Августин Волошин – український педагог, науковець, політичний діяч, Президент Карпатської України.
Творчий доробок його – 42 книжки, сотні публіцистичних і наукових статей з проблем економічного, культурного, релігійного, громадського та політичного життя.
Чи не найпомітніший слід Волошин залишив на педагогічній ниві. Він написав низку підручників для початкової, середньої та вищої шкіл, праці з історії педагогіки та психології.
Великою заслугою його, як публіциста, є захист української мови, та синьо-жовтого прапора.
Значну роль відіграв у економічному відродженні Закарпаття. Доклав чимало зусиль для створення кооперативів, став засновником і головою Крайового кооперативного Союзу, Підкарпатського банку, фабрики дзвонів “Акорд” та інше.
Відомий своєю доброчинністю. У 1932 разом з дружиною пожертвував 300 тисяч крон на греко-католицький притулок “Нова родина” в Ужгороді і 100 тисяч крон для бідних. Свій маєток, заощадження заповідав єпархальним училищам, учительським семінаріям.
У березні 1939 року став Президентом Карпатської України. З березня цього року перебував у вимушеній еміграції.
До травня 1945 року працював в Українському вільному університеті в Празі професором педагогіки, деканом, ректором.
У травні 1945 Волошин був заарештований органами НКВС СРСР і переведений до Москви, де й помер у Бутирській в‘язниці.