Жив собі у селі потомок славного козацького роду, ледар і п‘яниця Данько Сокало. Сина його також звали Данько, і був той фанатичним комсомольцем. Злий та заздрісний, не одного свого односельця, оговоривши, до в‘язниці запроторив.
Прийшов страшний 1932. Аби вислужитися перед секретарем райкому, пообіцяв перевиконати вдвічі план хлібозаготівель. Бідні люди металися по своєму обійстю, намагаючись приховати збіжжя, бо то – життя. Знаходили, все до зернини знаходили і відбирали активісти на чолі з Даньком. Пів села вимерло.
А Данько, бадьоро крокуючи по трупах, став головою колгоспу, а потім і Першим секретарем райкому.
А незабаром, 1941. В район зайшли німці. І знову Данько, нехтуючи всіми нормами моралі, намагається вижити. Проте, закон причин і наслідків ніхто не відміняв …