрусалимської церкви, відбувається в дні навечір’я і Богоявлення урочисте водосвяття. Побожні парафіяни прагнуть в ці дні запастися свяченою водою на цілий рік,
щоб вистачило до наступного Водохреща, а, приходячи додому, кроплять свої житла святою водою, повідомляючи їм, таким чином, благодать великого свята.
Вважається, що водохресна вода набирає особливу силу і цілющість. Свято зазвичай супроводжується обрядом випускання голубів…