Джек Ліндсей
20.10.20 – 08.03.1990
Джек Ліндсей, старший син австралійського письменника Нормана Ліндсея і Катлін Паркінсон, народився в Мельбурні. Дитячі та юнацькі роки Ліндсея, які знайшли яскраве відображення в романізованій автобіографії «Розповідь про життя», пройшли в Австралії. У 1901 році разом з сім’єю він переїхав до Сіднея, а в 1909 році разом з матір’ю, після розлучення батьків, – в Брісбейн, де майбутній письменник закінчив Брісбейнський університет по факультету класичної філології. Ще в шкільні та студентські роки почав він писати вірші. Це були переважно переклади з античних поетів та вірші на антивоєнну тематику, що відтворювали антивоєнні настрої демократичних верств Австралії. Юний поет дав клятву цілковито присвятити себе літературній творчості, причому заприсягнувся «ніколи не йти на компроміс із світом грошей та наживи». Він додержав свого слова.
В 1921 році Джек Ліндсей закінчив з відзнакою і прекрасним знанням грецького і латини Університет Квінсленда.
Джек Ліндсей и Роберт Д. Фітцджеральд у замку Хедінгем, Великобританія.
У 1920-х роках письменник публікує свої овідання та поеми в журналі The Bulletin, а також працює редактором в літературних журналах Vision і London Aphrodite. У 1925 році разом з іншими австралійськими письменниками П.Р. Стивенсоном і Дж. Кьортлі він заснував в Сіднеї видавництво Fanfrolico Press. У 1923 році опублікував збірку віршів «Фавни і жінки», в 1925 – переклад на англійську мову «Лісістрата» Арістофана і інших класичних творів Гомера і Феокрита, в 1937 – книгу, присвячену життю і творчості Джона Баньяна.
У 1926 році Ліндсей назавжди залишив Австралію, оселившись в Англії. Туди ж було переведено і його видавництво, в якому Ліндсей публікував свої переклади давньогрецьких творів. У роки Великої депресії Fanfrolico Press припинило своє існування, а сам письменник переїхав в графство Корнуолл, де зайнявся написанням історичних романів.
Перший період його творчості (20-ті роки і перша половина 30-х років) – це час захоплення сюрреалізмом, час перших спроб вийти на дорогу реалістичного методу. Різкий перелом в світогляді автора настає в 1936 році. Такому зрушенню сприяла загальна обстановка 30-х років: світова економічна криза 1929-1933 років і, пов’язані з нею, зростання безробіття, підйом робочого руху. Незабутнє враження справила на Ліндсея героїчна боротьба іспанського народу проти фашизму в 1936-1939 роках. «Починаючи з другої половини тридцятих років моє життя та творча діяльність нерозривно пов’язані з антифашистськими силами, компартією Британії та рухом на захист миру», — згадує Ліндсей в своїх автобіографічних нотатках. Саме з середини тридцятих років Ліндсей свідомо прагне наблизити своє мистецтво до життя, зробити його зброєю в боротьбі народу за соціальний прогрес. Він пише актуальні поетичні твори, в яких відверто стає на бік прогресивних сил, що борються проти фашистської реакції як у себе на батьківщині, так і за рубежем (поеми «На варті Іспанії» та інші). Вперше звертаючись до англійської національної історії, Ліндсей пише в ці роки ряд публіцистичних і художніх творів, що переслідують цілком певну політичну мету — відродити революційні та демократичні традиції англійського народу.
Другий період творчості письменника (1936-1950 роки) характерний перш за все тим, що в кращих своїх творах він піднімається до методу соціалістичного реалізму. Саме в цей час Ліндсей стає провідним майстром англійського історичного роману.
Історична тема займає одне з провідних місць у передовій англійській літературі 30-х – початку 50-х років.
Спираючись на кращі традиції Вальтера Скотта, Ліндсей в той же час не приймає шлях класового компромісу, характерного для його героїв.
Першим твором, що ознаменував перехід Ліндсея на передові позиції, є роман «Адам нового світу» (1936), присвячений Джордано Бруно. Ця книга має перехідний характер: в ній вже ясно висловлена впевненість письменника в остаточній перемозі народу над експлуататорами, але немає ще глибокого проникнення в сутність історичних процесів. Еволюція героя відображає перехід самого Ліндсея «від ідеалізму до матеріалізму».
На розвиток творчості і поглядів Ліндсея особливий вплив мали ідеї Фрідріха Ніцше, Вільяма Блейка і Карла Маркса. Ліндсей також дуже цікавився європейським Ренесансом і античною літературою. Серед книг, перекладених на російську мову, можна виділити історичний роман «Ганнібал» (1941). Вищим досягненням письменника в області 
історичного роману є його трилогія: «1649-й рік» (1938), «Люди 48-го року» (1940) і «Багаття в Смітфілді» (1950), що представляє собою епопею життя і боротьби англійського народу проти гнобителів в XVI-XIX століттях. Відмітна особливість твору в тому, що письменник, прагнучи до епічно широкого зображення минулого, бере для своїх романів невеликі за часом історичні періоди. Трилогія пов’язана не єдиною сюжетною лінією, а спільністю ідейно-художніх установок образної системи. Ліндсей натхнений ідеалом всебічно розвиненої людської особистості, мрією про перемогу ідей справедливості. 
Тоді ж він став цікавитися комуністичними ідеями (хоча і негативно ставився до радянської моделі комунізму), почав писати статті для журналу Left Review, а в 1941 році став членом Комуністичної партії Великобританії, що послужило причиною сварки з батьком (вони так і ніколи не помирилися).
У роки Другої світової війни, в 1941-1943 рр., Ліндсей служив у британських військах зв’язку, а в 1943-1945 був сценаристом у Військовому міністерстві.
У прозі Ліндсея, майстра історичного роману, тема сучасності вперше зазвучала в роки другої світової війни (романи «Ми повернемося» (1941), «Вища від страху» (1943), «Здрастуй, незнайомка!» (1945).
Ідея створення серії романів про сучасну Англію з’явилася у Ліндсея в 1949 році. Так виникла багатотомна епопея, названа «Британський спосіб життя», що відображає живу політичну історію сучасної Англії. У епопею входять романи: «Весна, яку зрадили» (1953), «Зростаючий приплив» (1953); «Час вибору» (1955), «Жителі передмістя» (1957), «Повстання синів» (1960), «Все в пустелі» (1961), «Як стрибучий м’яч» (1962), «Маски і особи» (1963 ), «Вибір часів» (1964).
Одна з домінуючих проблем епопеї – боротьба за мир. Вона завжди хвилювала Ліндсея-публіциста, громадського діяча, письменника. Ця проблема в центрі роману «Час вибору», з нею пов’язані вузлові конфлікти романів «Як стрибучий м’яч», «Маски і особи».
Особливо слід відзначити, що Ліндсей виступає одним з теоретиків соціалістичного реалізму в англійській літературі. «Соціалістичний реалізм передбачає усвідомлену мету – соціалізм як завершення класової боротьби і розуміння шляхів для досягнення цієї мети … зображення борців, які ламають всі бар’єри капіталізму».
У 1950-1960-х роках Ліндсей займався переважно написанням літературознавчих і автобіографічних робіт: «Після тридцятих років» (1956); дослідження творчості Чарльза Діккенса (1950), Джорджа Мередита (1956); «Життя рідко говорить» (1958); «Бурхливі 20-і роки» (1960); «Фанфроліко і після» (1962).
У 1967 році за заслуги в пропаганді і перекладах радянської літератури на англійську мову був нагороджений орденом «Знак Пошани».
У більш пізній творчості, починаючи з 1970-х, Ліндсей писав виключно в жанрі художньо-критичного есе-дослідження (ці роботи переважно присвячені художникам, наприклад, Полю Сезанну (1969), Томасу Гейнсборо (1981), Вільяму Тернеру (1966).
Джек Ліндсей – письменник, поет, літературознавець, мистецтвознавець, історик – помер 8 березня 1990 року в Кембриджі.
За роки свого життя Ліндсей написав і опублікував понад 170 книг, жанр і зміст яких відрізнялися більшою розмаїтістю: від класичних поем до романів, основні події яких розгортаються в Стародавньому Римі, від військових історій, політичних теорій і метафізичної поезії до науково-популярних книг з археології і романів XVIII століття.
Список літератури:
Линдсей, Д. Ангел: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2001. – 320 с.
Линдсей, Д. Ангел во плоти: роман / Джек Линдсей. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 1999. – 400 с.
Линдсей, Д. Беглецы. Восстание на золотых приисках: романы / Джек Линдсей. – Запорожье: Интербук, 1991. – 224 с.
Линдсей, Д. Декстер во мраке: роман / Джек Линдсей. – М.; Владимир: АСТ; Астрель;ВКТ, 2011. – 345 с.
Линдсей, Д. Дьявол, который ее укротил: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2009. – 317 с.
Линдсей, Д. Ганнибал. Подземный грот: романы / Джек Линдсей. – М.: Правда, 1989. – 751 с.: ил.
Линдсей, Д. Зимние костры: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2002. – 352 с.
Линдсей, Д. И только серце знает: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 1997. – 528 с.
Линдсей, Д. Как подскажет сердце: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2010. – 464 с.
Ліндсей, Д. Коротка історія культури: в 2-х т. / Джек Ліндсей. – К.: Мистецтво, 1995.
Линдсей, Д. Любовь и гром: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 1997. – 528 с.
Линдсей, Д. Любовь и ветер: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2003. – 317 с.
Линдсей, Д. Навеки: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 1996. – 400 с.
Линдсей, Д. Ничего, кроме соблазна: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2009. – 316 с.
Линдсей, Д. Подари мне любовь: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2009. – 318 с.
Линдсей, Д. Поль Сезанн / Джек Линдсей. – М.: Искусство, 1989. – 415 с.: ил. – (Сер. «Жизнь в искусстве»).
Линдсей, Д. Пылающие сердца: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2001. – 352 с.
Линдсей, Д. Скажи, что любишь: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 1999. – 432 с.
Линдсей, Д. Это дикое сердце: роман / Джек Линдсей. – М.: АСТ, 2009. – 320 с.